Брусенцов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БРУСЕНЦОВ Микола Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Конструктор-кібернетик. Фундатор першої безлампової ЕОМ в СРСР та єдиної у світі трійкової

ЕОМ «Сетунь». В кібернетиці існує науковий термін «Таблиці Брусенцова».

З робітничої родини.

Народився 7 лютого 1925 р. в м. Кам’янському Катеринославського повіту Катеринославскьої

губернії СРСР (нині – м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області України).

Навчався в Київській консерваторії (1942-1943), закінчив Свердловські курси радистів (1943),

радіотехнічний факультет Московського енергетичного інституту (1947-1953).

Служив на фронтах Другої світової війни розвідником (1943-1945), працював різноробочим на

одному з дніпродзержинських заводів (1945-1947), співробітником, завідуючим лабораторією

електронних обчислювальних машин факультету обчислювальної математики і кібернетики МДУ

(1953 – донині).

Володар 11 авторських посвідчень на винаходи.

Заслужений працівник вищої школи РФ.

Заслужений науковий працівник МДУ.

Лауреат премії Ради Мiнiстрiв СРСР.

Лауреат премії фонду «Нове тисячоліття» «За самовіддане служіння істині» (2005).

Кавалер орденів Червоної Зірки і «Знак Пошани», Великої золотої медалі ВДНГ СРСР та медалі

«За відвагу».

Основні напрями наукової діяльності – архітектура цифрових машин, автоматизовані системи

навчання, системи програмування для міні– і мікрокомп’ютерів, теоретичні дослідження в царині

тризначної діалектичної логіки.

Друкувався в газеті «Інтелект і творчість», журналах і збірниках «Доповіді Академії наук»,

«Штучний інтелект», «Історико-математичні дослідження», «Програмні системи та інструменти».

Серед найвідоміших – статті «Мистецтво достовірного міркування. Неформальна реконструкція

Аристотелевої силогістики і математики думки Була» (1998), «Блукання в трьох соснах»(2000),

«Інтелект і діалектична тріада» (2002), «Парадокси логіки, здоровий глузд і діалектичний постулат

Геракліта-Аристотеля», «Тризначна інтерпретація силогістики Аристотеля» (обидві – 2003),

«Комп’ютеризація алгебри Буля», «Логіка і інтелект» (обидві – 2004), «Формальна логіка і

творчий інтелект» (2007).

Перу нашого земляка також належать монографiї «Мала цифрова обчислювальна машина

«Сетунь» (1965), «Міні-комп’ютери» (1979), «Мікрокомп’ютери» (1985), навчальний посібник

«Базисний фортран» (1982).

Всього Б. Опублікував понад 100 наукових праць.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – С. Маслов, Є. Жоголєв, Б. Петровський, Ю. Владімірова,

С. Соболєв, М. Шура-Бура, К. Семендяєв та ін.


***

ХВОРОБЛИВІСТЬ ЛОГІКИ,

з наукового кредо

М. Брусенцова

Логіка потребує невідкладного корінного удосконалення, оздоровлення.

ЗАПЛУТАНІСТЬ, з статті М. Брусенцова «Парадокси логіки, здоровий глузд і діалектичний

постулат Геракліта-Аристотеля»

Впродовж без малого ста років здійснюються наполегливі спроби подолати парадокси імплікації –

характеристичної функції відношення проходження, яке лежить в основі логіки.

Неадекватність змістовному проходженню її «класичного» двозначного різновиду – матеріальної

імплікації – зумовила появу строгої, сильної, казуальної, релевантної, конексивної і низки

тризначних імплікацій. Однак проблема так і не вирішена, а велика кількість «результатів»

свідчить про її заплутаність.

В силогістиці відношення проходження представлено загальноствердним посиланням: «Всяке x є

у», суть якого Аристотель вичерпно охарактеризував в «Першій аналітиці»: «Коли два [об’єкти]

відносяться один до одного за умови, що коли є один, обов’язково є й другий, тоді, якщо немає

другого, не буде й першого; проте якщо другий є, то не необхідно, щоб був і перший. Але

неможливо, щоб одне і те ж було необхідне і коли інше є, і коли його немає.»

Тут «перший» відповідає терміну x, а «другий» – терміну у. Те, що за наявності першого

необхідний (не може не бути) і другий, означає існування xy-речей і не існування xyў-речей, а те, що за відсутності другого не буде й першого, – існування xўyў-речей і, ще раз, не існування xyў-

речей. Те ж, що при наявності другого не необхідно, щоб був і перший, не виключає можливості

існування xўy-речей, не наполягаючи на необхідності їх. Невимовністю саме цього статусу xўy-