Бараг Лев [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БАРАГ Лев Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фольклорист, літературознавець.

З міщанської родини.

Народився 31 грудня 1910 р. (13 січня 1911 р.) в м. Києві Російської імперії (нині – столиця

України).

Помер 4 вересня 1994 р. в м. Уфа РФ.

Закінчив Московський державний педагогічний інститут ім. Леніна (1931).

Працював викладачем педагогічного технікуму, Білоруського, Уральського, Московського,

Башкирського педінститутів і університетів.

Заслужений діяч науки БРСР (1977).

Лауреат премії Башкирської АРСР ім. Салавата Юлаєва (1987).

Друкувався в журналах «Учитель Башкирії», «Російська мова в башкирській школі».

Автор доробків «Східнослов’янські казки, їх взаємозв’язку і національну своєрідність»,

«Білоруська казка: Питання вивчення національної самобутності порівняно з іншими

східнослов’янськими казками», «Народні казки, легенди, перекази і були Башкирії» (усі – 1969),

«Сюжети і мотиви білоруських народних казок», «Взаємозв’язки і національна своєрідність

східнослов’янських народних казок» (обидва – 1971).

З нагоди 100-річчя Б. в Башкирському державному університеті пройшла всеросійська науково-

практична конференція «Проблеми взаємодії мови, літератури та фольклору і сучасна культура».

Також співпрацював з редколегією 60-томної «Енциклопедії казок» (1977-1999), що виходила в

Берліні та Нью-Йорку, брав участь у створенні 18-томного зібрання пам’яток «Башкирська

народна творчість» (1986).

Що стосується особистого життя, то батьків ученого розстріляли німці в мінському гетто (1941).

Серед друзів та близьких знайомих Б. – В. Прокшин, І. Березовський, М. Гудзій, М. Сагітов К.

Калашников, А. Сулейманов, П. Богатирьов, Б. Ахметшин, Н. Щедріна, Р. Назіров, В. Синенко, Н.

Заріпов, А. Харісов, Ф. Надршина, І. Карпухін та ін.


***

ПЕРЕМАГАЄ СИЛЬНІШИЙ

, з життєвого кредо Л. Барага

Перемагає сильніший.


***

КОМЕДІЙНЕ НА ТРАГІЧНОМУ ТЛІ

, з нарису В. Мєхова «У мороці дев’ятого валу»

У Мінську на університетській кафедрі російської літератури, де однією із зірок був доцент Бараг, працював і доцент Іван Васильович Гуторов. Працював за сумісництвом... Тому що основною для

нього була робота в апараті республіканського ЦК партії на відповідальній посаді завідувача

відділом літератури та мистецтва Управління пропаганди і агітації. Обіймаючи цю посаду, він був

куратором газети «Лiтаратура i мастацтва»...

Як куратору, редактор газети ...носив йому на узгодження …багато матеріалів. І ми, рядові

співробітники, знали, що викреслене або виправлене …червоними чорнилом – його, Гуторова,

редактура.

...Так от, якось редактор приніс і віддав на передрук ...червоночорнильний рукопис. А опісля

звелів вичитати машинописні сторінки мені. Читаю і від читаного ціпенію. У грубих, образливих

висловах стаття звинувачує в космополітизмі, в приниженні білоруського фольклору, ще в різних

несусвітних гріхах Льва Григоровича Барага. Прізвища авторів, розумію, вигадані – Айвазов та

Ніколаєв. ...Років через у словнику білоруських псевдонімів я наткнувся на підтвердження, що

Гуторов неодноразово так підписувався – Айвазов. А Ніколаєвим в той раз пойменовано редактора

газети Горцева.

Далі на трагічному тлі почалося комедійне. Доцент Гуторов зажадав, щоб стаття про непристойну

діяльність колеги Барага, яка з’явилася в письменницькій газеті, стала предметом обговорення на

засіданні кафедри... Мовляв, голос громадськості – а саме так атестував він статтю – ми не маємо

права замовчати.

І збори відбулися. І Гуторов патетично посилався на написане Гуторовим, як на гірку істину, відкриту невідомим йому правдолюбцем.


***

ФОЛЬКЛОРИСТ ЗІ СВІТОВИМ ІМЯМ

, з кореспонденції Л. Колоколової «Мої університети»

Неповторний професор Бараг – фольклорист зі світовим ім’ям, викладав нам «Вступ до

літературознавства». Його лекції було неможливо записувати – їх можна було лише слухати, при

цьому потрібно було обов’язково бачити лектора.

Лев Григорович, мов справжній актор, зображував нам страждання Флобера, коли той писав свою

«Пані Боварі», присвячував нас в таємниці творчості великих майстрів слова, говорив про

архітектоніку творів, жанрах і метафорах, напам’ять наводячи приклади. Цілу «пару» він міг

говорити безперервно, не