Джунковский Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ДЖУНКОВСЬКИЙ Василь Якович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Перекладач, поет.
З родини священика.
Народився в 1767 р. в м. Лебедині Харківської губернії Російської імперії (нині – районний центр
Сумської області України).
Помер 9 (21) вересня 1826 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України).
Закінчив Харківський колегіум (1788).
Працював волонтером в школі при одному з петербурзьких військових шпиталів (1788-1789),
викладачем і одночасно наглядачем в Калиновському медико-хірургічному інституті (1789-1797),
перекладачем в Медичній колегії (з 1795), бібліотекарем (1802-1808), управляючим (1808-1818)
медико-хірургічної академії, керівником архіву Державної медичної управи (1818-1820),
проректором (1820-1821), ректором Харківського університету (1821-1826).
Член Вільного економічного товариства (1808).
Голова Товариства наук Харківського університету (1823-1826).
Друкувався в журналах «Український вісник», «Український журнал», «Загальна журнальна
лікарняна наука», «Праці Вільного економічного товариства».
Як літератор дебютував «Одою» (1791).
Надрукував каталоги бібліотек – Медичної колегії (1799), Петербурзької медико-хірургічної
академії (1809, 1816), Харківського університету (1824). Його нариси про лікарів регулярно
з’являлися в періодиці (1811-1813, 1816).
Д. переклав «Топографічний опис міста Риги» Гуна (1804), «Опис Туркінських мінеральних вод на
Байкалі» І. Ремана (1808), деякі уривки з «Іліади» Гомера, а також понад два десятки медичних
доробків з німецької та французької мов.
Наш земляк – автор «Короткого огляду лікарської науки в Росії з древніх часів до сьогодення»
(1811), естетичного трактату «Про витончені мистецтва в греків та їх вплив на моральність»
(1819), «Каталогу книг, що зберігаються у фонді бібліотеки Харківського університету» (1824)
Д. – один з ініціаторів заснування «Українського журналу» (1824-1825).
Серед друзів та близьких знайомих Д. – П. Завадовський, Д. Кавунник (Велланський), З. Карнєєв, О. Склабовський, П. Білецький-Косенко, І. Книгін, П. Ковалевський, В. Муратов, Ф. Делавін та ін.
***
ЧЕСНІСТЬ І ВІДДАНІСТЬ
, з життєвого кредо В. Джунковського
Чесність і відданість.
ГАРЯЧА КУПІЛЬ СЕРЕД СНІГУ, з брошури І. Ремана «Опис Туркінських мінеральних вод на
Байкалі», перекладеної В. Джунковським
Буряти, котрі, здається, не можуть витерпіти тепла звичайної бані, вирили в протоці яму,
виготовили лавки, покрили їх воловою шкірою і тут купаються. Температура води має спільну
властивість з теплими джерелами в північних холодних країнах, що ступінь тепла її завжди
підвищується в міру зниження температури повітря. Вода в цих джерелах в найхолоднішу пору
має найнижчий ступінь тепла...
В кінці грудня, під час найсильніших холодів, за спостереженнями штаб-лікаря Шилінга,
температура цих джерел сягала 55 ступеня за Реомюровим термометром, а іноді була навіть
вищою. Він варив яйця у верхньому джерелі, а м’ясо в ньому через декілька годин ставало м’яким.
Проте мені ці досліди не вдавалися; втім, якщо недалеко від джерела встромити руку в воду, то
відчуєш нестерпний жар і повинен виймати її, відчуваючи певний біль.
Нарешті безпосередньо в бані я міг витерпіти тепло лише декілька хвилин...
...Ніхто не може сумніватися, що коли уряд зверне свою увагу на облаштування цих джерел, то ця
турбота стане великим благом для всіх, і послужить для применшення тих бід, котрі пригнічують
людей в цих віддалених місцях.
Нинішня інституція, заснована за губернатора Клички, зовсім не сприяє рятівній силі води і не
забезпечує хворих потрібною корисністю; навпаки, заважає досягненню тієї бажаної корисності,
яку відвідини бань могли б забезпечувати і, таким чином, протидіє головній меті. – В невеликому
приміщенні, котре складається з чотирьох хатин, небагато хворих може розміститися, причому,
що й сама баня погано облаштована.
БУВ ПЕРШИМ, з статті С. Глибицької «Бережіть ключ, або Шлях бібліографії в Харківському
університеті»
Кожний вчений знає: без бібліографії немає науки. Те, що на мові точних формулювань
називається «Діяльністю з обліку інформації про твори друку і писемності», на мові метафори
називають «ключем до знань». Бібліографія відкриває допитливому
Последние комментарии
1 час 38 минут назад
1 час 58 минут назад
2 часов 23 минут назад
2 часов 27 минут назад
11 часов 57 минут назад
12 часов 1 минута назад