Родзянко Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

РОДЗЯНКО Михайло Володимирович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Політичний діяч.

З дворянської родини.

Народився 9 (21) лютого1859 р. в батьківському маєтку, розташованому в Новомосковському

повіті Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Новомосковський район

Дніпропетровської області України).

Помер 24 січня 1924 р. в м. Бєлграді Королівства сербів, хорватів і словенців (нині – столиця

Республіки Сербія). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив Пажеський корпус (1878).

Служив в кавалергардському полку, вийшовши у відставку в чині генерал-майора (1878-1882), був

почесним мировим суддею Новомосковського повіту Катеринославської губернії (1883-1885),

повітовим проводирем дворянства (1886-1891), головою Катеринославської земської управи (1900-

1906), членом Державної Ради Російської імперії від Катеринославського земства (1906-1907).

Голова Державної Думи Російської імперії (1911-1917).

Після перемоги Лютневої революції – голова Тимчасового комітету Державної Думи Російської

імперії (1917). У цьому статусі умовив імператора Миколу II зректися престолу.

Депутат Державної Думи Російської імперії третього і четвертого скликань (1907-1917).

Один із засновників партії «Союз 17 жовтня» (1905).

Р. залишався непримиренним супротивником Г. Распутіна і тому викликав особливу ворожість з

боку імператриці та її наближених.

В останні дні перед революцією Р. Вживав усіх можливих заходів для запобігання як Лютневої,

так і Жовтневої революцій. На початку першої вмовляв царя нарешті дати країні Конституцію.

Пізніше безрезультатно просив останнього в інтересах монархії створити уряд «народної довіри».

Після перемоги більшовиків під погрозою арешту виїхав на Дон, де брав участь в «Крижаному

поході» генерала Л. Корнілова.

Пізніше емігрував до Королівства сербів, хорватів і словенців (1920).

За кордоном жив у бідності. Зазнав безпідставних цькувань з боку представників монархічних

кіл Російської імперії – доходило навіть до жорстоких побиттів.

Бажаючи нарешті розставити крапки над «і», наш земляк відправився до уповноваженого з

справ російських біженців п. Палеолога.

На запитання, чим пояснюється така лінія поводження, той відповів коротко: «Я творю волю того,

хто мене послав». Довелося йти туди і генерал Врангель прояснив усе остаточно:

«Нам потрібно було вказати на кого-небудь як на винуватця революції, і ми

обрали вас».

Перу Р. належать мемуари «Крах імперії» (1929).

Працюючи в Санкт-Петербурзі, не забував про Катеринослав, жертвуючи на міські благодійні

справи солідні суми.

Серед друзів та близьких знайомих Р. – Микола II, П. Столипін, Г. Львов, великий князь Михайло

Олександрович, В. Шульгін, С. Шереметьєв, М. Путятін, Д. Шипов, М. Стахович,

Ф. Керенський, О. Гучков, Л. Корнілов, А. Денікін та ін.


***

ДУМУ ТРЕБА БУЛО ЗБЕРЕГТИ

, з політичного кредо М. Родзянка

Думу треба було берегти, хоча б як фетиш влади, який все ж зіграв свою роль у важку хвилину.


СТАНОВИЩЕ СЕРЙОЗНЕ, з телеграми М. Родзянка імператорові Миколі II від 26 лютого 1917

р.

Становище серйозне. У столиці анархія. Виробництво паралізоване... Зростає суспільне

невдоволення.

Необхідно негайно доручити особі, яка користується довірою країни, створити новий уряд.


ПОВНА НЕДОВІРА ЧИННІЙ ВЛАДІ, з телеграми М. Родзянка командуючому Північним

фронтом генералу М. Рузькому від 27 лютого 1917 р.

Хвилювання... набирають стихійних й загрозливих масштабів. Основи їх – брак печеного хліба й

слабкий підвіз борошна, що вселяє паніку: але головним чином – повна недовіра владі, нездатній

вивести країну з тяжкого становища...

Заводи... зупиняються за браком палива й сирого матеріалу, ...і голодна, безробітна юрба вступає

на шлях анархії, стихійної й нестримної. Залізничне сполучення по всій Росії в повному розладі.

На півдні з 63 доменних печей працюють тільки 28... На Уралі з 92 доменних печей зупинилися

44...

Урядова влада перебуває в повному паралічі й зовсім безпомічна відновити порушений порядок.

Росії загрожує приниження й ганьба, тому що війна за таких умов не може бути переможно

завершена. Вважаю єдиним і необхідним виходом з становища, яке виникло, невідкладне визнання

особи, котрій може вірити вся країна, і котрій буде доручено створити уряд, який користується

довірою всього населення...

Іншого виходу на світлий шлях немає, і я клопочуся перед вашим високопревосходительством

підтримати це моє переконання перед Його величністю, аби запобігти можливій катастрофі.


НЕ ВИКЛЮЧАЮ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ, з телефонної розмови М. Родзянка з генералом

М. Рузьким 3 березня 1917 р.

Надзвичайно важливо, щоб маніфест про зречення й передачу влади вел. кн. Михайлу

Олександровичу не був опублікований доти, доки я не повідомлю вам про це... Не виключена

громадянська війна. З регентством великого князя й воцарінням спадкоємця цесаревича, може

бути, примирилися б, проте воцаріння його як імператора абсолютно неприйнятно.

…Проголошення імператором вел. кн. Михайла Олександровича піділлє масла у вогонь, і

почнеться нещадне винищення всього, що можна винищити. Ми втратимо й випустимо з рук

усяку владу, і втихомирити народні хвилювання не буде кому.


ПАРЛАМЕНТ ТРЕБА БУЛО ЗБЕРЕГТИ, зі спогадів М. Родзянка

Безумовно, Державній Думі можна було б відмовитися від того, щоб очолити революції, однак не

можна забувати про повну відсутність влади й того, що при самоусуненні Думи відразу наступила

б повна анархія й батьківщина загинула б негайно...

Думу треба було берегти, хоча б як фетиш влади, який все ж зіграв свою роль у важку хвилину.


ЄДИНА ГАРАНТІЯ, ЩО Я ПОМРУ РАЗОМ З ВАМИ, з інтернет-ресурсу bookz.ru

Перед престолом Родзянко незмінно виявлявся самотнім, тому що крім нього

майже ніхто не зважувався говорити тих правдивих і сміливих слів, які тоді

озлобляли Імператора і які Микола II згадав занадто пізно. Вже після зречення

він сказав генералові Рузькому: «Тільки Родзянко говорив мені чисту правду».

Таким же самотнім виявився Р. і відразу після перевороту: як раніше за царя він не вмів і не

хотів лестити престолу, так і з приходом влади народу він не міг потурати юрбі демагогією.

Родзянко довелося підібрати владу, що випала зі слабких царських рук, проте він ні на хвилину не

думав її узурпувати.

Член Думи й перший комендант Таврійського палацу Б. Енгельгард в листі після смерті

Родзянко згадує перші дні революції ще до зречення Миколи II:

«У кабінеті голови Думи зібрався весь тимчасовий комітет. На належному голові місці

за довгим зеленим столом сидить Михайло Володимирович Родзянко, і на його, завжди

впевненому, обличчі видні сумніви й тривога. Члени тимчасового комітету в один голос

наполягають на тому, аби він взяв владу до своїх рук. Йому говорять, що цього «від нього

чекає країна, що це його обов’язок і від нього він не має права ухилятися».

«Що ви мені пропонуєте, добродії? – відповідає Родзянко. – Взяти владу до своїх рук –

це прямий революційний акт. Хіба я можу на це піти».

…Передбачаючи неминучий крах тимчасового уряду, він вважав потрібним зберегти

ідею Думи (про що не раз говорив), сподіваючись, що вона може ще стати в пригоді.

Пізніше, у денікінські дні, він намагався воскресити цю ідею й скликати Думу в Катеринодарі,

проте його не підтримали й не захотіли слухати.

…Коли брат царя великий князь Михайло Олександрович, перед тим, як підписати зречення,

запитав Родзянка, чи може той гарантувати йому безпеку у випадку, якщо він вступить на

престол, – Родзянко відповів: »Єдине, що я вам можу гарантувати, – це вмерти разом з вами».

…Прийшов більшовицький переворот. І на стінах Петрограда серед розмаїття червоних

плакатів можна було прочитати оголошення, яким переможці обіцяли п’ятсот тисяч тому,

хто живим чи мертвим доставить до Смольного колишнього голову Думи Михайла Родзянка.


РЕВОЛЮЦІЯ НЕМИНУЧА, з розвідки І. Архипова «Спікер Його величності»

У передреволюційній Росії Родзянко був найпопулярнішою «неофіціозною» політичною фігурою

загальнонаціонального масштабу. І вже незабаром здобув репутацію людини, яка «говорить

правду царям». Особливо яскраво проявлялося це в боротьбі з «темним впливом» Григорія

Распутіна. Родзянко невтомно «розкривав очі» Миколі II на небезпеку для авторитету верховної

влади будь-яких чуток про Распутіна, наполягав на неприпустимості перебування «шкідливого

псевдовчителя» в «інтимній обстановці» при дворі. Государ говорив: «Я вам вірю», визнавав, що

«почуває щирість і вірить Думі», проте реальних заходів щодо видалення Распутіна не приймав,

навпаки, імператриця налаштовувала проти Родзянка государя й міністрів.

У свою чергу, Родзянко, не позбавлений такої не підходящої для серйозного політика риси, як

наївність, щораз вірив обіцянкам Миколи II.

…Коли 3 вересня 1915 року раптово було оголошено про припинення роботи Думи, Родзянко

приклав значних зусиль, аби уникнути бурхливої реакції опозиції й не спровокувати розгону

парламенту.

…Негативно ставився Родзянко й до планів «палацових переворотів», які обговорювалися у

середовищі політичної й військової еліти наприкінці 1916-го – початку 1917 року. Так, приймаючи

в себе на квартирі генерала О. М. Кримова, котрий вважався одним з головних «змовників»,

обурювався: «Ви не враховуєте, що буде після зречення царя. Я ніколи не піду на переворот. Я

присягав. Прошу вас у моєму будинку про це не говорити. Якщо армія може домогтися зречення –

нехай вона це робить через своїх начальників, а я до останньої хвилини буду діяти

переконаннями, а не насильством».

…Останній шанс переконати Миколу II Родзянко мав 10 лютого 1917 року. Завершуючи доповідь,

голова Думи дивно точно спрогнозував, що через три тижні станеться революція й «анархія, якої

ніхто не удержить»: «Не можна так жартувати з народним самолюбством, з народною волею, з

народною самосвідомістю».

На репліку ж государя:

– Бог дасть! – Родзянко безнадійно відзначив:

– Бог нічого не дасть, ви й ваш уряд усе зіпсували, революція неминуча.


НАМ ГОЛОВОЮ ВИБРАЛИ ПУЗО, епіграма В. Пуришкевича

Родзянко Думе не обуза,

Но, откровенно говоря,

Нам головой избрали пузо –

Эмблему силы «октября».


Document Outline

YANDEX_33