Маригодов Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

МАРІГОДОВ Костянтин Лукич


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Поет.

З родини службовця. Батько, Марігодов Л., – волосний писар.

Народися 1 (13) грудня 1891 р. в м. Свинюхах Володимирського повіту Волинської губернії

Російської імперії (нині – с. Привітне Локачинського району Волинської області України).

Щез без вісти на фронті в 1943 р. Точні дата і місце – не встановлені. Не виключено, загинув в

таборі для військовополонених на теренах Полтавської області.

Навчався в Луцькій гімназії, закінчив Городнянську гімназію (1914), навчався на історико-

філологічному факультеті Московського університету.

Працював в Городнянських середній школі і педагогічному технікумові (з 1918).

Друкувався в журналі «Чумацький Шлях», збірниках «Студентство жертвам війни», «Зірниці».

Як поет дебютував в журналі «Чумацький Шлях» віршем «Як би ви знали, який я радий» (1915).

Потім настала черга віршів «Березень», «Осінні зорі», «Медовий спас», «Requiem», «Солов’ї»,

«Тернина», «Свято», «В грудні», «Перший сніг».

Наш земляк – автор книг «Путівець» (1917), «Верес» (1920).

Серед друзів та близьких знайомих М. – А. Чернишов, О. Решетов, С. Спаський, В. Капельник, М.

Колоколов та ін.


***

БЕЗВИХІДНА ТУГА

, з творчого кредо К. Марігодова

Є якась скорбота і туга безвихідна в російських деревах.


ЯКИЙ РАНОК, вірш К. Марігодова «Свято»

Какое утро! какие дали!

Сегодня праздник: вы угадали.

Вы угадали его по солнцу,

По голубому в листве оконцу,

По тихим росам, по белым бликам,

По алым макам и павиликам.

А я заметил его, не зная,

По нашей встрече, моя родная,

По нашим юным счастливым взглядам,

По нашим теням, скользящим рядом,

По нашим душам, поющим гордо,

Одним созвучьем, одним аккордом.


Б’ЮСЯ НАД ДИВНОЮ ЗАГАДКОЮ, вірш К. Марігодова «Тернина»

Когда в апреле холода,

Известно ль вам, кто их виновник?

В такие дни цветёт всегда

Наш нелюдим – лесной терновник.

И всякий раз, из года в год,

Я бьюсь над странною загадкой:

Зачем лишь в стужу он цветёт,

От всех других цветов украдкой?

Посмотришь – будто белый рой

Передохнуть присел на иглы,

Но тучи вздыбились горой

И средь пути его застигли.

И ждёт он. Ждёт в лугах вода,

В недоуменьи цепенеет,

И небо снег последний сеет,

Когда в апреле холода.


ПІДПАЛИЛА БЕРЕЗУ, вірш К. Марігодова «Вихід осені»

Заглянула осень в синие оконца,

В синие оконца лиственного свода

И пошла, шатаясь, пьяная от солнца,

Пьяная от солнца, ладана и мёда.

Алыми губами прикоснулась к веткам,

Прикоснулась к веткам клёна и рябины,

Расцветила росы по жемчужным сеткам,

По жемчужным сеткам ранней паутины.

Колдовала нежно, расточая чары,

Расточая чары над зелёной елью,

Подожгла берёзу – и пошли пожары,

И пошли пожары огненной метелью.

Целый день бродила шаткими шагами,

Шаткими шагами, пьяная от солнца,

Глянула – и тихо залилась слезами…


«ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ» ДУЖЕ ЦІКАВИЙ, з листа М. Колоколова Д. Семеновському від 27

травня 1918 р.

Дорогий Митя, велике спасибі, що нарешті ти порушив своє мовчання – прислав про себе звістку.

Писав-писав я тобі і вже зневірився було одержати відповідь, і ось – сьогодні приносять мені твою

листівку. Дуже радий, що з тобою не сталося нічого неприємного (я боявся цього) і що у тебе

багато нових речей. Але чому ти не прислав мені жодного вірша?

Я недавно з Москви, куди їздив на тиждень. Був на зборах чумакошляхівців, які відбувся на

квартирі Овагемова, – пам’ятаєш його? Він живе шикарно в особняку. Квартира розкішна, маса

м’яких меблів, три чи чотири багаті дзеркала, чудова люстра й електричні лампи. Пояснюється все

це тим, що він служить в московському міському управлінні. Здається, Овагемов має намір видати

книгу віршів «Шедеври культури». Він здорово зробив крок вперед, багато з його речей справді

чудові.

На зборах присутні сестри Чирікови, Решетов, Чернишов-художник, Ілліна, Осипова, Малахов, Рубін і ще якийсь суб’єкт, прізвище якого мені не відоме. Особливо цікавого нічого не було.

Я вже повідомляв тобі, що там мають намір восени випустити