Бречкевич Митрофан [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

БРЕЧКЕВИЧ Митрофан Васильович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Історик-медієвіст.

З родини священика.

Народився 4 червня 1870 р. в с. Бакотах Кременецького повіту Волинської губернії Російської

імперії (нині – Кременецький район Тернопільської області України).

Помер в 1963 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України).

Закінчив Волинську семінарію (1890), історико-філологічний факультет Юр’ївського університету

(1897-1901), слухав лекції в Берлінському університеті (1911-1913).

Працював вчителем зразкової церковнопарафіяльної школи при Волинській семінарії (1890-1891),

наглядачем Єлизаветградського духовного училища (1891-1897), вчителем Юр’ївського реального

училища (1904-1911), викладачем Юр’ївського (1906-1911), Казанського (1913-1923) університету,

Дніпропетровського інституту народної освіти (1923-1931), науковим співробітником

Севастопольського музейного об’єднання (1931-1938), викладачем Київського педагогічного

інституту (1938-1944), Київського університету (1944-1950).

Член Дніпропетровського наукового товариства.

Лауреат золотої медалі сенатора фон Брадке (1900).

Друкувався в журналах і вісниках «Збірник науково-літературного товариства Імператорського

Юр’ївського університету», «Записки Дніпропетровського інституту народної освіти».

Як вчений дебютував розвідкою «Досвід дослідження історії слов’янської держави в Східній

Померанії» (1899).

Потім настала черга наступних доробків: «Святополк – князь Поморський» (1902), «Нариси і

дослідження з соціальної і державної історії князівства Славія» (1910), «Перший похід Оттона в

Італію», «Вступ до соціальної історії князівства Славія або Західного Помор’я» (обидва – 1912),

«Грамота папи Інокентія II від 1140 року волинському єпископу Адальберту» (1913), «Північно-

східний археологічний інститут в Казані» (1919), «Підготовка російсько-турецької війни 1877-78

рр. і Казань» (1923), «Доба західноєвропейського феодалізму в новітніх працях радянських

істориків» (1927).

Перу нашого земляка також належать книги «Перші поморські монастирі» (1905), «Полабські

слов’яни» (1915),

Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Грушевський, А. Ясинський, М. Крашениников, Є.

Шмурло, Д. Яворницький, М. Злотников, В. Пархоменко, О. Вальц, І. Стратонов, К. Харлампович,

М. Худяков, Б. Адлер, І. Покровський, С. Малов, І. Лаппо, І. Степанів, Ю. Коршун, П. Єфремов,

В. Смолін, С. Порфир’єв, Ю. Іванов, В. Сокіл та ін.

***

НОВИЙ ПОГЛЯД

, з професійного кредо М. Бречкевича

Медієвізм – це новий погляд на старі сюжети.

НІМЦІ ПОНЕВОЛИЛИ СЛОВ’ЯН ЩЕ В XII СТОЛІТТІ, з додатку М. Бречкевича до

магістерської дисертації «Вступ до соціальної історії князівства Славія або Західного Помор’я»

1. Поморське духівництво, яке тяглося до примноження свого майна, у справі прибирання до рук

сіл знайшло у поморських князів кипучу, майже самовіддану підтримку і не зустріло спротиву у

туземного населення.

5. Пануюча в історичній літературі думка про невільний стан поморського слов’янства не

підкріплена джерелами.

10. Думка істориків про щире проповідування і освічення поморського народу з 1140 року

іноземним духівництвом не підкріплена достатніми посиланнями на джерела.

13. У справі надбання сіл князь був знаряддям у руках церковних закладів, котрим потрібні були

як володіння, так і титул прав на них.

14. На підставі історичної літератури неможливо скласти правильну і відповідну уяву про

соціальний устрій Помор’я в XII ст.

ПЛЕКАЮ НАДІЮ ПОБАЧИТИСЯ, лист М. Бречкевича М. Грушевському від 17 червня 1929 р.

Дніпропетровськ.

Вельмишановний Михайле Сергійовичу!

Пробачте, що я спізнився з рецензією. Я гадав був надіслати її (та книжки) у травні місяці; але

випадково трапилося таке велике громадське та учбове навантаження, що я не міг встигнути.

Цими днями я виїжджаю до Києва, аби прийняти участь в справі обрання нових академіків; маю

надію побачитися з Вами й поговорити.

З щирою пошаною й привітом М. Бречкевич.

ЖИТТЯ – ЗАРАДИ НАУКИ, з оцінки діяльності М. Бречкевича А. Ясинським

Належить до числа тих молодих людей, які завдяки природній схильності і впливу

університетського оточення вирішили присвятити своє життя вивченню науки.

ГОЛОВНА ТЕНДЕНЦІЯ, з дослідження О. Москаленка «М. В. Бречкевич і