Проскуров Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ПРОСКУРОВ Іван Йосипович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військовий діяч, льотчик. Перший вихідець з України – Герой Радянського Союзу (1937).

З міщанської родини. Батько, Проскуров Й., – робітник-залізничник.

Народився 5 (18) лютого 1907 р. в с. Малій Токмачці Бердянського повіту Таврійської губернії

Російської імперії (нині – Оріхівський район Запорізької області України).

Розстріляний 28 жовтня 1941 р. в с. Барбиш Куйбишевського району Куйбишевської області СРСР

(нині – в межах м. Самари РФ).

Закінчив запорізьке Олександрівське залізничне училище (1924), навчався на робітничому

факультеті Харківського сільськогосподарського інституту (1930), в Харківському інституті

механізації та електрифікації сільського господарства (1931), в Сталінградській школі військових

льотчиків (1931-1934), закінчив Єйську школу військово-морських льотчиків (1934).

Був помічником вагранника (1924-1926), головою районного секретаріату профспілок (1926-1927),

командиром екіпажа і командиром загону 23-ої авіаційної бригади (1934-1935), загону 89-ої

важкобомбардувальної авіаційної ескадрильї (1935-1936), 1-ї інтернаціональної бомбардувальної

ескадрильї «Іспанія» (1936-1937), 54-ої авіаційної бригади (1937), 2-ої окремої авіаційної армії

особливого призначення (1938-1939), заступником наркома оборони СРСР, начальником

Розвідувального управління РККА (1939-1940), командувачем ВПС Далекосхідного фронту

(1940), помічником з далекої бомбардувальної авіації начальника Головного управління ВПС

Червоної Армії (1940-1941), командуючим ВПС 7-ої армії (1941).

Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937).

Герой Радянського Союзу (1937).

Учасник Міжнародних авіаційних змагань в Бухаресті (1935). Посів перше місце в змаганнях з

набору высоти.

За завданням уряду СРСР здійснив переліт по маршруту «Москва – Хабаровськ» за 29 годин 47

хвилин, встановивши рекорд, за що отримав від наркома оборони іменний золотими годинник

(1936).

Згодом П. заарештували за звинуваченнями в тому, що він був «залучений в змовницьку

антирадянську організацію, за завданням якої проводив ворожу роботу з послаблення військової

потужності СРСР. Після повернення з Іспанії гальмував бойову підготовку льотного складу, не

боровся з аварійністю» і без всякого слідства чи суду розстріляли (1941).

Реабілітований за відсутністю складу злочину (1954).

Півстоліття прохідну Запорізького ВАТ «Запорізький кабельний завод» прикрашала меморіальні

дошка з портретом гашого земляка та за часів незалежності бронзовий барельєф став здобиччю

мисливців за металами; тепер на звичному місці – копія.

Серед друзів та близьких знайомих П. – Г. Прокофьєв, В. Молоков, В. Миронов, О. Локтіонов, Г.

Штерн, П. Ричагов, Є. Птухін, П. Пумпур, Л. Сєргєєв, Г. Тхір, Я. Смушкевич, О. Голованов, М.

Остряков та ін.

***

ЗА БАТЬКІВЩИНУ

, з життєвого кредо І. Проскурова

Моя мета – невпинна робота на справу зміцнення Батьківщини.

КОМАНДИРА НАГОРОДИТИ, з наказу наркома оборони СРСР № 0124 від 19 серпня 1936 р.

За зразкову роботу з підготовки літака до перельоту в короткий термін (один день) і відмінне

виконання самого польоту з Моніно до Хабаровська... відстань 6860 км здолано за 29 годин 47

хвилин льотного часу, на добу раніше призначеного мною терміну, без всяких подій усьому

складу екіпажа оголосити подяку, а старшого лейтенанта Проскурова нагородити іменним

золотим годинником.

КОРДОН ПЕРЕТНУЛИ НЕЛЕГАЛЬНО, з статті «Проскуров Іван «Йосипович» на

geroi.apifarm.ru

До Парижу Прокофьєв і Проскуров прибули як представники московського автозаводу для

вивчення досвіду роботи у фірмі «Рено». Після трьох днів перебування в столиці Франції, вони

нелегально перетнули франко-іспанськкий кордон. У Проскурова були документи на ім’я чеха

Солдатчика. Під цим ім’ям його зараховали до складу республіканських військово-повітряних сил.

...Увесь період «спецвідрядження» сім’я Проскурова не знала, де він перебуває. Лише зрідка його

дружині передавали листи, в яких нічого не говорилося про те, де він і що він...

МУЖНЯ ЛЮДИНА, зі спогадів М. Кузнєцова

Це була мужня людина. Коли я йому пропонував летіти бомбардувати Гранаду або Малагу, він

більше цікавився, чи вистачить пального, в який час краще з’явитися над об’єктом, і менше всього

думав про те, наскільки це