Салько Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

САЛЬКО Олексій Маркович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Архітектор.

З чиновницької родини. Батько, Салько м., – прокурор.

Народився в 1838 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер в 1918 р. в м. Саратові Росії (нині – обласний центр РФ). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Полтавській гімназії, закінчив Петербурзьке будівельне училище (1857-1862).

Працював архітекторським помічником (1862-1866), виконавцем робіт (1866-1870) Саратовської

будівельної і шляхової комісії при губернському правлінні, міським архітектором (1870-1914).

С. – член Петербурзького товариства архітекторів (1871).

Десять разів підряд він обирався гласним Саратовської міської думи (1875-1914). Його портрет

прикрашав її приміщення.

Лауреат чотирьох орденів.

Короткі дані про нашого земляка ще за життя були розміщені в віденській «Великій енциклопедії

біографічного інституту» (Австрія).

С. – автор книг з будівництва, серед яких добре відомі «Керівництво до обладнання церков»,

«Облаштування лікарень павільйонної й барачної систем», а також філософського трактату

«Досвід визначення мети життя й всесвітній зв’язок психічних сил у природі».

Проектами С. або під його безпосереднім наглядом в м. Саратов зведені будівлі: Окружного суду

(1879), церкви Покрови божої матері (1879-1885), православного духовного училища (1883),

собору святого князя Володимира (1888), Дворянського пансіону-притулку (1895), жіночої

фельдшерсько-акушерської школи (1899), 1-го реального училища (1890), Товариства взаємного

кредитування (1901), Свято-Серафимівської церкви (1902-1903), управління Рязано-Уральської

залізниці (1908). В цей список варто додати міський водогін, Радищевський музей, лікарню,

готель, мости, греблі, величезну кількість дерев’яних та кам’яних споруд. Загалом у доробку

архітектора – 125 об’єктів.

Особисте життя С. було непростим. Наш земляк був двічі одруженим – обидва рази на простих

жінках. Разом з першою, яка померла 1889 р., мав дев’ятьох дітей. Проте Тетяна рано померла від

туберкульозу, а Ліза та Наталя мали проблеми з психікою. Засмучували і здорові нащадки.

Параскева, Володимир та Хрисанф так і не стали визнаними співаками, а Олександр –

художником. Молодший Олексій став «професійним» гравцем в більярд. З-за цього сім’я жила

небагато і лише 1907 р. міський архітектор придбав невеликий власний будинок.

В Саратові донині є меморіальна дошка пам’яті нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих С. – О. Боголюбов, єпископ Гермоген, К. Кузьмін, протоієрей

А.Соловйов, Р. Кузнєцов та ін.

***

ПРИНЦИП ЄДНОСТІ

, з творчого кредо О. Салька

Об’єкт нерозривний з навколишнім простором.

МАЙСТЕР ЦЕРКОВНОГО БУДІВНИЦТВА, з статті В. Петрова «Бог в поміч»

Великим знавцем староруської архітектури і неабияким майстром проявив себе Олексій Маркович

в церковному будівництві. Зведений за його проектом в 1889 році на Полтавській площі Княже–

Володимирський собор на честь 900-річчя хрещення Київської Русі (на жаль, не зберігся до

нашого часу) був справжнім архітектурним шедевром, одним з кращих творінь Салька, який зумів

утілити в храмі, потужність і велич, розмах і широчінь.

СТИЛЬ НАЗВАЛИ «САЛЬКОКО», з нарису Р. Романько «Салько Олексій Маркович»

У 1893 році зусиллями Саратовської вченої архівної комісії на честь 300-річчя заснування

Саратова вийшов збірник «Саратовський край. Історичні нариси, спогади, матеріали». В одній із

статей місцевий історик С. Кедров так писав про наше місто: «Низка умов, за яких творилася

місцева історія, зробили те, що фортечка, риб’яче містечко …наприкінці минулого століття

…набрала столичного вигляду». Усі мандрівники, що відвідували Саратов у цей період, незмінно

відзначали згаданий «інтелігентний європейський вигляд», що давав їм підставу називати місто

«столицею Поволжя».

…Забудова центру Саратова від Микільської вулиці до вокзалу в основному здійснювалася в

період бурхливого економічного розвитку міста, і будинки, які тут вирослі, милували око красою

та сучасним виглядом, відображали найновіші віяння в архітектурі, що їх, природно,

дотримувалися архітектори великих російських і європейських центрів.

…З повною підставою можна