Мидлер Виктор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

МІДЛЕР Віктор Маркович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник.

З міщанської родини. Батько, Мідлер М., – кравець.

Народився 21 грудня 1888 р. в м. Ямполі (за іншими даними, – м. Томашпіль) Подільської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Вінницької області України).

Помер в 1979 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Навчався в Немирівській гімназії, Новоросійському університеті, Одеському художньому училищі

(1908-1913), Московських художніх майстернях І. Машкова, Р. Фалька, О. Купріна.

Працював у середньоазіатських видавництвах, заступником голови Туркестанського комітету у

справах музеїв, охорони і реставрації пам’ятників старовини (1818-1923), старшим хоронителем

державної Третьяковської галереї (1924-1929).

Член об’єднання «Товариство незалежних художників» (1918).

Член об’єднання «Чотири мистецтва» (1926).

Один з організаторів Московської спілки художників (1932).

Наш земляк – організатор виставок таких нестандартних творчих об’єднань початку ХХ сторіччя

як «Блакитна троянда», «Бубновий валет»; першої в СРСР виставки художників-емігрантів (1928).

Пензлю самого М. належать графічні серії, пейзажі, натюрморти, портрети. Серед найвідоміших –

»Натюрморт з портретом Ван Гога» (1952), «Пейзаж с селянським будинком» (1970), які, між

іншим, були виставлені на одному з останніх московських аукціонів за ціною відповідно $35000 і

$18000.

Нині доробки нашого земляка зберігаються в Третьяковській галереї (м. Москва, РФ),

Приморській картинній галереї (м. Владивосток, РФ), інших музеях і приватних колекціях.

Ретроспективні виставки художника відбулися у м. Москва (1988; 1992).

Серед друзів та близьких знайомих М. – Д. Бурлюк, К. Костанді, Г. Ладиженський, Р. Фальк, І.

Машков, П. Кузнєцов, О. Бенуа, К. Коровін, М. Ларіонов, Н. Гончарова, А. Луначарський, В.

Шухаєв, М. Шагал, П. Пікассо, Ж. Руо, Х. Сутін, О. Цадкін, Ш. Корбюз’є, А. Денуайе де Сегонзак

та ін.


***

ВІДЧУВАТИ, А НЕ БАЧИТИ

, з творчого кредо В. Мідлера

Зображай не те, що бачиш, а те, що відчуваєш.

ЩО ТАМ, ЗА ПАГОРКОМ, з статті Д. Рогозіна «Відрядження за кордон»

У 1927 році А. Луначарський відправляє В. Мідлера до Франції і Німеччини з метою знайомства

з творчою діяльністю російських художників за кордоном і вивчення постановки музейної

справи. Під час цієї поїздки він зустрічається з такими чудовими майстрами, як О. М. Бенуа, К. О.

Коровін, М. Ф. Ларіонов, Н. С. Гончарова, В. І. Шухаєв, М. З. Шагал, а також видатними діячами

культури Заходу П. Пікассо, Ж. Руо, Х. Сутіним, О. Цадкіним, Ш. Ле Корбюз’є, А. Денуає де

Сегонзаком та іншими. Результатом цих зустрічей стала прекрасна виставка цих майстрів,

організована В. Мідлером в Державному музеї Нового західного мистецтва живопиши в Москві

(1928).

Всі ці роки В. Мідлер працював і як художник: створював графічні серії, писав пейзажі,

натюрморти, портрети і тематичні картини.


ЗАРУЧНИКИ ЕПОХИ, з рецензії «У часу в полоні» на інтернет-ресурсі Саратовського

художнього музею

20-30-е роки минулого століття – час активних художніх пошуків у живописі, скульптурі,

декоративно-прикладному мистецтві. Нове затверджувалося в постійних суперечках між

майстрами різних художніх об’єднань. Полеміка торкалася, в основному, питання, чи повинне

мистецтво нової епохи створювати нову художню форму, чи обмежитися лише зміною тематики

добутків, зберігши реалістичну манеру?

На виставці «У часу в полоні» експонуються більше 40 робіт із зібрань Саратовського державного

художнього музею імені О. Радищева й Третьяковської галереї (обидва – РФ). Вони

представляють сім найбільш значимих художніх угруповань: АХРР, ОСТ, ОМХ, «4 мистецтва»,

«Мaковець», «Тринадцять» і «Коло художників», а також невелику низку художників, що не

входили в об’єднання.

…Об’єднання «4 мистецтва», яке з’явилося 1924 року, включало імена майстрів чотирьох видів

мистецтва –живопису, графіки, скульптури й архітектури. Вони стояли на позиціях ретельної

розробки формальної сторони добутків, професійного виконання. У зборах Радищевського музею

це об’єднання представлене найповніше. Воно включає імена П. Кузнєцова, Є. Бебутової, В.

Лебедєва, В. Мідлера, П. Уткіна й багатьох інших.

…Їх було багато, і всі вони були різні. Тільки в Москві й