Нищинский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

НІЩИНСЬКИЙ Петро Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-український.

Поет, перекладач, композитор. Псевдонім – Петро Байда.

З родини церковного служки. Батько, Ніщинський І., – паламар.

Народився 9 (21) вересня 1832 р. в с. Неменці Липовецького повіту Київської губернії Російської

імперії (нині – Іллінецький район Вінницької області України).

Помер 4 (16) березня 1896 р. в с. Ворошилівці Вінницького повіту Кам’янець-Подільської губернії

Російської імперії (нині – Тиврівський район Вінницької області України), де гостював у своєї

доньки. Похований на місцевому цвинтарі. За ініціативою М. Білінського на надгробку

встановлено пам’ятник (1910).

Навчався в Києво-Софійському духовному парафіяльному училищі (1842-1845), Києво-

Подільському духовному училищі (1845-1849), Київській духовній семінарії (1849-1850), закінчив

філософський і богословський факультети Афінського університету (1852-1856).

Працював викладачем однієї з гімназій м. Афіни (1856-1857), духовної семінарії м. Петербург

(1857-1860), низки навчальних закладів м. Одеса (1860-1875), чоловічої і жіночої прогімназій м.

Ананьєв (1875-1882), другої одеської гімназії (1882-1888), однієї з шкіл м. Бердянськ (1888-1890).

Кавалер ордена св. Станіслава 3-го ступеня (1883).

Автор книг «Граматика російської мови для грецького юнацтва» (1868), «Досвід елементарного

керівництва при вивченні грецької мови в гімназіях і прогімназіях» (1870).

Брав активну участь у складанні російського-українського словника.

Переклав українською мовою «Антігону» Софокла (1883), «Одіссею» Гомера (1885), шість пісень

«Іліади» Гомера (1902-1903).

У свою чергу, переклав грецькою мовою «Слово о полку Ігоревім» (1881).

Упродовж життя збирав та обробляв українські народні пісні, писав музичні твори, організовував

музичні колективи, керував ними. Серед найвідоміших – «Вечорниці», «Закувала та сива зозуля»,

«Козак Софрон», «Ой, гук, мати, гук», «Про Байду», «Панщина», «Нудьга»,

«Дівчинонько-голубонько», «У діброві чорна галка».

Останні роки життя провів вдівцем в однокімнатній холодній одеській квартирі.

Ім’ям Н. названо вулиці в м. Ананьєв і м. Київ (1961). В ананьєвському краєзнавчому музеї є

спеціальний стенд, у місцевій музичній школі – меморіальний куточок, присвячений видатному

землякові.

Пам’ятник митцеві встановлено в містах Ананьєв (1982), і Вінниця; його ім’я носить одна з вулиць

м. Київ.

Про долю нашого земляка йдеться у розділі «Від «Слова» до «Іліади»: Петро Ніщинський» Ю.

Микитенка книги «Сяйво Гіппокрени» (2008).

Серед друзів та близьких знайомих Н. – М. Аркас, І. Франко, М. Костомаров, П. Саксаганський, А.

Капустін, М. Лисенко, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, П. Сокальський, М. Тобілевич, М.

Садовський, А. Желябов та ін.

***

КОХАЮСЯ В НАДІЇ

, з творчого кредо П. Ніщинського

Я кохаюсь в надії, що колись, хоч і в далекому потомстві, а все-таки «старий Байда», наш батько,

спом’янеться добрим словом на імення українського Гомера.

ПРЕКРАСНИЙ ПЕРЕКЛАД, з оцінки творчості П. Ніщинського І. Франком

З-поміж творів поетичних у «Ниві», безперечно, перше місце займає прекрасний переклад шостої

пісні Гомерової «Одіссеї», доконаний Ніщинським. Про цей переклад нічого й говорити. Хто

тямить його майстерний переспів Софоклової «Антігони», той знайде і в переспіві пісні про

Навсікаю ті самі добрі прикмети без тих дрібних похибок манірності, які ми закинули були в

«Антігоні».

СПОКІЙНА ЯСНІСТЬ І ПІДНЕСЕНА КРАСА, з оцінки творчості П. Ніщинського В.

Горленком

Повний переклад «Одіссеї», рівноцінний надрукованому уривкові, поставив би його в українській

словесності на дуже почесне місце... В прекрасних гекзаметрах «Одіссеї» не помітно зусиль; вірш

вільний і легкий, у мові нема жодного вимушеного звороту і, що найважливіше, прегарно

переданий загальний дух твору давнини, та спокійна ясність, та піднесена краса, якими, як

промінням сонця, наскрізь пронизаний утвір «всевидющого сліпця».

ЗАГУБЛЕНИЙ ТАЛАНТ, з інтернет-порталу Тернопільського державного педагогічного

університету ім. В. Гнатюка

Доля Петра Ніщинського склалась досить трагічно, це ще один «загублений талант» в нашій

багатовіковій мистецькій спадщині. Він, як і Ведель, Шевченко, Стус, через несприятливі

обставини не зміг