Костоправ Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

КОСТОПРАВ Георгій Антонович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: грецько-радянський.

Поет, перекладач. Фундатор румейської літературної мови і румейської літератури.

З міщанської родини. Батько, Костоправ А., – волосний писар.

Народився 27 жовтня (9 листопада) 1903 р. в с. Малоянісолі Маріупольського повіту

Катеринославської губернії Російської губернії (нині – Володарський район Донецької області

України).

Розстріляний більшовиками 14 лютого 1938 р. в катівнях Сталінського (Донецького) відділу

НКВС. Місце поховання не відоме.

Закінчив Маріупольські реальне училище і вечірню школу робітничої молоді (1930-1931).

Служив в лавах Червоної армії (1926-1927), працював секретарем відділу кадрів Маріупольського

металургійного заводу ім. Ілліча (1927-1931), літпрацівником, відповідальним секретарем,

літредактором грецької газети «Коллективістис» (1932-1937).

Друкувався в газетах «Іллічівець», «Голос праці», «Коллективістис», альманахах «Флогоміністрес

спітьєс», «Неотіта».

Як поет дебютував віршем в шкільному щотижневому рукописному журналі (1911).

Потім настала черга поеми «Ламбос» (1931), сотень віршів.

Значне місце в творчості нашого земляка посідали «удрамайда» – національні частівки

приазовських греків.

К. – автор трьох поетичних збірок «Та прота вимата» («Перші кроки»), «Леонтій Ханабхей»,

«Калімера зісімо!» («Добридень, життя!»).

Перекладав з української та російської мов. Виконав перший переклад «Заповіту» Т. Шевченка

румейською мовою.

У свою чергу українською вірші К. перекладали В. Сосюра, М. Бажан, І. Драч, М. Сингаївський, В.

Коротич.

Заарештований за вигаданим звинуваченням в участі в грецькій контрреволюційній диверсійній

повстанській організації (1937).

Посмертно реабілітований.

В с. Малоянісоль створено музей і споруджено пам’ятник нашому землякові (1994), а в м.

Маріуполь – пам’ятна дошка (2003).

Творчості земляка П. Мазур присвятив книгу «Георгій Костоправ: поет і громадянин» (2003).

105-у річницю з дня народження К. громадськість с. Малоянісоль відзначила літературно-

музичним вечором «Жінки у житті і творчості Г. Костоправа» (2008).

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Рильський, П. Тичина, М. Горький, В. Галла, А.

Шапурма, Л. Кир’яков, Д. Бєдний та ін.

***

ПИСАТИ

, з творчого кредо Г. Костоправа

Писав тоді, коли не міг не писати.

ЛІТЕРАТУРА – НЕ ПРОФЕСІЯ, з автобіографії Г. Костоправа

Більш-менш технічно гарні вірші (між іншим, суто ліричного характеру) я почав писати з 1921

року. ...Писав про те, що понад усе цікавило. Інакше кажучи, я дуже любив і тепер люблю

літературу, щоб робити з неї професію.

ТВОРИВ НАРОДНОЮ МОВОЮ, зі спогадів О. Гаргали

У потічку літератури мовою греків Приазов’я, що народжувалася, власне літературою можна було

назвати лише твори Костоправа, Шапурми і деяких інших, оскільки вони писали справжньою

народною мовою, зрозумілою масам.

ЖИТТЯ ПОЧИНАТИ СПОЧАТКУ, з статті «Видатні греки України» на greeks.ua

Література все більше ставала для Костоправа сенсом життя. Його твори одержали визнання в

письменницьких колах Донбасу, Києва, Москви, Греції, США, оскільки були визнані кращими в

всій сучасній йому новогрецькій літературі.

У 1934-1935 роках Г. Костоправ бере участь в конференціях радянських грецьких літераторів в

Ростові, в 1937 році – в роботі пушкінських пленумів Союзу письменників в Києві і Москві, в 1936 – стоїть в почесній варті біля труни свого улюбленого поета Миколи Островського.

Щасливим, але недовгим було його сімейне життя. В серпні 1936 року він одружувався на

Маслаковій Ользі Євгеніїній, яка залишалася з ним до останніх днів життя. Вона багато зробила

для реабілітації чесного імені чоловіка, відновлення його біографії, творчості і пам’яті.

Після багатьох років вимушеного забуття Г. Костоправові випала доля «життя починати

спочатку»: виходять нові його збірки, публікуються спогади про нього, краєзнавці і літератори

вивчають біографію і творчість.

ПРИРЕЧЕНИЙ, БО ГРЕК, з книги Г. Захарової «Маріупольська трагедія»

Про те, що Георгій Костоправ – поет, в тексті допитів ніде не зафіксовано. Не поезія цікавила

слідчих... В анкеті, заповненій слідчим, значиться, що Костоправ грек. Національність підкреслена

жирним червоним олівцем. У всіх архівних