Чеботарев Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


ЧОБОТАРЬОВ Микола Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Математик. В математиці існує науковий термін «теорема щільності Чоботарьова».

З родини правника.

Народився 3 (15) червня 1894 р. в м. Кам’янці-Подільському Подільської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Хмельницької області України).

Помер 2 липня 1947 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на казанському

Арському цвинтарі.

Закінчив Київський університет (1912-1916).

Працював викладачем Київського (1918-1921), Казанського (з 1927) університетів.

Член-кореспондент академії наук СРСР (1929).

Лауреат Державної премії СРСР (1948).

Заслужений діяч науки РРФСР і Татарської АРСР.

Кавалер орденів Леніна, двох – Трудового Червоного Прапора.

Двічі кандидатуру нашого земляка висували на здобуття звання академіка АН СРСР, проте

обидва рази кандидатура була забалотована з ідеологічних міркувань (1938; 1946).

Друкувався в «Вістях Казанського фізико-математичного товариства».

Перу Ч. належать наступні книги: двотомні «Основи теорії Галуа» (1934; 1937), «Теорія груп Лі»

(1940), «Теорія алгебраїчних функцій» (1948, «Вступ до теорії алгебри» (1949).

По смерті автора побачили світ тритомне зібрання творів (1949-1950).

Широко відомі праці нашого земляка з алгебри, теорії чисел, теорії функцій. Так, він розв’язав

проблему Фробеніуса (1924), дав першу загальну теорему теорії резольвент (1930), довів

арифметичну теорему монодромії.

Іменем Ч. Названо науково-дослідний інститут математики і механіки (м. Казань, РФ). На жаль,

премії М. Чоботарьова й іменні стипендії, як це передбачалося свого часу урядовою постановою,

існували менше року.

В Казані у видавництві місцевого університету вийшла книга «Микола Григорович Чоботарьов»

(1994).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – І. Тамм, Ф. Нікітін, М. Четаєв, М. Крейн, Б. Завадовський, П. Широков, І. Адо, А. Кондрацький, Л. Гаврилов, П. Савченко, В. Морозов, П. Брекало, Д. Граве, Б. Делоне та ін.


***

МАТЕМАТИКУ – В МАСИ

, з наукового кредо М. Чоботарьова

Якби наука прагнула стати ближчою широким верствам населення, то вона б сама просувалася

незрівнянно швидше.

… Я завжди почуваю велику незручність, коли в мою більшу квартиру приходять люди, котрі

живуть у великому числі в невеликій кімнаті. Ця незручність би подвоїлася, якби на додаток наша

квартира була б розкішно умебльована.


БРАВСЯ ЗА НАЙТЯЖЧІ ПРОБЛЕМИ, з статті Л. Грищенка «Теорія функцій алгебри»

Завданнями з теорії функцій алгебри М. Г. Чоботарьов зацікавився ще студентом другого курсу

університету. Перше з поставлених перед собою – обґрунтувати за допомогою теорії Галуа

інваріантні властивості полів функцій алгебри.

У 1948 р. опублікована книга «Теорія функцій алгебри». В якій поставлена проблема переліку всіх

підполів поля функцій алгебри, що є аналогом основної теореми теорії Галуа для полів чисел

алгебри (Чоботарьов підкреслював, що, наскільки йому відомо, це завдання ніким не ставилася,

мабуть, воно вельми важке). Відомо, що кожному полю функцій алгебри роду g від однієї

незалежної змінної можна порівняти v– функцію від аргументів. Виникає питання, чи можна

виходячи від заданої v-функції від h аргументів прийти до поля функцій алгебри роду h?

Цим завданням займався Пуанкаре і дав ескіз доказу для будь-якого h. Микола Григорович навів

повний доказ і запропонував свій спосіб дізнаватися, коли виконуються умови вирішуваного

завдання.

УНИКАЄ ВИВЧЕННЯ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ, з характеристики на М. Чоботарьова,

підписаної ректором і секретарем парткому Казанського університету

Професор Чоботарьов М. Г. за час перебування в КДУ неодноразово протиставляв себе

громадським організаціям університету в підборі кадрів, протягував в аспірантуру осіб сторонніх і

тих, кого забалотувала парторганізація, що проявляється в нього й дотепер...

У гуртках з вивчення марксизму-ленінізму, організованих парткомом для науковців, не приймав і

не приймає ніякої участі.

За своєю ідеологією проф. Чоботарьов належить до реакційної частини професури. Внаслідок чого

висування проф. Чоботарьова в дійсні члени Академії наук – небажане.


З НИМ СТУДЕНТ МІГ ПОСПЕРЕЧАТИСЯ, зі спогадів В. Морозова

Мені здавалося, що він