Кузнецов Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
КУЗНЄЦОВ Микола Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник.
З дворянської родини. Батько, Кузнєцов Д., – штаб-ротмістр царської армії.
Народився 2 (14) грудня 1850 р. в с. Степанівці Одеського повіту Херсонської губернії Російської
імперії (нині – Комінтернівський район Одеської області України).
Помер 17 лютого (2 березня) 1929 р. в м. Сараєво Королівства сербів, хорватів і словенців (нині –
столиця Боснії і Герцеговини). Похований на місцевому цвинтарі.
Навчався до 7 класу в 3-й Одеській гімназії, стіни якої залишив, брав уроки малювання в
художника Ф. Мальмана, навчався в Петербурзькій академії мистецтв (1876-1879).
Дійсний член Академії мистецтв (1900).
Працював викладачем художнього училища Петербурзької академії мистецтв (1895-1897).
Член Товариства пересувних художніх виставок (1883).
Один з засновників Товариства південноросійських художників (1890).
Кавалер французького ордена Почесного легіону.
Постійний учасник виставок Товариства пересувних художніх виставок і Товариства
південноросійських художників.
Учасник виставок російського живопису і скульптури в Бруклінському музеї (1923) і Об’єднання
російських художників в Королівстві сербів, хорватів і словенців (1928).
Як художник дебютував на дев’ятій пересувній виставці (1881).
Серед найвідоміших полотен нашого земляка – «Об’їзд володінь», «В свято», «Полювання з
хортами», «Після обіду», «Ключниця», «Стадо свиней», «Прогулянка в селі», «Старий поміщик»,
«Стадо волів», «Світовий посередник», «Натаскування собак», «Спляча дівчинка», портрети Ф.
Шаляпіна, О. Ковалевського, І. Рєпіна, В. Васнєцова, М. Толстого, П. Чайковського, В. Лігіна, С.
Уточкіна, Л. Рукавишникової.
У свою чергу, портрети К. намалювали П. Брюллов та І. Рєпін; В. Васнєцов писав з нього
багатирів для своїх картин з кам’яного століття.
Не знайшовши спільної мови з більшовиками, емігрував до Королівства сербів, хорватів і
словенців (1920).
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Одеському і Херсонському художніх музеях,
московській Третьяковській галереї, санкт-петербурзькому музеї Олександра III, численних
приватних колекціях.
Серед друзів та близьких знайомих К. – К. Костанді, П. Брюллов, І. Похітонов, В. Полєнов, І.
Рєпін, І. Шишкін, В. Максимов, П. Брюллов, Л. Позен, М. Ярошенко, К. Савицький, В.
Маковський, Г. Мясоєдов, Є. Волков, А. Куїнджі, С. Мамонтов, В. Васнєцов, В. Сєров, К. Лемох,
М. Клодт, І. Прянішников та ін.
***
ДУМКА, А НЕ ФАРБА
, з творчого кредо
М. Кузнєцова
Головне – ідея, а не колір фарби.
ДОДАЙ І МІЙ ПІДПИС, з листа М. Кузнєцова В. Полєнову від 1 квітня 1900 р.
Від щирого серця бажаю висловити хоч чимось своє співчуття ... дорогому і дивному Саві
Івановичеві (Мамонтову – авт.). Будь ласка, приєднай мій підпис. Якщо встигну, то пришлю
хімічний, а то і так підпиши за мене; сперечатися і перечити не стану. Скопіювати і ти зможеш за
допомогою кальки з цього аркуша.
КОЦЮБУ – В КРЕНДЕЛЬ, з оцінки творчості М. Кузнецова М. Брешко-Брешковським
Талант Кузнєцова виявився таким же пишним, як і жирний густий чорнозем, що вигодував,
викохав цього багатиря, який гнув підкови і згортав коцюбу в крендель.
ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ МАЗОК, з кореспонденції Г. Кокостікової «Місто у спогадах»
Уродженцем Херсонщини був художник Микола Дмитрович Кузнєцов. Він плідно працював в
побутовому і портретному жанрах. У залі Херсонського художнього музею експонується його
картина «Портрет художника М. Л. Скадовського».
Портретист прагнув не лише точно передати зовнішність, але й розкрити характер свого героя.
Творчій манері Кузнєцова властивий темпераментний живопис з швидким, розкутим і одночасно
точним мазком – живопис, детальний в зображенні особи, узагальнений в трактуванні одягу і
фону.
ХУДОЖНИКОМ СТАВ ВИПАДКОВО, з публікації О. Барковської «Чудовий портретист»
Навчатися М. Д. Кузнєцов не любив і не відчував ніякої схильності до яких би то не було
науковим або іншим заняттям. Зате набув слави геркулеса і чудового стрільця; і справді, він мав
неймовірну силу, а про уміння його стріляти складалися легенди.
Мазун сім’ї, Микола Дмитрович ні про що не хотів думати. Полювання було його улюбленим
заняттям.
Последние комментарии
1 час 28 минут назад
1 час 48 минут назад
2 часов 14 минут назад
2 часов 18 минут назад
11 часов 48 минут назад
11 часов 52 минут назад