Египко Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЄГИПКО Микола Павлович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Флотський діяч. Псевдоніми в Іспанії – дон Матісс, дон Северино де Морено. Вперше в світовій

історії екіпаж очолюваного ним підводного човна «Щ-117» перекрив нормативи перебування в

морі в два з половиною рази (1936). Усі члени екіпажу були нагороджені орденами – єдиний такий

випадок за існування підводного флоту Російської імперії та СРСР.

З робітничої родини.

Народився 9 листопада 1903 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 6 липня 1985 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований на

Серафимівському цвинтарі.

Закінчив машинну Школу морських сил Чорного моря (1925), ленінградське Вище військово-

морське училище ім. М. Фрунзе (1931), командні класи при учбовому загоні підводного плавання

(1932), Ленінградську військово-морську академію (1941).

Працював слюсарем Миколаївського суднобудівного заводу (1922-1924), помічником командира

підводного човна «Л-55» (1931-1932), служив машиністом крейсера «Червона Україна» (1925-

1926), есмінця «Шаумян» (1926-1927), помічником командира підводного човна «Щ-102» (1932-

1934), командиром підводного човна «Щ-117» (1934-1936), начальником Балтійського вищого

військово-морського училища підводного плавання 1958-1967).

Брав і громадянській війні в Росії, національно-революційній війні в Іспанії (1937-1938), Другій

світовій війні (1941-1945).

Герой Радянського Союзу (1939).

Вивіз цінні урядові вантажі з м. Картахена через блокований Гібралтарський пролив. Під час

слідування до місця призначення потопив ворожий човен.

Серед друзів та близьких знайомих Є. – Г. Обушенков, Ю. Руссін, С. Пастухов, Г. Холостяков, І.

Грачов, В. Єгоров, Г. Кузьмін, С. Лисін, І. Бурмистров та ін.

***

ДОЛЯ І РЕЛІГІЯ,

з життєвого кредо М. Єгипка

Підводний флот – це не робота, не служба і не різновид діяльності. Це – доля і релігія.

СИТУАЦІЯ НЕ ЗРОЗУМІЛА, із звіту М. Єгипка «Про підводні човни 1-ї бригади в Лібаві»

На даний момент при моїй спробі дізнатися, хто дав наказ підривати підводні човни, так і не

дізнався.

...Донині не відомо, де перебуває весь командний склад Берегової бази і всіх підірваних підводних

човнів, оскільки вони всі, очевидно, пішли на сухопутний фронт, що утрудняє точне встановлення

обстановки в Лібаві в перші дні війни.

СТАЛІН ПОГОДИВСЯ, з книги М. Єгипка «Мої меридіани»

Командувач флотом віце-адмірал В. Ф. Трібуц викликав командирів до штабу, який знаходиться в

підвалі будівлі ВМА імені К. Ворошилова, і зажадав терміново замінувати всі човни. Довелося

закласти по парі бомб (кожна по 132 кг вибухової речовини) в носі і кормі...

З отриманням наказу всі підводні човни Червонопрапорного Балтійського флоту повинні були

бути знищені. Всі підводники сприйняли цю вказівку з тривогою.. Таким чином, ми могли

залишитися без підводних човнів.

Я відразу ж рекомендував командувачеві флотом підготувати хоча б три човни типу «С» для

прориву на Північ. Бойові кораблі могли, нехай і з малою вірогідністю, прорватися через протоки

Зунд і Каттегат і воювати в Баренцовому море.

Мене підтримав в цьому питанні і комісар бригади Г. М. Обушенков. Ми знали, що під час першої

світової війни через ці протоки ходили наші кораблі. Але зараз протоки охоронялися німцями,

були заміновані, глибина їх складала 8-8,5 м; треба було йти в надводному стані. Прориватися

вузьким фарватером декілька годин... на очах у німців було дуже ризиковано. Проте іншого

виходу не було.

Я вважав, що три підводні човни зі всіма запасами на повну автономність повинні взяти участь в

бойових діях у Фінській затоці, а потім, якщо військова обстановка не зміниться на краще,

прориватися на Північ. Це колосальний ризик. Звернулися із цією пропозицією ...і Сталін

погодився.

ВОРОГА ЗАКОНОПАТИТИ У ЛІГВІ, з книги П. Грищенка «Сіль служби»

Усі підводні човни прийняли в свої відсіки по дві-три глибинні бомби і лягли навколо Кронштадта

на ґрунт. Свідомість страшної небезпеки, навислої над містом, над флотом, над власним кораблем,

не дає стулити очі.

Здається, напруга висить у повітрі. З хвилини на хвилину може поступити наказ.

...Постановка мін підводними човнами поблизу портів і у