Бен-Цви Ицхак [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
БЕН-ЦВІ Іцхак
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: ізраїльський.
Державний і політичний діяч, історик. Президент Ізраїлю, який найдовше виконував свої
повноваження (11 років).
З міщанської родини. Справжнє прізвище – Шимшелевич Ісак.
Народився 24 листопада 6 грудня) 1884 р. в м. Полтаві Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України).
Помер 23 квітня 1963 р. в м. Єрусалимі (Ізраїль). Похований на горі Герцля.
Навчався в Київському (1905), Стамбульському університетах.
Був членом (1920-1931), головою (1931-1944) президентом (1944-1948) президії Єврейської
національної ради, членом тимчасової Державної ради Ізраїлю (1948), членом Кнесету (1949-
1952), президентом Ізраїлю (1952-1963).
Один з фундаторів соціалістичного напряму в сіонізмі.
Фундатор першого в Єрусалимі вузу (1909).
Один з фундаторів першого друкованого органу соціалістичного руху на івриті в Ерец Ісраель –
«Єдність» (1910).
Фундатор і перший директор Інституту з вивчення єврейських громад на Близькому і
Середньому Сході (1948).
Підписант Декларації про незалежність Ізраїлю (1948).
За організацію постачань зброї для єврейських організацій засуджений до сибірського заслання
(1905).
Емігрував до Ерец Ісраель (1907), потім – США (1915-1918).
Перу Б.-Ц. належать книги «Зниклі і відроджені племена Ізраїлю» (1952), «Палестина під 400-
річним пануванням Османів» (1955), «Вигнанці, що повернулися» (1958).
Що стосується особистого життя, то батька нашого земляка запроторили до Сибіру (1905); він
також молодим втратив сина Елі, який загинув під час війни за незалежність (1948).
Ім’я нашого земляка носить філіал Єврейського університету в Єрусалимі.
Його портрет прикрашає ізраїльську купюру в 100 шекелів (1999).
Серед друзів та близьких знайомих Б.-Ц. – Н. Бару, Д. Бен-Гуріон, Х. Вейцман, С. Маршак, Б.
Борохов, А. Техомі та ін.
***
НЕ ВІДСТУПИМО
, з політичного кредо І. Бен-Цві
Збирання вигнанців все ще залишається нашим головним завданням і ми від нього не відступимо.
МОЯ БОРОТЬБА, зі спогадів І. Бен-Цві
Ми відразу ж заявили, що прибули сюди (до США – авт.) для того, аби згуртувати членів груп
«Першовідкривач», метою яких є еміграція з подальшою роботою в Палестині. У зв’язку з чим ми
звернулися до керівництва «Поалей-Ціон» з проханням організувати нам тур Америкою з тим,
щоб ми могли створювати по всій країні групи «Гехалуц».
ОРГАНІЗУВАВ ПЕРШИЙ СІОНІСТСЬКИЙ ТЕРАКТ, з статті А. Монро «Відомі люди на
ізраїльських грошових знаках»
Поліція виявила в будинку Бен-Цві в Полтаві склад зброї, призначеної для єврейської
самооборони; вся сім’я була арештована, батька заслали до Сибіру. Проте самому Бен-Цві
вдалося втекти до Вільно, яке стало центром руху «Поалей Ціон». Тоді ж з ним познайомився і
дуже потоваришував С. Я. Маршак (так-так, той самий!) і під впливом Бен-Цві переклав гімн
єврейського робітничого руху «Клятва».
У 1915 р. Бен-Цві разом з Д. Бен-Гуріоном заарештували й вислали з Палестини. Не стільки за
газету, скільки за спробу створити єврейську міліцію для захисту Палестини. Справа була ще й в
тому, що новий турецький командувач Джамаль-паша з однаковою жорстокістю почав діяти і
проти арабських націоналістів, і проти сіоністів.
...Перед початком британського наступу на Ерец-Ісраель Бен-Гуріон і Бен-Цві розгорнули в США
агітацію за вступ до добровольчих єврейських батальйонів у рядах британській армії й самі були в
числі перших добровольців. Вони прибули до Єгипту, а звідти відправилися до Ерец-Ісраель як
солдати.
У 1924 році Іцхак Бен-Цві брав участь в організації вбивства доктора Якоба Ісраеля де Хана,
секретаря Верховного рабина Палестини. Це було перше політичне вбивство в історії сіонізму,
...що викликало серйозні тертя між соціалістичною сіоністською верхівкою і релігійним
істеблішментом, який опирався створенню єврейської світської держави в Палестині.
Безпосереднім політичним наслідком цієї акції стало помітний спад дій антисіоністської
спрямованості з боку ортодоксів.
Проте практика терору у стосунках між єврейськими угрупуваннями, започаткована вбивством
Хаана, найсумнішим чином позначилася на подальшій історії ішува. Історія ця до такого ступеня
вдало замовчується в Ізраїлі, що вбивство Рабіна в листопаді 1995
Последние комментарии
13 минут 2 секунд назад
8 часов 17 минут назад
8 часов 37 минут назад
9 часов 2 минут назад
9 часов 6 минут назад
18 часов 37 минут назад