Чернихов Яков [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЧЕРНІХОВ Яків Георгійович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Архітектор, графік, теоретик мистецтва, педагог.

З міщанської родини. Батько, Черніхов Г., – заводський службовець.

Народився 5 (17) грудня 1889 р. в м. Павлограді Катеринославської губернії Російської імперії

(нині – Дніпропетровська область України).

Помер 9 травня 1951 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Одеське художнє училище (1914), навчався в Петербурзькій художній академії (1914-

1916), закінчив Вищий художньо-технічний інститут (1925).

Працював бригадиром на будівництві (1925-1928), проектувальником Ленінградського інституту

інженерів залізничного транспорту (1928-1945), викладачем Московського архітектурного

інституту (з 1936).

Серед архітектурних доробків Ч. – канатний цех з водонапірною баштою заводу «Червоний

Цвяхар» (1931), проекти будинку відпочинку для «Північнолісу», будівля науково-дослідного

інституту «Механобр» (обидва – 1933).

Вирізняються наступні графічні цикли: «Архітектура палаців», «Палаци комунізму»,

«Архітектура майбутнього», «Архітектурні ансамблі», «Військове маскування», «Пантеон Великої

Вітчизняної війни».

Ч. – автор книг «Мистецтво зображення» (1927), «Геометричне креслення» (1928), «Основи

сучасної архітектури» (1930), «Орнамент», «Конструкція архітектурних і машинних форм» (1931),

«Архітектурні фантазії. 101 композиція» (1933), «Аналіз побудови класичного шрифту» (кінець

1940-х).

Перу нашого земляка також належать наукові дослідження «Естетика архітектури», «Краса в

архітектурі», «Методи архітектурного проектування», «Колір і світло», «Ентазис і фуст колони».

Графічні доробки Ч. нині зберігаються в Державних архіві літератури і мистецтва, музеї

архітектури ім. О. В. Щусєва (обидва – РФ).

Засновано Міжнародний архітектурний добродійний фонд ім. Якова Черніхова (1991).

Засновано Міжнародна премія «Виклик часові» ім. Якова Черніхова (2006).

У м. Москва (РФ) пройшли виставки творів нашого земляка (2005; 2007).

У м. Москва (РФ) видані репринти книг Ч. «Конструкція архітектурних і машинних форм» (2007) і

«Архітектурні фантазії. 101 композиція» (2008).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – Л. Бенуа, Л. Ламм, С. Бровцев, С. Малиновський та ін.


***

ЗАМІНЮЙТЕ СЛОВО ГРАФІКОЮ,

з професійного кредо Я. Черніхова

Скрізь і усюди замінюйте слово графікою.


ЗАОЧНИЙ УЧИТЕЛЬ, з статті Д. Туркєєва «Музика радянської архітектури»

Графіка Черніхова, особливо його роботи 1920-1930-х рр., вплинула на розвиток архітектури XX

століття. Багато знаменитих сучасних архітекторів називають його своїм натхненником і заочним

вчителем.


ДРУГА МОВА ЦИВІЛІЗАЦІЇ, з статті «Універсальний генетичний код простору» на інтернет-

порталі museum.ru

Своєрідність архітектурно-графічної мови Черніхова багато в чому надихалася глибоким

захопленням проблемами орнаменту й ритму («ритми старші за образи – і в свідомості, і в

мистецтві») та вражаючою майстерністю у володінні всіма відомими видами графічної техніки.

Архітектор був упевнений, що в новому столітті графіка стане другою мовою цивілізації, і тому

необхідно не лише знати її, а й вільно володіти нею, уміти висловлювати з її допомогою думки і

уявлення, конструювати і компонувати нові форми.

Віддаючи багато часу і сил викладацькій діяльності, Черніхов учив своїх студентів не копіювати

ту чи іншу побудову, а, осягаючи внутрішню логіку, компонувати її. «Мені вдалося довести, що

графічній письменності можна також навчитися, як можна людині взагалі стати грамотною» –

писав архітектор.

Викладацька діяльність продовжувалася і після того, як був розгромлений конструктивізм, Черніхов піддався жорсткій критиці, його книги були вилучені з бібліотек, а вже склішовані праці

так і не вийшли у світ.


ПІРАНЕЗІ КОНСТРУКТИВІЗМУ, з статті Д. Саркісяна «Багатокутник творчості Якова

Георгійовича Черніхова»

На останньому етапі життя Я. Г. Черніхов захопився проблемою побудови шрифтів за правилами

золотого перетину і відтворив дивовижні за красою шрифти для багатьох мов – окрім, зрозуміло,

неодмінних російської і латини, він розробив також шрифти загиблих і екзотичних абеток, таких

як самаритянський, пальмірський, фінікійський, ефіопський, формозький, тибетський і багато

інших.

Ні з чим не зрівняти артистизм,