Гофман (Сафран) Роальд [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ГОФМАН (САФРАН) Роальд


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Хімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1981). В хімії існує науковий термін «Закон Вудварда –

Гофмана».

З родини інженера. Батько, Сафран Х., – шляховий інженер.

Народився 18 липня 1937 р. в м. Золочеві Тернопільського воєводства Польщі (нині – районний

центр Львівської області України).

Живе з родиною (дружина, син і донька) в м. Ітаці (штат Нью-Йорк, США).

Закінчив Бруклінську державну школу, Суїветську середню школу, медичний факультет

Колумбійського університету (1955-1958).

Стажувався з хімії в Гарварді (1958), з квантової хімії – в Упсалі (1959), з обох дисциплін – в

Москві (1960-1961), працював в Корнельському, Гарвардському університетах (США).

Нобелівську премію отримав «за розробку теорії протікання хімічних реакцій».

Лауреат премії Товариства хімії особливо чистих з’єднань (1969), премії Гаррісона Е. Хоува

(1970), премії Міжнародної академії квантово-молекулярних досліджень (1971), премії Артура К.

Коупа (1973), премії Полінга (1974), премії за видатні заслуги в розвитку неорганічної хімії (1982).

Член американської Національної академії наук, Американської асоціації фундаментальних наук,

Міжнародної академії квантово-молекулярних досліджень, Американського фізичного товариства.

Почесний доктор Королівського технологічного інституту (Швеція), Єльського університету

(США).

Кавалер медалі Ніколса (1981) і медалі Прістлі.

Основні наукові дослідження Р. Гофмана стосуються хімічної кінетики і вивчення хімічних

реакцій.

Разом з Р. Вудвардом написав книгу «Збереження орбітальної симетрії» (1970), а з В. Торренс –

«Хімічні уявлення».

Його перу також належить низка поетичних збірок, перша з яких – «Прогалини і грані».

Наш земляк підготував 26 півгодинних програм «Світ хімії», а зараз працює над телепроектом

«Молекулярний світ».

В дитинстві на долю Г. випало багато труднощів. Після нацистської окупації Галичини його

родина (тоді мати була одруженою з Х. Сафраном) потрапила до табору примусової праці (1941).

Батькові вдалося організувати втечу рідних (1943). Переховував їх на хуторі до приходу

Радянської армії вчитель-українець (1944). Сам видатний вчений пізніше так згадував про цей

епізод: «У січні 1943 року мамі зі мною вдалося вирватися з цього пекла, і нас прихистив і

замаскував у своєму будинку один український вчитель, добра й правдива людина». А ще він

напише у м. Золочів до М. Бабінської: «Україна – обітована земля мого серця».

А тоді, у 1944 р., дізнавшись, що чоловіка разом з іншими німці знищили, мати з сином подалися

до Кракова, де вона незабаром вийшла заміж за Пауля Гофмана. Потім подружжя жило в таборі

для переміщених осіб в Австрії і Німеччині (1946-1949), а потім емігрувало до США (1949).

Уже в часи незалежності України нобелівський лауреат відвідав рідний Золочів.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – К. Фукуї, У. Стівенс, Р. Вудвард, У. Ліпскомб, М. ван

Дорен, Е. Корі, В. Торренс та ін.


***

ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА

, з життєвого кредо

Р. Гофмана

Україна – обітована земля мого серця.

УСЕ В СВІТІ ВЗАЄМОПОВ’ЯЗАНО, з статті Р. Гофмана в журналі «Сайєнтифік Амерікен»

Я не починаю з якогось великого завдання чи складної проблеми. Я працюю над вирішенням

малих питань, натхненний експериментальною роботою. Я намагаюсь пояснити форму молекули

чи якусь реакцію. Усе в світі взаємопов’язане і мушу починати з пошуку таких зв’язків.


СУТЬ ЖИТТЯ, з нарису В. Лучканіна «Американський учений зі львівським корінням»

Роальд Гофман не належить до тих науковців-хіміків, у котрих постійно розфарбовані руки

хімічними реагентами. Він – теоретик, чия наукова інтуїція і глибокі знання вказують правильний

напрямок, а персональний набір «інструментів», тобто математичних засобів, дозволяє успішно

долати перешкоди незвіданого, у «заростях» якого часто заплутуються експериментатори.

Лабораторія ученого надзвичайно проста – складається з робочого стола і чорнильної авторучки,

якою він дуже каліграфічно пише і малює витончені схеми та діаграми, котрими захоплюються

інші хіміки як мистецькими міні-творами і котрі наочно демонструють результати його наукових

пошуків. Він не визнає ніякого лабораторного обладнання у строгому і скромному