Блонницкий Иаков [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
БЛОННИЦЬКИЙ Іаков
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Богослов, священик, філолог, перекладач. У чернецтві – Іаков (1729).
З родини священика.
Народився 27 січня 1711 р. в с. Орлівці Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської
імперії (нині – Казанківський район Миколаївської області України).
Помер 14 квітня 1774 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Закінчив Києво-Могилянську академію.
Був ченцем лубенського Мгарського монастиря (1735-1741), учителем Тверської семінарії (1741-
1743), Московської слов’яно-греко-латинської академії (1743-1748), ченцем білгородського
Миколаївського (1748-1751), грецького Зографського (1751-1761), київського Богоявленського
Братського (1761-1774) монастирів.
Б. – автор короткої грецької граматики.
Переклав церковнослов’янською «Єнхірідіон» Єпіктета (1744), ухвали Єрусалимського собору
1672 р. проти кальвіністів книгу Діонісія Ареопагіта про небесну і церковну ієрархію (усі – 1748-
1750).
Залишилися незакінченими лексикони елліно-словенський і словено-елліно-латинський, граматика
церковнослов’янської мови. Остання нині зберігається в архіві московського Св. Синоду.
Працював в комісії з виправлення слов’янського перекладу Біблії (1745-1748).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – І. Григорович, С. Тодорський, М. Семенов, Ф.
Лопатинський, І. Горленко, Г. Слонимський, С. Ліхуда, Ф. Полікарпов, В. Лящевський, І. Ліхуда,
Р. Заборовський та ін.
***
ГЕТЬ КУМИРІВ
, з релігійного кредо І. Блонницького
Не створи собі кумира.
ПРИМІТКИ СКЛАЛИ ЦІЛИЙ ТОМ, з розділу «Переклади Біблії церковнослов’янською
мовою» в «Бібліологічному словнику»
Першою в Росії книгою, що вийшла з-під друкарського верстата, було Євангеліє 1553-1554. Потім
з’явився «Апостол» диякона Федорова і низка видань в західноросійському краї: заблудовські
Євангелія і Псалтир (1569-1570), львівський «Апостол» (1574), віленські Євангеліє і Псалтир
(1575-1576). Працями кн. Острозького і Федорова була видана церк.-слов. першодрукована Біблія
(див. ст. Острозька Біблія). На цьому виданні ґрунтувалася «Московська Біблія» 1663. Вона
готувалася за дорученням царя Олексія Михайловича групою зах.-рос. учених на чолі з Єпіфанієм
Славінецьким. Справа «була виконана по-учнівському погано, представляючи у всьому точний
передрук острозького видання». Перекладачі усвідомлювали всі вади своєї праці: не хапало
хороших грецьк. рукописів і фахівців. Тому робота над перекладом продовжувалася.
... Примітки склали цілий том, майже рівний самій Біблії.
УМІЛІ МУЖІ З КИЄВА, з розвідки П. Юнгерова «Вступ до Старого Завіту»
Зважаючи на труднощі з виправленням слов’янського перекладу, яке тривало занадто довго, Св.
Синод від 2 серпня 1745 року ухвалив: «умілим мужам (між якими були і природні греки, і учені)
Біблію прочитати, і які речення в ній ...виявляться несхожими або скороченими, ті звірити з
грецькими Бібліями.»...і якщо вони виявляться схожими хоч з одним з читань LXX тлумачників, їх
залишити, а якщо ніде не виявиться ніякої паралелі, то їх виписати в особливий зошит і подати на
розгляд Синоду.
Аби уникнути помилковості їх донесень, велено їм вести щоденний журнал своїх робіт і «читань»,
який і почався «21 серпня 1745 р. в середу об 11 годині після полудня» і акуратно вівся до кінця
діяльності – початку 1747 року.
РЕВНА УЧЕНІСТЬ, з статті М. Глубоковського «Бібліологія»
Це, звичайно, дорогоцінний пам’ятник російської літератури і з цього боку справедливо і ретельно
вивчається фахівцями-філологами. Але він є ще виразником відомого грецького прототипу і
певним тлумаченням біблейського змісту, тому підлягає науковому дослідженню вже з
текстуально-екзегетичної точки зору.
Роботи цього роду мають три найголовніші стадії в історії слов’янської Біблії: а) якнайдавніший
слов’янський текст до кінця XV століття – за прагнення відновити первинний Кирило-
Мефодієвський вигляд, який служив би свідком тодішнього грецького біблейського тексту в
Константинопольській Церкві; б) друкована Острозька Біблія 1581 р., перевидана в Москві 1663
року з незначними виправленнями, переважно в правописі («першодрукована Біблія»), а істотніше
покращувана в 1671 г.; в) Єлизаветинська Біблія, котра готувалася ще з епохи Петра Великого (з
1712 р.)
- 1
- 2
Последние комментарии
6 часов 50 минут назад
1 день 10 минут назад
1 день 33 минут назад
1 день 48 минут назад
1 день 49 минут назад
1 день 50 минут назад