Гольдхабер Морис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ГОЛЬДХАБЕР Моріс


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Фізик. У фізиці існує науковий термін «модель Гольдхабера».

З міщанської родини.

Народився 5 (18) квітня 1911 р. в м. Лемберзі Австро-Угорщини (нині м. Львів –

адміністративний центр однойменної області України).

Навчався в Берлінському (1930-1933), закінчив Кембріджський (1933-1936) університет.

Працював викладачем Кембріджського (1936-1938), Іллінойського (1938-1950) університетів, науковим співробітником 1950-1961(), директором (1961-1973) Брукхейвенської національної

лабораторії.

Член Національної академії наук США (1958).

Лауреат премії Т. Боннера (1971).

Лауреат премії Е. Фермі (1998).

Спеціалізувався з проблем атомної і ядерної фізики, нейтронної фізики, фізики елементарних

частинок, космології.

Розщепив повільними нейтронами ядер азоту, бору, літію (1934-1936); вперше системно дослідив

розсіяння повільних нейтронів ядрами і отримав значення їх поперечного перетину (1937); довів, що берилій можна використовувати як сповільнювач нейтронів (1940); розробив схему

класифікації елементарних частинок, поклавши в основу три частинки – протон, нейтрон і

негативний каон, яка отримала назву «модель Гольдхабера» (1956); зміряв спіральність нейтрино

(1958).

Наш земляк спільно з Дж. Чедвіком відкрив ядерний фотоефект (1934) і передбачив (1935) бета-

розпад вільного нейтрона, а з Е. Теллером – передбачив резонансне розсіяння на ядрі (1948) і

спостерігав його (1950).

Г. також здійснив експеримент з перевірки закону збереження електричного заряду, встановив, що

період напіврозпаду для процесу е– > н + р перевершує 1019 років; висунув гіпотезу Всесвіту на

ранній стадії його еволюції.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – Е. Теллер, Д. Чедвік, Р. Ялоу, К. Бейнбрідж, В. Векслер, Д.

Фейнберг, М. Фелс, Р. Девіс та ін.


***

ЗНАЄМО КІСТКАМИ

, з творчого кредо М. Гольдхабера

Ми знаємо власними кістками, що середній час життя протона понад 1016 років.

ВИРІЗНЯЛАСЯ І КУРЧАТОВСЬКА ШКОЛА, з інтерв’ю М. Гольдхабера Г. Любкіну та Ч.

Вайнеру 10 січня 1966 р.

Це була Кавендішська лабораторія, яку я вважаю кращою, потім римська школа, коли там

працював Фермі, вважалася першокласною; оточення Жоліо-Кюрі в Парижі. Потім Курчатов і

його люди. Вони робили хороші роботи.

Я завжди вважав, що саме Курчатов був найбільшою фігурою в області атомної енергії в Росії, оскільки я читав його статті. Він не дуже відставав від нас, з урахуванням різниці в часі отримання

журналів. Курчатовська школа завжди випускала цікаві статті.


АТОМ ЗАРАДИ МИРУ, телеграма М. Гольдхабера В. Векслеру від 1 серпня 1963 р.

Брукхейвенська національна лабораторія надсилає свої сердечні вітання з приводу присудження

Вам заслуженої премії «Атом для миру».

Брукхейвенська національна лабораторія

Моріс Гольдхабер, директор.


СКОРИСТАЛИСЯ ІНШИМ МЕТОДОМ, з розвідки Б. Айвазова і М. Неймана «Відкриття

тритію і методи його отримання»

На відміну від Чедвіка, який працював з іонізаційною камерою, Тейлор і Гольдхабер

застосовували для дослідження фотопластини,, які заздалегідь просочувалися сіллю літію, а потім

опромінювалися повільними нейтронами. Треки, котрі при цьому спостерігалися, відповідали

частинкам, які отримувалися в результаті реакції.

Довжина треків відповідала сумі довжин треків обох частинок і дорівнювала для повітря 6,9 + 0,2

см.

Для реакції Тейлор визначив величину енергії, рівну 3,3 MEV.

Результати, отримані Чедвіком і Гольдхабером, були незабаром перевірені Будницьким,

Курчатовим і Латишевим, які одержали пробіги частинок для реакції відповідно рівними 2,0 і 6,5

см.

...Одночасно з Альварецом О’Ніл і Гольдхабер визначили період напіврозпаду і константу розпаду

тритію, одержаного в ході реакції. Енергія β-випромінювання виявилася вельми незначною; її

максимум дорівнював 15 + 3KeV.


ЕНЕРГІЮ ЗВ’ЯЗКУ ПЕРЕВИЩУВАЛИ СВІДОМО, з статті А. Гришаєва «Нейтрон:

структурний зв’язок на «прирощуванні мас»

Максимальне значення маси нейтрона, одержане через енергетичні баланси, склало, судячи із

кінцевих результатів, 1.0090, причому довірчі інтервали у мінімального і максимального значень

не перекривалися. Це було обумовлено, на наш погляд, двома методологічними