Векслер Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ВЕКСЛЕР Володимир Йосипович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізик. Винахідник першого в світі синхрофазотрону (1957). У фізиці існує науковий термін

«автофазування Векслера».

З родини службовця. Батько, Векслер Й., – інженер.

Народився 19 лютого (4 березня) 1907 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії

(нині – адміністративний центр однойменної області України).

Помер 22 вересня 1966 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі. Надгробок виконано у вигляді синхрофазотрону.

Закінчив Московський енергетичний інститут (1931).

Працював науковим співробітником Всесоюзного електротехнічного інституту (1930-1937),

Фізичного інституту АН СРСР (1937-1966), науковим співробітником (1949-1954), директором

(1954-1966) Дубненської лабораторії високих енергій.

Академік академії наук СРСР (1958).

Почесний доктор празького Вищого технічного училища (1963).

Лауреат премії АН СРСР (1937).

Лауреат Державної премії СРСР (1951).

Лауреат Ленінської премії (1959).

Лауреат міжнародної премії «Атом для миру» (1963).

Спеціалізувався з проблем прискорення заряджених частинок, фізики високих енергій, космічних

променів.

Принцип автофазування дозволив підняти межу досяжних енергій частинок в тисячі разів і нову

елементарну частинку – антисигма-мінус-гіперпон (1960).

Наш земляк розробив нові методи прискорення заряджених частинок; висунув ідею мікротрону, а

також принцип когерентного прискорення частинок.

Керував створенням першого в СРСР синхротрону (1947) і синхрофазотрону (1957).

Друкувався в журналах «Ядерна техніка», «Успіхи фізичних наук, «Доповіді академії наук СРСР»,

«Атомна енергія».

Автор книг «Експериментальні методи ядерної фізики» (1940), «Новий метод прискорення

релятивістських частинок» (1944), «Іонізаційні методи дослідження випромінювань» (1950),

«Когерентний принцип прискорення заряджених частинок» (1957).

Ім’ям вченого названо одну з вулиць м. Житомир.

Російська академія наук заснувала премію ім. Векслера.

Серед друзів та близьких знайомих В. – Н. Бор, П. Черенков, С. Вавилов, Л. Ландау, Л. Грошев, В.

Ісаєв, В. Гінзбург, Д. Блохінцев, М. Добротін, М. Шафранова, В. Пєтухов, Є. Мороз, Л. Зінов’єв, В.

Саранцев, К. Чехлов та ін.


***

РЯТУЙСЯ, ХТО МОЖЕ, з життєвого кредо В. Векслера

Порятунок потопаючих– справа рук самих потопаючих.


НЕЩИРИЙ ВТРАЧАЄ ТАЛАНТ, з творчого кредо В. Векслера

Обдарування і зрада – речі несумісні. Якщо людина кривить душею, вона втрачає талант.


МІЛЬЙОН КІЛОМЕТРІВ ЗА ТРИ СЕКУНДИ, з статті В. Векслера «Зі швидкістю світла»

Ми мали змусити частинки мільйони разів обертатися в магнітному полі, яке росло з часом, поступово збільшуючи їх енергію. За 3,3 секунди вони повинні зробити усередині камери чотири з

половиною мільйони обертів і пройти шлях в мільйон кілометрів, рухаючись майже із швидкістю

світла.

Через тиждень після здійснення квазібетатронного режиму на синхрофазотроні вдалося надати

частинкам енергію в два мільярди електронвольт, а потім – 8,3 мільярдів електронвольт.

...Слід визнати, що, не зважаючи на дуже швидке зростання наших знань, сучасна фізика не

створила ще якоїсь єдиної картини природи ядерних сил. Вона не знає, наприклад, як зв’язані між

собою різні мезони, як вони пов’язані з нуклонами, не має уявлення про закономірності їх

взаємних переходів.

Саме ці питання можуть бути вирішені шляхом використання могутніх прискорювачів, які дають

пучки заряджених частинок з енергією в багато мільярдів електрон-вольт.


СХОЖЕ НА ПЛАГІАТ, з листа В. Векслера до редакції журналу «Physical Review» від 16 лютого

1946 р.

У двох статтях, котрі з’явилися в 1944 р., ...автор ... вказав на два нові принципи прискорення

релятивістських частинок, які узагальнюють резонансний метод.

...Названі статті повністю визначають зміст замітки Макміллана, в якій немає посилання на мої

дослідження.


ВАШЕ ВІДКРИТТЯ ПЕРЕДУВАЛО МОЄМУ, з листа Е. Макміллана В. Векслеру від 15 травня

1946 р.

Шановний доктор Векслер!

Я хотів би пояснити ті обставини, які склалися навколо публікації моєї замітки про «синхротрон», для того, аби прояснити викликане нею неприємне враження.

У 1944 р. і практично протягом всього 1945 р. журнали, в яких була опублікована Ваша