Могилянский Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

МОГИЛЯНСЬКИЙ Олексій Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Проповідник. В чернецтві – Арсеній (1741).

З родини священика.

Народився 17 (28) березня 1704 р. в с. Решетилівці Полтавського полку Російської імперії (нині –

районний центр Полтавської області України).

Помер 8 (19) червня 1770 р. у заміському митрополичому будинку на Шулявці в м. Києві

Російської імперії (нині – столиця України).

Навчався в Київській духовній академії (1721-1727), Харківському колегіумі (1727-1735).

Був учителем Тверської духовної семінарії (1739-1740), Московської слов’яно-греко-латинської

академії (1740-1743), придворним проповідником (1743-1744), ректором Троїцької духовної

семінарії (1744-1752 ), митрополитом Київським (1757-1770).

Член Св. Синоду (1743).

Депутат Комісії «Нового кодексу» від Київської єпархії.

М. – автор «Слова в день стрітення чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Володимирської»,

«Слова в неділю першу на десять після сходження Святого Духу», «Слово в неділю шосту на

десять», «Слово в понеділок Св. Духа» (усі – 1742), «Слова в неділю четверту Великого посту»,

«Слова в неділю м’ясопусну», «Слово в похвалу Святих угодників Божих» (усі – 1743), «Слова в

день Успіня Пресвятої неділю в двадесять четверту», «До її величності, яка благополучно

наблизилася до Троїцької Сергієвої лаври» (усі – 1744), більшість з яких була надрукована.

Наш земляк також склав акафіст й службу святому Димитрію, брав активну участь в підготовці т.

зв. «єлизаветинської» Біблії, керував підготовкою до видання збірника повчальних слів, вибраних

з творів І. Златоуста, Є. Сиріна та інших батьків церкви.

Під час митрополитства М. у Києві відстоював перед російським урядом права Київської

митрополії та інтереси Київської Академії. Були, наприклад, укладені «Пункти про вигідність

малоросійського духовенства», в яких ставилася вимога перед царським урядом відновити

автономні права Української Церкви (1767). В результаті отримав заборону титулуватися

«митрополитом Київським, Галицьким і Малої Росії», а тільки «Митрополитом Київським і

Галицьким» (1770).

М. велику увагу приділяв буденності Києво-Могилянської академії: запровадив вивчення

математики, геометрії, ораторського мистецтва. Жертвував власні кошти на нові книги для

бібліотеки, виділив 6000 рублів на нову бурсу на кам’яному фундаменті й 3000 рублів – на

покрівлю навчального корпусу.

М. зазнав п’ятирічної немилості, перебуваючи в цей час в Новгород-Сіверському (1752-1757).

Серед друзів та близьких знайомих М. – П. Калнишевський, І. Горленко, Єлизавета Петрівна, Г.

Кременецький, Я. Скабичевський, М. Ханенко, С. Миславський, Г. Полетика та ін.

***

СЛУЖИТИ ГОСПОДУ

, з релігійного кредо А. Могилянського

Господу Богові твоєму поклоняйся і Йому одному служи.

ЛЮДИ МРУТЬ, МОВ МУХИ, з рапорту М. Павловського О. Могилянському від 14 липня 1758

р.

У таку застарілість прийшов (гуртожиток – авт.), що жити в ньому абсолютно неможливо, бо в

хатах деяких кути повідпадали, одвірки, пояси поперегнивали..., та й самі хати так глибоко в

землю ввійшли, що весною чи в інші мокрі часи не можна нічого зробити, щоб в них вода не бігла,

від якої не лише груби неодноразово псувалися, а ще ...хвороби чіпляються, взимку, що минула,

понад тридцять чоловік померло, чого раніше, як стверджують тутешні мешканці, не траплялося.

ПОДЯКУВАВ КОЗАКАМ, з статті «Українські сторінки» на ukrstor.com

Старвлення запорізьких козаків до храмів Божих і добродійність сягали далеко за межі їх

вільностей. Так, в київському Межигорському монастирі запорізькі козаки обладнали власним

коштом шпиталь. Останній кошовий отаман Петро Іванович Калнишевський ...звів кам’яну церкву

в ім’я Петра і Павла в Києві, дерев’яні церкви: в Лохвиці, Ромнах селі Пустовоїтівка. Той же

кошовий надсилав внески до церкви Труни Господньої в Єрусалимі... Військовий суддя Василь

Тимофійович спорудив церкву в ім’я святого великомученика Пантелеймона в Києві... Інші козаки

робили внески церковними речами в той же Межигірський монастир...

Київський митрополит Атаке ставлення до храмів Божих в Києві.

ПОСТАВИВ НА МІСЦЕ ПОРУШНИКІВ, з статті «Досвід обов’язкового навчання козацких

дітей грамоті в Лубенськом полку» на vostlit.info

У одній з указних книг ...XVIII століття