Полевой Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ПОЛЬОВИЙ Сергій Олександрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американо-російський.

Викладач, просвітитель, перекладач. Китайське ім’я – Бо Лівей.

З міщанської родини. Батько, Польовий О., – поштмейстер.

Народився 2 вересня 1886 р. в м. Пирятині Полтавської губернії Російської імперії (нині – м.

Пирятин Полтавської області України).

Помер 16 вересня 1971 р. в м. Маямі (Флорида, США). Кремований і похований в місцевому

колумбарії. Друг родини, письменник Л. Князєв, прах у відповідності до заповіту перевіз до

України і розвіяв вітром (1988).

Закінчив одну з Московських гімназій, Владивостоцький інститут іноземних мов (1907-1913),

Петербурзький університет (1913-1915).

Працював головним російським військовим цензором (1915-1917), викладачем китайських

Нанкінського (1917-1922) і Пекінського (1922-1937), американського Гарвардського (1939-1956)

університетів.

Що стосується особистого життя, то наш земляк дуже рано втратив матінку (1889) і батька (1899);

зазнав утисків з боку китайської і японської жандармерій; японського арешту (1937-1939).

П. – автор «Великого китайсько-російського словника» і «Великого китайсько-англійського

словника».

У м. Іркутськ (РФ) функціонує гуманітарний центр-бібліотека ім. родини Польових (1997).

Серед друзів та близьких знайомих П. – Чжоу Еньлай, С. Єлисєєв, Лі Дачжао та ін.

***

БЛАГА – ВІД ЗНАННЯ,

з просвітницького кредо С. Польового

Усе благо – від знання, все зло – від неуцтва

МАРИВ СХОДОМ, з нарису М. Гриценка «Сергій Олександрович Польовий»

У Сергія були два старші брати – Микола і Михайло і молодша сестра Галина. Старші брати

почали самостійно заробляти на життя і виїхали з Пирятина. Сергія і Галину забрали до себе

родичі з Польщі.

Де б не жив Сергій, він завжди наполегливо вчився. Захоплювався пізнавальною літературою,

книгами про подорожі. Особливо цікавими здавалися казки Андерсена, серед них найулюбленіша

– «Соловей», події в якій відбуваються в Китаї.

Його єдиною мрією стало бажання поїхати до Китаю і жити там. Проте йшли роки, а Сергій все не

міг вирватися з лещат бідності. Здавалося, мрія ніколи не здійсниться.

...Сергій вибрав курси з різних предметів сходознавства: китайська мова і література, історія

Китаю, релігія і звичаї; маньчжурська, монгольська, англійська мови; географія й історія Східної

Азії, курси японської і корейської мов.

...Захистив дипломну роботу, яка була опублікована. Сергій Польовим стає широко відомим серед

китаєзнавців різних країн, а в Росії за цю роботу одержує золоту медаль.

...Почалася Перша світова війна. До армії Сергія не узяли через хворобу серця.

У 1916 р. С. Польовий написав лист-запит до Міністерства освіти про надання фінансової

допомоги для продовження роботи з вивчення Китаю і написання докторської дисертації. Міністр

освіти А. Ф. Керенський підтримав проект і виділив 3000 рублів для роботи і поїздки до Китаю.

3 вересня 1917 р. Сергій Олександрович і Віра Степанівна повінчалися в Ісаакіївському соборі і

разом відправилися в дорогу. Вони вирішили провести медовий місяць в Японії, де прожили понад

три тижні.

Здавалося, ніщо не може порушити їх плани, але події, що відбулися, все змінили. У жовтні 1917

року в Росії відбулася революція, до влади прийшли більшовики. Гроші знецінилися, фінансової

підтримки чекати було ні від кого, повернутися до Росії – не можливим. Сергію мав терміново

шукати роботу, аби прогодувати сім’ю.

...Ситуація в Китаї продовжувала розжарюватися. Влада в країні переходила то до рук

республіканців (Сунь Ятсен, Юань Шикай), то буржуазного уряду Чан Кайші; розгорнулося гостре

протиборство двох китайських партій: Гоміндан і КПК, наростав національно-визвольний рух

проти японських завойовників. Відмова країн Антанти розглядати питання про надання

суверенітету Китаю на Паризькій мирній конференції на початку 1919 р. викликала вибух

стихійного обурення.

Першими виступили студенти Пекінського університету. Професор Польовий не міг залишатися

осторонь цих подій, разом з іншими викладачами він взяв активну участь в демонстрації протесту

4 травня 1919 року. На мітингу Сергій Олександрович закликав китайський народ до об’єднання і

національної незалежності.

Тим часом ситуація продовжує ускладнюватися. Робота на факультеті стає