Ольшевский Иустин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ОЛЬШЕВСЬКИЙ Іустин Львович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Сильвестр (1910). Зарахований до лику святих Російською

Православною Церквою (1998).

З родини церковного служки. Батько, Ольшевський Л., – паламар.

Народився 1 червні 1860 р. (за іншою версією – 31 травня 1861) в с. Косівці Сквирського повіту

Київської губернії Російської імперії (нині – Володарський район Київської області України).

Помер 26 лютого 1920 р. в м. Омську (нині – адміністративний центр однойменної області РФ).

Закінчив Київські духовну семінарію (1883), духовну академію (1887).

Був учителем церковнопарафіяльної школи в с. Липівка Київського повіту (1887-1888),

Шполянського міністерського двокласного училища (1888-1889), місіонером Київської єпархії

(1889-1890), викладачем Полтавської духовної семінарії (1890-1896), доглядач

церковнопарафіяльних шкіл Полтавської єпархії (1896-1910), єпископ Прилуцький, вікарій

Полтавської єпархії (1910-1914), єпископ челябінський, вікарій Оренбурзької єпархії (1914-1915),

єпископ Омський и Павлодарський (1915-1917), голова Тимчасового церковного управління

(1917-1920).

Фундатор і керівник «Братерства законовчителів і педагогів в пам’ять отця Івана

Кронштадтського».

За його ініціативою почали виходити журнали «За святу Русь», «Сибірський благовісник».

Як літератор дебютував працею «Викриття штундизму в біблейських текстах», котра

неодноразово перевидавалася і стала цінною допомогою для місіонерів і пастирів.

Потім настала черга наступних доробків: «Завдання нашої протисектантської місії»,

Наш земляк – автор книг «Чи вірите ви?», «Боротьба з штундою», «Місіонерська програма Закону

Божого».

За його ініціативою і за його активної участі був виданий «Переяславський Полтавський патерик».

За найближчої допомоги О. архімандрит Сильвестр (Малеванський) написав перші два томи

п’ятитомної праці «Догматичне богослов’я».

Серед друзів та близьких знайомих О. – С. Малеванський, І. Юшенов, П. Городецький, Н.

Кирилов, А. Вадковський, В. Богоявленський, Т. Белавін, А. Преображенський, М. Темнорусов, П.

Левицький, К. Буличов, А. Колчак, В. Скворцов та ін.

***

БЛАГОСЛОВЛЯЄ ГОСПОДЬ

, з релігійного кредо І. Ольшевського

Державною самостійністю і всяким благополуччям благословляє Господь.

МАРНОТРАТЯТЬ СВЯТУ ВІРУ, з промови І. Ольшевського

Усім видно і відомо, що ті із слов’янських народів, які незмінно вірні залишилися Православ’ю, як

руські, чорногорці, серби, болгари. Навпаки, решта слов’ян (чехи, поляки, хорвати) втратила

Православ’я, проте разом з тим втратила і державну самостійність, повинні були підкорятися і

тепер підкоряються впливу і владі чужих народів, саме німців, для яких чуже і навіть неприємне

благополуччя слов’ян. Колись жили слов’яни на берегах Балтійського і Німецького морів, а їх

тепер уже там немає: разом з втратою Православ’я вони втратили і саме існування своє. Таким

чином в долях слов’янських народів Господь ясно показав, що тільки за вірності Православ’ю

слов’янам забезпечене державне благополуччя і що з втратою Православ’я слов’янам загрожує

покарання Боже у вигляді втрати державної самостійності...

І ось... в цей час серед нас перебувають люди, які без жалю, зловтішно міняють одержану від

предків святу православну віру на віру чужу нам, вигадану німцями недавно, відому під ім’ям

штунди і баптизму... Ці люди марнотратять одержаний від предків дорогий спадок – святу віру,

марнотратять на користь, на радість, на потіху нашим зовнішнім і внутрішнім ворогам... Що може

бути сумнішим за це?

Тепер ви бачите, що ці відступники, штунда різних найменувань, суть зрадники і вороги святої

Церкви, зрадники і вороги держави, зрадники і вороги всього слов’янства. Тому на всіх нас,

слов’янських синах Православної Церкви..., лежить прямий обов’язок боротися з ворогом –

штундою. До боротьби закликає нас обов’язок віри, обов’язок цивільний і могутнє слово нашого

Государя. Тому спільними зусиллями будемо долати ворога: хто словесним умовлянням і

напоумленням тих, що помиляються, хто убезпеченням своїх ближніх і дальніх від проникнення

до них сектантської зарази, хто шляхом прямого припинення сектантських дій за допомогою

законних заходів.

Віритимемо, що в цій святій справі допоможе нам Сам Господь!

ВІДІГРІВАВ