Таборовский Станислав [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ТАБОРОВСЬКИЙ Станіслав Осипович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Скрипаль, композитор, педагог. Перший скрипаль, виходець з України, який завоював

європейське визнання.

З міщанської родини.

Народився в 1830 р. в м. Заславлі Заславського повіту Волинської губернії Російської імперії (нині

– м. Ізяслав, районний центр Хмельницької області України).

Помер в 1890 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

Навчався в Петербурзькому університеті, закінчив Брюссельську консерваторію (1859).

Був викладачем однієї з Берлінських приватних музичних шкіл (1870-1873), капельмейстером в

Житомирі (1873-1875), директором і викладачем кронштадських музичних класів Російського

музичного товариства (1875-1885).

Член Київського відділення Російського музичного товариства, входив до складу його дирекції

(1866-1868).

Лауреат премії Російського музичного товариства.

З успіхом гастролював багатьма містами Бельгії, Німеччини, Франції.

Наш земляк – автор опери, оркестрової увертюри, низки камерно-інструментальних творів, мазурок, польок, вальсів для скрипки с фортепіано, полонезу для двох скрипок, струнного

квінтету і кантати на слова «Янгола» М. Лермонтова.

Серед друзів та близьких знайомих Т. – А. Вьотан, Д. Колбасін, Ю. Леонар, С. Коргуєв, Ф. Фетіс, Б. Дамке, І. Ласковський, О. Петров, І. Тургенєв, Ю. Арнольд, Є. Азєєв, С. Смирнов та ін.

***

ВСЕПОГЛИНАЮЧА ЛЮБОВ,

з професійного кредо С. Таборовського

Скрипку неможливо не любити.

ДОПИСУВАВ ДО ЖУРНАЛУ, з «Енциклопедії Брокгауза та Ефрона»

«Недільний аркуш музики і оголошень» – щотижневий музичний журнал, який виходив з 1878

року під редакцією його видавця А. Себера, з додатком невеликих композицій. З 1879 року

співредактором і співвидавцем став Г. Ріхтер. З 1880 року журнал називався «Недільним аркушем

музики» і тоді ж припинився.

Участь у журналі брали П. С. Макаров, а в нотних додатках: Главач, Таборовський, Фліге, Шульце, Герінг.

Під кінець існування журналу до нього стали додавати невеликі композиції Брамса, Бетховена, Глюка, Моцарта і інших класиків.

«СКАЖІТЬ, ЩО Я НЕ ВІДПОВІВ», з листа І. Тургенєва Д. Колбасіну від 6 березня 1853 р.

С. Спаське.

Люб’язний Колбасін,

З цією ж поштою відправляю листа про Вас до І. П. Арапетова – і Ви днів через чотири можете

відправитися самі до нього. Спершу Ви можете зайти до Панаєва і дізнатися від нього – чи

доставив він мого листа – тому що я пишу Арапетову через нього, бо не знаю адреси. Я думаю –

так Вам буде спокійніше, ніж з’явитися особисто, з рекомендаційним листом в руках. Якщо він

Вас прийме – це вже буде знак хороший.

...Що ж стосується іншого прохання (про Таборовського)* – то я Вам відверто скажу, що я не можу

його виконати – Ви скажіть йому, що я Вам нічого не відповідав.

...Прощайте, милий Д. Я. Здоровенькі були. Міцно тисну Вам руку і кланяюся Вашому братові...

Ваш

І. Тургенєв.

*У 1853 р. С. О. Таборовський був молодим музикантом-початківцем. Д. Я. Колбасін у листі від

20 лютого 1853 р. просив Тургенєва від імені Таборовського про рекомендаційний лист до П.

Віардо, яку той збирався просити взяти участь в його концерті .

ВІАРДО ВІДМОВИЛА, з листа Д. Колбасіна І. Тургенєву від 18 березня 1853 р.

Таборовський ще до одержання Вашого листа був у Віардо, але, оскільки вона відправлялася до

Москви раніше дня його концерту, то йому й відмовила.

В АТМОСФЕРІ МИСТЕЦТВА, з замітки «Ювілей І. Ю. Крашевського» на ptnz.org.ua Однією з провідних рис особистості Юзефа Крашевського було прагнення до просвітництва.

Вихований у батьківському домі в атмосфері інтелектуалізму та мистецтва, він усе життя прагнув

до створення такої атмосфери у власному домі, містах, де жив і працював, у суспільстві в цілому.

Саме такий дух творчості прагнув прищепити Житомиру, місту, яке дуже любив.

Від Юзефа Крашевського відлічує нову сторінку своєї історії житомирський театр, художнім

директором якого він був.

Житомирський дім письменника був гостинно відкритий для всіх музикантів, які приїздили до

Житомира. В домі Крашевського бували піаніст Юзеф та скрипаль Генрик Венявські, скрипалі

Аполінарій Контський, Станіслав Таборовський, Самуель Коссовський та багато інших.

НУДНІ ПІСНІ ЗЕМЛІ, вірш М. Лермонтова «Янгол», на який