Ельчанинов Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЄЛЬЧАНІНОВ Олександр Вікторович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Богослов, філософ, письменник, педагог.

З дворянської родини. Батько, Єльчанінов В., – штабс-капітан 58-го піхотного полку.

Народився 1 березня 1881 р. в м. Миколаєві Херсонської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр однойменної області України).

Помер 24 серпня 1934 р. в м. Парижі (Франція). Похований на цвинтарі в м. Медон (під м. Париж).

Закінчив 2-гу Тифліську класичну гімназію (1900), історичний-філологічний факультет

Петербурзького університету (1900-1905), навчався в Московській духовній академії (1905-1906).

Був викладачем, директором тифліської гімназії Левандовського, викладачем низки учбових

закладів Ніцци (Франція), священиком паризького Олександро-Невського собору (1934).

Секретар Московського релігійно-філософського товариства ім. В. Соловйова (1905).

Наш земляк – автор книги «Нотатки» (1935).

Друкувався в журналах «Живе життя», «Християнин», «Століття».

Перу Є. належать статті «Небезпечний шлях», «Релігійно-філософське товариство пам’яті В. С.

Соловйова у Москві».

Не сприйнявши більшовицької революції, емігрував до Франції (1921).

Що стосується особистого життя, то Є. рано втратив батька (1893).

Флоренський П. присвятив нашому землякові книгу «Емпірея та Емпірія».

Серед друзів та близьких знайомих Є. – П. Флоренський, В. Ерн, Г. Гехтман, П. Івашова, В.

Розанов, З. Гіппіус, Мережковський, В. Свенцицький, О. Попов, М. Глаголєв, С. Аскольдов, Д.

Шер, Н. Багатурова та ін.

***

БУТИ САМИМ СОБОЮ

, з життєвого кредо

О. Єльчанінова

Найперший сенс існування – бути самим собою.

НЕМАЄ ІДЕАЛІВ БЕЗ СПРАВИ, з книги О. Єльчанінова «Нотатки»

Сьогодні діти (10-12 років) запитали мене (очевидно, після великої суперечки між собою), що таке

аскетизм. Я відповів – «система вправ, яка приводить тіло в підпорядкування духу». «А які

найперші вправи?» – 1) дихання носом – 2) їжа не вволю (не брати вдруге) – 3) не ніжитися в

ліжку.

...Звичайний випадок, коли той, хто сповідається, а з ним і духівник приймають явище чисто

нервового порядку за переживання релігійні, або коли священик не уміє визначити істеричну

підкладку багатьох явищ і тим лише погіршує ситуацію. А часто і зворотне – за нервову хворобу

береться важкий стан душі, обтяженої гріхом, заплутаної і затьмареної недозволеними

конфліктами.

Відомі випадки, коли сповідь безслідно виліковувала застарілі й тяжкі, ніби-то нервові

захворювання, проти яких безсилими виявилися всі медичні засоби. Всякий священик повинен

бути добре поінформований у області нервових і психічних хвороб – це абсолютно необхідно...

...Ось декілька вражень від мого спілкування з молоддю, котра виросла в умовах революції, війни і

еміграції... Молодь ця часто нервово нестійка, проте практична, реалістична; малий досвід добра;

часто малокультурні, але з своєрідною чесністю, прямотою, що не визнає фраз і «ідеалів» без

справи. Чуйність до брехні.

...Ми не хочемо жити для якихось цілей, придуманих людьми похилого віку.

...Можна прожити і живуть все життя, слабкою чиєюсь тінню, копією, третім сортом. Але,

звичайно, це поганий спосіб. ...Однак особистість – складна «споруда» і національність грає

величезну роль, якщо не явно, то підсвідомо, і це виявляється іноді несподівано для самого себе.

...Але тут трудність і, часто, безплідність індивідуальних зусиль. Сила – в соборності, дружбі. Для

молодих – величезне значення мають юнацькі організації, які допомагають об’єднанню.

...Наші бесіди і відкриті лекції – випадкові лектори, випадкова публіка – не народжена істота, а

механічний штучний продукт; ніхто не вклав сюди своєї душі, не народив цього в муках, не

любить батьківською любов’ю. Зворотне – невеликі гуртки, з постійним складом слухачів, з

керівником, котрий знає всіх, – тут щось органічне, що веде і виховує.

ШКОЛИ МАЮТЬ БУТИ ТРУДОВИМИ, система гімназичного православного виховання за А.

Єльчаніновим

I. У основі більшості наук, що вивчаються, і побуту школи лежить практична робота над землею і

обробкою її продуктів. Тому школа повинна бути неодмінно не в місті, в місцевості, придатній для

різноманітних культур...Це ж припускає, що вихованці живуть в школі...

II. Другий цикл наук