Френкель Захарий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

ФРЕНКЕЛЬ Захарій Григорович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Лікар, гігієніст, демограф, геронтолог. Фундатор першої кафедри комунальної гігієни на теренах

СРСР (1922).

З міщанської родини. Батько, Френкель Г., – керуючий панським маєтком.

Народився 12 (25) грудня 1869 р. в м. Борисполі Переяславського повіту Полтавської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Київської області України). За іншою версією, в с.

Борки Козелецького повіту Чернігівської губернії (нині – Корюківський район Чернігівської

області).

Помер 25 серпня 1970 р. в м. Пушкіні Ленінградської області СРСР (нині – Ленінградська область

РФ).

Закінчив Ніжинську гімназію (1881-1889), навчався на медичному факультеті Московського

університету (1889-1890), закінчив медичний факультет Дерптського університету (1890-1895).

Працював ординатором терапевтичного відділення петербурзької Обухівської лікарні (1895-1896), санітарно-епідеміологічним лікарем Санкт-Петербурзького губернського земства по

Новоладозькому повіту (1896-1898), земським санітарним лікарем фабрично-заводського

передмістя Петербурга (1898-1901), ординатором новгородської Колмовської психіатричної

лікарні (1901-1902), земським лікарем Вологодської (1902-1904), Костромської (1904-1909)

губерній, головним редактором журналу «Земська справа» (1910-1924), викладачем

психоневрологічного інституту (1913-1915), завідуючим санітарно-технічним бюро

Петербурзького обласного комітету Союзу міст (1915-1916), викладачем Державного інституту

медичних знань (1919-1949).

Член академії медичних наук СРСР (1945).

Заслужений діяч науки РРФСР.

Депутат  1-ї Державної Думи (1906).

Гласний Петроградської міської думи (1917).

Засновник і керівник Ленінградського відділення Всесоюзного гігієнічного товариства (1924-1953).

Лауреат почесного диплому дрезденської Всесвітньої гігієнічної виставки (1911).

Спеціалізувався з проблем організації охорони здоров’я, комунальної й соціальної гігієни, геронтології, санітарної статистики, гігієни праці, демографії, благоустрою населених пунктів.

Друкувався в журналах «Початок», «Нове слово», «Життя», «Медико-санітарний огляд

Вологодської губернії», «Світ Божий», «Земська справа», «Суспільний лікар», «Російський лікар»,

«Лікарська справа», «Питання комунального господарства», «Гігієна й епідеміологія»,

«Профілактична медицина», «Московський медичний журнал», «Ленінградський медичний

журнал», «Гігієна та санітарія».

Перу Ф. належать книги «Рух населення в Костромській губернії в 1891-1905 р.» (1908), «Нариси

земської лікарсько-санітарної справи» (1913), «Петроград періоду війни й революції. Санітарні

умови та комунальний благоустрій» (1923), «Суспільна медицина й соціальна гігієна», «Основи

загального міського благоустрою», «Волосне господарство. Його значення й завдання в

благоустрої місцевого життя» (усі – 1926), «Подовження життя й активна старість» (1945).

Наш земляк також залишив мемуари «Нотатки й спогади про пройдений життєвий шлях».

Всього епістолярна спадщина Ф. нараховує понад 300 робіт.

Наш земляк зазнавав утисків від влади, поліцейських переслідувань. Як учасника студентських

сходок його виключили з Московського університету (1890), вислали з Петербурга (1900),

Новгорода (1901), Костроми (1909). За те, що підписав Виборзьку відозву, яка закликала громадян

до цивільної непокори, засуджений.

Життю та діяльності Ф. присвятили свої книги «З. Г. Френкель» П. Алексєєва і В. Мерабішвілі, «З.

Г. Френкель – нарис неабиякого життя» та «Захарій Григорович Френкель. Життя довжиною в

століття» А. Щербо.

У м. Санкт-Петербург (РФ) відбулася Всеросійська конференція, присвячена 140-річчю від дня

народження нашого земляка (2009).

У м. Москва (РФ) пройшла виставка, присвячена 140-річчю від дня народження Ф. (2010).

Серед друзів та близьких знайомих Ф. – Д. Менделєєв, Р. Бабаянц, М. Бурденко, Ф. Ерісман, М.

Семашко, В. Підвисоцький, П. Куркін, В. Штейнінгер, П. Діатроптов, М. Огородников, М.

Тезяков, Д. Шаховський, М. Некрасов та ін.

***

СТАРІСТЬ? ЛИШЕ ДІЯЛЬНА

, з життєвого кредо З. Френкеля

Подовження життя – це не додаток кількох років на відпочинку, у відставці, на пенсії. Це активна

діяльна старість.

БУТИ КОРИСНИМ ЛЮДЯМ, з професійного кредо З. Френкеля

Куди б не заслали – буду безпосередньо корисний людям, а якщо не зашлють, то однаково робота

лікарем – кращий шлях до зближення з населенням.

МОЯ МАТІНКА, з спогадів З. Френкеля

Мати моя була жінкою м’якою, велелюбної душі, безмежно працьовитою й витривалою.

ПІД РЕСПУБЛІКАНСЬКИМ ЗНАМЕНОМ, з виступу З. Френкеля на 7-му з’їзді Партії

народної свободи (кадети)

Відносно військовополонених вважаю, що це (право обирати – авт.) нездійсненно: вони вернуться

й роз’їдуться різними місцями Росії. Не розумію, яким чином …рекомендувати вибори від

військовополонених.

…Тепер, коли партія виступає під республіканським прапором, перед нею відкривається

можливість для широких спільних дій, утворення блоку на виборах, різного роду угод з іншими

партіями.

ПРИНЦИПОВА РІЗНИЦЯ, з виступу З. Френкеля на засіданні ЦК Партії народної свободи

(кадети)

Між ними (меншовиками й есерами – авт.) та Леніним принципова різниця. Для нас цілком

прийнятно йти з ними.

РАДИ ГНИЮТЬ НА КОРЕНІ, з виступу З. Френкеля на засіданні ЦК Партії народної свободи

(кадети) в серпні 1917 р.

Більшовики щось готують у Кронштадті, вимагають роздачі запасної зброї і бойових патронів для

якихось виступів, але навіть там це вже заперечується іншою частиною тих же більшовиків.

Взагалі, більшовики беруть гамором на тлі пасивності і тих, хто їм співчуває, і прихильників

порядку. Де, як у Москві, вони опиняються серед інтелігенції, там вони мовчазні.

У передбаченні хірургічних методів лікування треба бути дуже обережним: гангренозний процес

почався давно, з 1 березня, але дотепер ще не визначилася зовсім точно демаркаційна лінія

враженого місця. У хірургії іноді чекають, аби процес охопив більше місця, щоб він дозрів і не був

порушений...

Ради робітників і солдатів починають розкладатися й гниють на корені. Хвороба йде нормальним

шляхом; нормально й те, що зараз помітна апатія до виборів, що замість 60-70% голосують 30%, зате грають більшу роль свідомі елементи...

Лякають терором, але для нього також потрібні підходящі люди, а їх ще не видно. Якщо на

занадто близькій відстані Керенський здається незначним, то за межами тісного кола він є

символом державної влади, і це треба враховувати, не переоцінюючи особистих вражень.

БОРОТЬБА ЗА ЗДОРОВ’Я НАРОДУ, з оцінки діяльності З. Френкеля П. Алексєєвою і В.

Мерабішвілі

Соціально-гігієнічна спрямованість, боротьба за здоров’я народу – справа всього його довгого, нелегкого й славного життя, яке охопило рубежі двох історичних епох.

НЕЙМОВІРНА НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, з нарису М. Турупанова «Музика, квіти і …війна»

Блокада Ленінграда. ...У той день виконувалася Сьома симфонія Д. Шостаковича. Сотні людей

прийшли до Великої зали консерваторії. Серед них – юне дівчисько, котре із трепетним

хвилюванням піднесло чудового букета диригентові оркестру К. І. Еліасбергу. Це дівча – Люба –

онука відомого професора гігієни 3. М. Френкеля, який і доручив їй подарувати квіти музикантам.

3. М. Френкель жив у ту пору в обложеному Ленінграді у своєму будиночку, що потопав у

пишному вбранні квітів. У важкі військові роки Захар Григорович займався науковою працею, вів

блокадний щоденник...

…Надаючи величезного значення санітарно-статистичним дослідженням, Захар Григорович

запроваджує (у Вологді – авт.) карткову реєстрацію хворих на лікарських ділянках і організує

систематичний облік і звітність повітових лікарів з вивчення низки інфекційних захворювань. …За

пропозицією З. Г. Френкеля в губернії створюються епідемічні загони, які не лише виявляли факти

захворювань, але й лікували. При санітарному бюро створюється статистичний відділ, де

обробляються дані про захворюваність і смертність населення.

Молодого лікаря турбує тяжке становище дітей. Дитячі хвороби забирають сотні життів. З

ініціативи Захара Григоровича влітку в губернії відкривається кілька ясел-притулків, де діти

якийсь період перебувають під спостереженням медичних працівників. З. Г. Френкель брав

активну участь в організації й проведенні педагогічних курсів для вчителів земських шкіл, де

читав лекції з шкільної гігієни, основ фізіології школярів.

…Завдяки наполегливості З. Г. Френкеля покращився стан справ з психіатричною допомогою,

особливо в східній частині губернії.

…У лікарсько-санітарному бюро секретарем працювала Ю. Г. Топоркова, заслана до Вологди.

Через неї багато політичних засланців одержували за підписом З. Г. Френкеля лікарські свідчення, які дозволяли багатьом перевестися із глухих місць до Вологди.

ВИЗНАЧИВ ШЛЯХИ ПРАКТИЧНОЇ ГЕРОНТОЛОГІЇ, з інформації «Наукова спадщина

довгожителя» – книжково-ілюстративна виставка» на rasl.ru

Активно, впродовж тривалого періоду Френкель обіймав посаду керівника Ленінградського

відділення Всеросійського гігієнічного товариства, яке не припиняло своїх засідань навіть під час

війни й блокади.

Великий і неоціненний внесок Френкеля в усі сфери гігієни, у становлення вітчизняної охорони

здоров’я, у розвиток вітчизняної соціальної геронтології. Створивши міське наукове товариство

геронтологів і геріатрів (1957), одне з перших на території колишнього СРСР, Ф. визначив основні

шляхи розвитку геронтології (біології старіння, геріатрії й, насамперед, соціальної геронтології) як

науки і шляхи її практичної реалізації.

НА ЗАСІДАННЯ ДУМИ З’ЯВЛЯВСЯ З ДРУЖИНОЮ, з статті Г. Кравченко «Старий Лісний:

три адреси мого діда»

У цих же записках дід мій визнає, що «всі постанови, які приймала Дума, давалися з превеликими

зусиллями» й проходили крізь горно гострих дискусій, викликаючи протидію політичних

опонентів. На засіданнях проти нас виступали кадети, а за ними есери й меншовики.

…Постійним опонентом був місцевий, досить популярний лікар Захар Григорович Френкель,

котрий також претендував на роль марксиста як меншовик, член РСДРП, котрий, до того ж,

побував у засиланні. Він жив у власному будинку на Василевській вулиці й часто з’являвся на

засідання Думи у супроводі своєї дружини.