Ассад Мухаммед [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


АСАД Мухаммед


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: австро-пакистанський.

Журналіст, письменник, перекладач, дипломат. Справжнє прізвище – Вайс Леопольд Карлович.

Повноважний представник Пакистану в ООН (1951).

З родини правознавців. Батько, Вайс К., – адвокат.

Народився в 1900 р. в м. Лемберзі Австро-Угорської імперії (нині – м. Львів, адміністративний

центр однойменної області України).

Помер в1991 р. в м. Марбеллі (Іспанія). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався на відділенні історії мистецтва Віденського університету, Каїрському університеті «Аль-

Ахзар».

Працював асистентом відомого німецького кінорежисера Мурнау, кореспондентом одного з

берлінських інформаційних агентств, газети «Франкфуртер цайтунг» (1921-1926), завідуючим

відділом Пакистанського міністерства іноземних справ (1947-1951), повноважним представником

Пакистану в ООН (1951-1955).

Переходить в іслам (1926).

Перу А. належать розвідки «Принципи мусульманської держави», «Сахіх аль-Бухарі: ранні роки

ісламу».

Наш земляк також – автор книг «Дорога до Мекки» (1954), «Це наш закон».

Переклав «Коран» англійською мовою, адресувавши його «людям, які думають».

Що стосується особистого життя, то батько і мати нашого земляка загинули в нацистському

концтаборі.

Нині одна з площ Відня (Австрія) носить ім’я А. (2008).

Серед друзів та близьких знайомих А. – М. Ікбала, М. Аль-Марагі, М. Джінна, Я. де Хаан, Абдул

Азіз ібн Сауд, Р. Пехлеві, Х. Вейцман та ін.


***

НАЙВИЩА ЦІННІСТЬ

, з життєвого кредо М. Асада

Принципова помилка фундаменталістів в тому, що ледве заходить мова про світські злочини, як

вони негайно вимагають худуда, суворого мусульманського покарання. Тим часом худуд – не

початок, а кінець шаріату, бо початок – це права людини.

У ісламі немає покарання, якому б не відповідали певні права.

ЧЕКАЄ АРАБСЬКИЙ БУДИНОК, з листа Д. Фейгенбаума Л. Вайсу весною 1922 р.

Чому б тобі не приїхати і не побути зі мною декілька місяців? Я сплачу тобі зворотний квиток; ти

зможеш повернутися до Берліна, як тільки цього побажаєш. Але поки ти будеш тут, до твоїх

послуг чудовий старий арабський будинок, прохолодний влітку (але жахливо холодний взимку).

Ми проводитимемо час разом. У мене тут маса книг, і коли ти втомишся оглядати незвичайні види

навколо, то зможеш читати.


УСЕРЕДИНІ МАГОМЕТАНСТВА, з передмови М. Ассада до свого перекладу «Корану»

Мало не відразу ж я відчув глибоку симпатію до значно спокійнішої, я б навіть сказав людянішої

загальної концепції і самого стилю життя, ніж у європейців. Мені захотілося з’ясувати і зрозуміти

причини побачених мною відмінностей, і я зацікавився релігійними книгами мусульман, які є

основою їх поведінки і життєвої позиції.

...Я відкрив для себе нову і несподівану перспективу створення прогресивного людського

суспільства, побудованого з мінімумом зовнішніх конфліктів і суперечностей і з максимумом

щирих братських відчуттів. В той же час побачена мною реальність нинішнього мусульманського

життя разюче контрастувала з тими прекрасними можливостями, які були представлені в

ісламському ученні. Замість обіцяних Ісламом прогресу і руху, я бачив у сучасних мусульман

лінощі і застій, а замість щедрості і готовності до самопожертвування – обмеженість і прагнення

до легкого життя. Спантеличений і неприємно вражений подібною невідповідністю, я вирішив

підійти до даної проблеми, так би мовити, з особистої точки зору, і спробував уявити себе самого

ніби усередині Ісламу.

...Я зрозумів, що єдина причина соціального і культурного занепаду мусульман полягала в тому, що вони поступово перестали слідувати ученню Ісламу.


ПАРАНДЖА – ЩЕ НЕ ІСЛАМ, зі спогадів М. Ассада

Багато хто вважає, що якщо закрити обличчя жінки паранджою, то це і є справжній шлях до

ісламу. Тим часом це далеко не так. За часів пророка обличчя закривали виключно дружини

самого Мухаммеда, але було б помилкою виводити з цього загальне правило.

Ні священне писання, ні сунна не передбачають цього для всіх жінок.


НЕЗБАГНЕННА ЧАРІВНІСТЬ АРАВІЙСЬКОГО ЖИТТЯ, зі спогадів М. Ассада

У мене роман з цією країною (Аравією – авт.), і я переживаю його з такою повнотою і силою, як

жоден європеєць. Ніхто, я переконаний в цьому, не зможе встояти перед чарівністю аравійського

життя, якщо хоч недовго поживе з арабами, ніхто не зуміє вирвати Аравію з свого серця. Навіть

залишаючи цей край, людина назавжди понесе з собою частинку чарівної атмосфери пустелі і

страждатиме ностальгією в красивих і багатющих країнах світу.

…Він (король Абдул Азіз ібн Сауд – авт.) називає мене товаришем, – хоча ми далеко не рівні в

своєму становищі: адже він – король, а я – всього лише журналіст. Але і я наважуюся говорити,

що ми друзі, бо він повіряє мені свої найпотаємніші думки, причому робить це з такою ж

щедрістю, з якою допомагає людям.


ОСЯГНУВ УСЮ РЕЛІГІЙНУ ГЛИБИНУ, з розвідки В. Хофманна «Ще одна перемога ісламу»

Думка професора Кюнга про те, що люди на Заході обізнані з ісламом надзвичайно слабо, слушна.

Виключення представляє лише украй незначну меншину, яку утворюють західні інтелектуали і

діячі мистецтва, які відкрили для себе Іслам. До їх числа відносяться австрієць Леопольд Вайс

(Мухаммад Ассад), англійці Річард Бертон, Мармадюк Пікхтолл, Мартін Лінгз, Кет Стівенс,

французи Моріс Бюкай, Луї Массіньон, Рене Генон, Єва де Вітрай, Роже Гароді, Моріс Бежар,

швейцарці Тітус Буркхардт і Роже дю Паськєіє, німець Фрітхоф Шуон.

Але що говорити, якщо навіть більшість західних сходознавців не зуміли зрозуміти Іслам у всій

його глибині?


ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО БЕНАЗІР БХУТТО, з розвідки Д. Молдаванова «Бедуїн з Галіції»

Доля Леопольда Вайса не загубиться серед найхимерніших з них. Не напружуйте пам’ять: в

історію ця людина увійшла під іншим ім’ям. Але й перша половина її життя – життя власне Вайса

– була далеко не ординарною.

. ..Поворотним моментом стала зустріч з дружиною Горького Катериною Павлівною Пєшковою,

яка приїхала до Берліна інкогніто, – для збору засобів на користь голодуючих Поволжя. Вайс

викликав у неї довіру таку сильну, що Пєшкова, навмисне чи випадково, розповіла йому про

справжні масштаби лиха – і цим відкрила дорогу до слави. Для молодого журналіста це був

доленосний успіх. Стаття Вайса справила враження бомби, що розірвалася. Після її публікації

відразу декілька найбільших берлінських газет запропонували йому співпрацю.

...Нариси Ассада – це статті вже не журналіста, а ученого. Його порівнюють з англійським

мандрівником Річардом Бертоном, який відкрив озеро Танганьїка, а ще частіше – з Лоуренсом

Аравійським, іншим європейським авантюристом, котрий закохався в Аравійську пустелю і

поетизував її (щоправда, не словом, а справою).

...У статтях ...виникає тема, якій незабаром належить стати першорядною: створення правової

мусульманської держави, розвиток і поглиблення самого поняття держави, невідомої

традиційному ісламу, виділення держави з громади.

Незалежність Тунісу, Марокко, Алжиру, країн італійської Африки, палестинські справи,

єгипетська революція, статус мав стосунок Мухаммед Ассад.

...Причиною роздратування..., спрямованого проти Ассада було неприйняття ним так званої

іранської революції, здійсненої, як запевняють її прихильники, в ім’я ісламу. Ассад прямо називав

цю революцію катастрофою. Він питав: що в ній власне мусульманського? Адже і раніше,

впродовж століть, мусульмани у всіх аспектах свого життя керувалися нормами релігії. Особливо

рішуче Ассад виступав проти жорстокостей революції, проти її фанатизму, котрий суперечить, як

він наполягав, етиці ісламу.

...Пакистанський диктатор, генерал Зія Уль-Хак, уже у восьмидесяті роки, теж шукав дружби

Ассада, але загинув в авіаційній катастрофі, перш ніж Ассад встиг ухвалити якесь рішення і

відповісти йому. Що ж до конституції, то саме Ассад зумів наполягти на внесенні до неї статті, що

відкриває жінкам шлях до вищих державних посад. Згодом це дозволило пані Беназір Бхутто стати

прем’єр-міністром Пакистану.

ЄВРЕЙСЬКИЙ ВІРОВІДСТУПНИК, з статті А. Рєзнікова «Єрусалимський слід»

Журналісти прозвали цю людину «Леопольдом Аравійським» (обігравши прізвисько англійського

розвідника Лоуренса). У його сина якось запитали:

– Ваш батько гаряче підтримував створення мусульманської держави в Пакистані, проте

протистояв заснуванню єврейської держави в Палестині. Як же це сумістити?

– Тут немає суперечності, – упевнено відповідав Талал Ассад. – Батько справді мріяв про

Пакистан як мусульманську державу, відкриту для кожного, хто сповідає його ідеологічні

принципи. А ідею створення єврейської держави в Палестині не сприймав з тієї причини, що

влаштуватися воно мала на землях, що належали, на його думку, місцевим арабам.


ДРУЖИН МІНЯВ, МОВ РУКАВИЧКИ, з статті «Мухаммед Ассад – коротка біографія» на

peoples.ru

Під час хаджу до Мекки помирає його дружина. Проте там же він заводить знайомства серед

впливових мусульман, завдяки яким через деякий час одружується на доньці одного з місцевих

шейхів, при цьому посилає сина першої дружини назад до Берліна. Публікує в європейських

газетах статті проарабської спрямованості.

Після декількох років перебування в Саудівській Аравії при дворі Абдул-Азіза починає відчувати

незадоволення своїм життям і виїжджає до Індії, де приєднується до боротьби мусульман за

незалежність Пакистану. Ассад також сприяє випуску перших газет мовою урду.

...У Нью-Йорку Ассад познайомився з молодою дівчиною з польської сім’ї, яка незабаром

прийняла іслам і вийшла за нього заміж, а колишню дружину відіслав до батька. У зв’язку з цим

виник скандал: на думку ісламського світу, відрікатися від мусульманки на користь жінки, котра

щойно прийняла нову віру, було неприпустимо.

Не чекаючи зняття з посади, сам пішов у відставку. Останні роки провів в Іспанії.


ФІЛЬМ ПРО ЗЕМЛЯКА, з кореспонденції І. Зайцевої «Подорож Лева. Мухаммед Ассад»

Від 20 до 28 січня цього року у Львові відбувалися зйомки документального фільму австрійського

режисера Георга Міша під назвою «Подорож Лева. Мухаммед Ассад».

Основою майбутнього фільму стало довге й загадкове життя видатного діяча ісламської культури

ХХ століття на ймення Мухаммед Ассад. Мухаммед Ассад (рідне ім’я – Леопольд Вайс)…

На фассаді сецесійного будинку, де він народився (вулиця Пекарська, 30), немовби символічно,

збереглися скульптури-маскарони із зображенням лева. Саме там і починається фільм. Місто й

місце, де народилася людина подвійної національності й двох віросповідань, стають точкою

відліку для тієї довгої подорожі, що її, вслід за Вайсом-Ассадом, має здійснити знімальна група,

прагнучи відтворити його образ.