Гроттгер Артур [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГРОТТГЕР Артур Янович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Художник, графік. Класик польського образотворчого мистецтва.

З митецької родини. Батько, Гроттер Я., – художник.

Народився 11 листопада 1837 р. в с. Оттиневіце Королівства Польського (нині – с. Отиневичі

Жидачівського району Львівської області України).

Помер 13 грудня 1867 р. в м. Амелі-ле-Бені (Франція). За заповітом похований на львівському

Личаківському цвинтарі (1868). Надгробок прикрашає скульптура жінки, яка стоїть на колінах

поряд із соколом. Ліворуч від портрета Г. вмуровано таблицю у вигляді книги, на обкладинці якої

перелічено його найкращі полотна. Над плитою напис: «Святій Його пам’яті пам’ятник той

поставила Ванда».

Закінчив Львівську школу малювання (1848-1852), Краківську школу живопису (1852-1854), Віденську академію мистецтв (1855-1858).

Автор історичних композицій, портретів, батальних і жанрових сцен. Реалізм і патріотична героїка

уживаються у Г. з елементами академізму і містичної символіки.

Пензлю Г. належать полотна «Варшава» (1861-1862), «Полонія» (1863), «Молитва панських

конфедератів» (1863), «Литва» (1864-1866), «Війна»(1866-1867).

Наш земляк – також автор картин «Шлях на Сибір», «Ноктюрн», «Зимові вечори», «Братання»,

«Кування кіс».

Після смерті опублікована двотомник листів художника до нареченої (1928), а також спогади

останньої «Історія кохання Артура й Ванди».

Пам’ятники нашому землякові встановлені в м. Львів (Україна) та Краків (Польща).

Ім’я Г. носить Художній ліцей м. Супрасль (Республіка Польща).

У московській бібліотеці ім. М. Некрасова відбувся вечір «Артур і Ванда. Вічне кохання», присвячений 170-річчю Г. (2007).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – П. Філіппі, А. Паппехейм, М. Балуцький, Ю. Коссак, Я.

Матейко, К. Блаас, К. Мейер, Ж. Жером, К. Млодніцький, П. Гейгер, Х. Рубен, Й. Шуйський та ін.


***

МАЛЬОВАНА ПОЕЗІЯ

, з професійного кредо А. Гроттгера

Живопис – мальована поезія.

НЕ МОГЛА ПОВІРИТИ, зі спогадів В. Монне

Була мов зачарована. Перед цим декілька тижнів не спала: перебувала в неймовірній тривозі, не

могла повірити, що хвороба може так швидко трагічно закінчитися..., зовсім не була готова до

цього.

Я хотіла мати гіпсовий зліпок з його руки і коли Паріс Філіппі підійшов до труни і відкрив

обличчя Артура, я втратила сили і так і не змогла примусити себе подивитися йому в очі. Я

опустилася на коліна – це було вище за мої сили.

Олесь (брат Артура – авт.) приніс мені його перстень з опалом – мій подарунок. Коли Філіппі

знімав гіпс, він разом з формою зіскочив з кисті Артура. Я поглянула на перстень і попрохала його

повернути назад, а також в труну вклала мій натільний хрестик і теку моїх листів, які знайшли у

нього.

Зверху я поклала букет троянд.


МОВ ЧЕРЕДА В ТЕМРЯВІ, з поеми В. Александрі «Шлях на Сибір», написаної під впливом

однойменної картини А. Гроттгера

Длинна их цепь!.. Лицо сечет

Пыльца снежинок льдистых,

И нарастает коркой лед

На их щеках землистых.

В крови тела. И там и тут

....................................................

Нет имени теперь у них,

Надежды и отчизны.

Их люди обрекли на смерть:

Идут, чтоб умереть.

Влачится вдаль за рядом ряд

Колонной погребальной,

И на челе у них – стигмат

Любви к отчизне дальней.

................................................

Как стадо, сбил их в темноте

Палач – начальник строгий,

Зарубкой метит на кнуте

Умерших по дороге.

........................................

И вся колонна с головой

Укрыта в том просторе.

Кругом равнина без конца,

Как саван мертвеца.


ОСТАННІЙ ЦИКЛ, з статті «Польське мистецтво XIX сторіччя» на sttp.ru

До кінця 60-х років польська реалістична школа досягла повного розквіту. Відгомонами повстання

1864 року наповнена патріотична творчість Артура Гроттгера. Головну частину його спадщини

складають цикли малюнків, присвячених повстанню, повні романтично-трагічного сприйняття

подій цих років.

Останній цикл малюнків Гроттгера «Війна» є одним з сильних виразів гуманістичного протесту

проти війни у всьому європейському мистецтві XIX століття.

ФІНАНСОВА КАТАСТРОФА, з нарису І. Чорновола «Кохання у Львові: Артур Гроттгер і Ванда