Китайгородский Исаак [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

КИТАЙГОРОДСЬКИЙ Ісак Ілліч

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Хімік-неорганік. Винахідник ситалів – нового класу високоміцних склокристалічних матеріалів. В

хімії існує науковий термін «ситаліт», автором якого є К.

З міщанської родини. Син, Китайгородський О., – всесвітньо відомий фізик; онука,

Китайгородська Г. – творець оригінальних і виключно ефективних методик вивчення багатьох

іноземних мов; онук, Китайгородський С. – доктор фізико-математичних наук.

Народився 15 (27 ) квітня 1888 р. в м. Кременчуці Полтавської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Полтавської області України).

Помер 26 червня 1965 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1910).

Працював інженером Запрудненського склозаводу Московської губернії (1910-1918), директором

склозаводу «Дагестанські вогні» (з 1926), викладачем Московського хіміко-технологічного

інституту ім. Д. И. Менделєєва (1933-1965).

Фундатор хімічної лабораторії при Главсклопорцеляна (1921); першої в СРСР кафедри технології

скла в Московському інституті народного господарства ім. Г. Плеханова (1926),

Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959).

Лауреат двох Державних премій СРСР (1941; 1950) і Ленінської премії (1963).

Спеціалізувався з проблем процесів скловаріння, розробки методів отримання скла, піноскла і

надміцного штучного каменя.

Розробник методів виробництва різних типів скла, зокрема піноскла; технології виготовлення скла

із запрограмованими світловими характеристиками; скла з підвищеною опірністю термічним,

хімічним і механічним діям; методів виробництва надтонких плівок.

Перу К. належать книги «Теорія склоутворення і методи варіння скла» (1935), «Скло і

скловаріння» (1950), «Технологія скла» (1961).

Всього по собі залишив 180 наукових праць.

Серед друзів та близьких знайомих К. – М. Асланов, Я. Школьніков та ін.

***

НЕМАЄ ПРОЩЕННЯ

, з професійного кредо І. Китайгородського

Немає прощення зневазі до чужої справи, до запитів і вимог виробництва.

НОВИЙ КЛАС СИНТЕТИЧНИХ РЕЧОВИН, з інформації В. Плужникова «Архів-календар»

Першим місцем роботи став Запрудненський склозавод. У Першу світову війну тут завдяки

дослідженням Китайгородського освоїли випуск електролампового скла і звільнили країну від

імпорту.

Відразу після Жовтневого перевороту Китайгородський став видною фігурою у Вищій раді

народного господарства, Головсклі, Головсилікаті і Синдикаті силікатної промисловості. При

Головстклопорцеляні І. Китайгородський заснував лабораторію, яка розрослася в Інститут скла.

Перехід до механізованих методів виробництва вимагав нових джерел сировини. Замість

дефіцитної кальцинованої соди учений запропонував силікат натрію, нефеліновий сієніт і

вулканічний попіл – набагато дешевші і доступніші речовини.

Тоді, до кінця 1920-х і початку 1930-х рр., І. Китайгородський приступив до перспективної

проблеми утилізації шлаків, а також досліджував вибіркове поглинання видимих частин спектру

склом. Це полегшило перехід на вітчизняне виготовлення лінз Френеля (наприклад, для

прожекторів, маяків, світлофорів), які раніше доводилося купувати в США.

...До 1944 р. він створив піноскло – принципово новий тепло– і звукоізоляційний матеріал, потім

зайнявся структурною металокерамікою. У результаті з’явився новий клас синтетичних речовин,

які Китайгородський назвав ситалами. Вони мають високу механічну, хімічну і термічну міцність.

Для їх виробництва можна використовувати численні відвальні і вогненно-рідкі відходи

металургії. Так виникли шлакоситали.

НЕТРИВІАЛЬНІ ПІДХОДИ, з передмови П. Саркісова до книги О. Смолеговського «І. І.

Китайгородський і його праці в галузі хімії і хімічної технології скла, кераміки і ситалів»

Він був блискучим дослідником в галузі хімічної технології скла, кераміки і ситалів, а також

видатним педагогом, що підготував декілька сотень інженерів-технологів і вчених.

Його унікальність як фахівця полягала в умінні доводити майже кожне своє відкриття до

промислового впровадження і завжди бути в курсі світових інновацій в сфері технології скла і

обладнання.

Багато які з його наукових праць є піонерними, де запропоновані