Кузнецов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КУЗНЄЦОВ Микола Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник.

З дворянської родини. Батько, Кузнєцов Д., – штаб-ротмістр царської армії.

Народився 2 (14) грудня 1850 р. в с. Степанівці Одеського повіту Херсонської губернії Російської

імперії (нині – Комінтернівський район Одеської області України).

Помер 17 лютого (2 березня) 1929 р. в м. Сараєво Королівства сербів, хорватів і словенців (нині –

столиця Боснії і Герцеговини). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався до 7 класу в 3-й Одеській гімназії, стіни якої залишив, брав уроки малювання в

художника Ф. Мальмана, навчався в Петербурзькій академії мистецтв (1876-1879).

Дійсний член Академії мистецтв (1900).

Працював викладачем художнього училища Петербурзької академії мистецтв (1895-1897).

Член Товариства пересувних художніх виставок (1883).

Один з засновників Товариства південноросійських художників (1890).

Кавалер французького ордена Почесного легіону.

Постійний учасник виставок Товариства пересувних художніх виставок і Товариства

південноросійських художників.

Учасник виставок російського живопису і скульптури в Бруклінському музеї (1923) і Об’єднання

російських художників в Королівстві сербів, хорватів і словенців (1928).

Як художник дебютував на дев’ятій пересувній виставці (1881).

Серед найвідоміших полотен нашого земляка – «Об’їзд володінь», «В свято», «Полювання з

хортами», «Після обіду», «Ключниця», «Стадо свиней», «Прогулянка в селі», «Старий поміщик»,

«Стадо волів», «Світовий посередник», «Натаскування собак», «Спляча дівчинка», портрети Ф.

Шаляпіна, О. Ковалевського, І. Рєпіна, В. Васнєцова, М. Толстого, П. Чайковського, В. Лігіна, С.

Уточкіна, Л. Рукавишникової.

У свою чергу, портрети К. намалювали П. Брюллов та І. Рєпін; В. Васнєцов писав з нього

багатирів для своїх картин з кам’яного століття.

Не знайшовши спільної мови з більшовиками, емігрував до Королівства сербів, хорватів і

словенців (1920).

Нині доробки нашого земляка зберігаються в Одеському і Херсонському художніх музеях,

московській Третьяковській галереї, санкт-петербурзькому музеї Олександра III, численних

приватних колекціях.

Серед друзів та близьких знайомих К. – К. Костанді, П. Брюллов, І. Похітонов, В. Полєнов, І.

Рєпін, І. Шишкін, В. Максимов, П. Брюллов, Л. Позен, М. Ярошенко, К. Савицький, В.

Маковський, Г. Мясоєдов, Є. Волков, А. Куїнджі, С. Мамонтов, В. Васнєцов, В. Сєров, К. Лемох,

М. Клодт, І. Прянішников та ін.


***

ДУМКА, А НЕ ФАРБА

, з творчого кредо

М. Кузнєцова

Головне – ідея, а не колір фарби.

ДОДАЙ І МІЙ ПІДПИС, з листа М. Кузнєцова В. Полєнову від 1 квітня 1900 р.

Від щирого серця бажаю висловити хоч чимось своє співчуття ... дорогому і дивному Саві

Івановичеві (Мамонтову – авт.). Будь ласка, приєднай мій підпис. Якщо встигну, то пришлю

хімічний, а то і так підпиши за мене; сперечатися і перечити не стану. Скопіювати і ти зможеш за

допомогою кальки з цього аркуша.


КОЦЮБУ – В КРЕНДЕЛЬ, з оцінки творчості М. Кузнецова М. Брешко-Брешковським

Талант Кузнєцова виявився таким же пишним, як і жирний густий чорнозем, що вигодував,

викохав цього багатиря, який гнув підкови і згортав коцюбу в крендель.


ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ МАЗОК, з кореспонденції Г. Кокостікової «Місто у спогадах»

Уродженцем Херсонщини був художник Микола Дмитрович Кузнєцов. Він плідно працював в

побутовому і портретному жанрах. У залі Херсонського художнього музею експонується його

картина «Портрет художника М. Л. Скадовського».

Портретист прагнув не лише точно передати зовнішність, але й розкрити характер свого героя.

Творчій манері Кузнєцова властивий темпераментний живопис з швидким, розкутим і одночасно

точним мазком – живопис, детальний в зображенні особи, узагальнений в трактуванні одягу і

фону.


ХУДОЖНИКОМ СТАВ ВИПАДКОВО, з публікації О. Барковської «Чудовий портретист»

Навчатися М. Д. Кузнєцов не любив і не відчував ніякої схильності до яких би то не було

науковим або іншим заняттям. Зате набув слави геркулеса і чудового стрільця; і справді, він мав

неймовірну силу, а про уміння його стріляти складалися легенди.

Мазун сім’ї, Микола Дмитрович ні про що не хотів думати. Полювання було його улюбленим

заняттям.