Баранов-Россине Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

БАРАНОВ-РОССІНЕ Володимир Давидович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник, скульптор, винахідник. Справжнє прізвище – Шулім Вольф Лейб. Псевдонім – Даніель

Россіне. Світовий фундатор «кольорової музики», винахідник плямистого камуфляжу.

З міщанської родини.

Народився 20 грудня 1887 р. (1 січня 1888) в с. Великій Лепетисі Мелітопольського повіту

Таврійської губернії Російської імперії (нині – районний центр Херсонської області України).

Загинув в 1944 р. в німецькому концентраційному таборі.

Навчався в Одеському художньому училищі (1903-1908), петербурзькому Вищому художньому

училищі при Академії мистецтв (1908-1909).

Працював у Петроградській колегії у справах мистецтва й художньої промисловості (1918), відділі

образотворчих мистецтв Комісаріату народної освіти Росії (1918), Вільних навчально-художніх

майстернях (1918-1919), викладачем (1919), деканом мистецького факультету (1920-1921)

московських Вищих державних художньо-технічних майстерень.

Учасник виставок: московської «Вінок», київської «Ланка» (обидві – 1907-1908), петербурзької

«Вінок-Стефанос» (1909), петербурзької і вільненської «Імпресіоністи» (1909-1910), цюріхської

(1912), амстердамської (1914), паризьких «Осінній салон» (1910), «Салон нових реальностей»

(1939), «Салон незалежних» (1910, 1913, 1914, 1925-1941).

Експонував твори на Міжнародній виставці в Парижі (1937).

Перша персональна виставка відбулася в Норвегії (1916).

Єдина персональна виставка в кордонах колишньої батьківщини пройшла у Петрограді (1918).

Ретроспективні виставки відбулися: у Парижі (1954, 1970, 1972-1973, 1984), Лондоні (1970),

Франкфурті-на-Майні, Амстердамі, Нью-Йорку (1992-1993), Москві і Петербурзі (2004).

Серед найвідоміших доробків майстра полотна: «Безпредметне» (кінець 1910-х), портрет

Рахманінова (1911), «Автопортрет» (1914), «Страждання св. Дені», «Натюрморт з грушею (обидва

–1927), «Леді Чаттерлі», «Мати з дитиною» (обидві – 1932), біоморфні абстракції «Абстрактні

форми», «Абстрактні композиції», «Абстрактне».

Б.-Р. автор – серії абстрактних скульптур, серед яких вирізняються «Ритм, або Симфонія №1»

(1913), «Симфонія № 2» (1914), «Політехнічна скульптура» (1933).

Як винахідник наш земляк дебютував динамічним камуфляжем (1913). Потім настала черга

«оптофона» – оригінального музичного інструменту (1925), клавіатура котрого була з’єднана зі

спеціальним екраном, на якому під час гри виникали рухливі кольорові форми.

Запатентував наш земляк і апарат «Multiperco», який виробляв, очищував й розподіляв хімічні

розчини, а також «хромофотометр», що визначав якість і чистоту дорогоцінних каменів (обидва –

1934).

Провів перші у світові світломузичні концерти в театрі В. Мейерхольда (1923) і Великому (1924).

Сам виконував на них «партію світла».

Не знайшовши врешті-решт спільної мови з більшовиками, емігрував до Франції (1925).

Нині доробки Б.-Р. зберігаються в Державній Третьяковській галереї (Москва, РФ), Державному

Російському музеї (Санкт-Петербург, РФ), художньому музеї ім. О. Радищева (Саратов, РФ),

музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк, США), Центрі Жоржа Помпіду (Париж, Франція), музеї

Людвіга (Кельн, Німеччина), численних приватних колекціях.

На першому спеціалізованому аукціоні російського живопису, проведеному Sotheby’s у Нью-

Йорку, був установлений рекорд цін на доробок нашого земляка: його «Натюрморт зі стільцем»

продали за $1,184 млн. (2004).

Серед друзів та близьких знайомих Б.-Р. – Д. Бурлюк, Х. Арп, Б. Кустодієв, С. Рахманінов, О.

Екстер, В. Татлін, В. Сук, А. Валансі, Н. Гончарова, М. Ларіонов, Р. Делоне, К. Петров-Водкін, В.

Шкловський, Д. Штеренберг, Н. Добичіна, Г. Аполлінер, О. Скрябін, С. Терк-Делоне та ін.


***

НІЧОГО НЕ БОЮСЯ

, з життєвого кредо В. Баранова-Россіне

Я люблю Париж і нічого не боюся.


ПРЕДМЕТ – РАБСТВО, з творчого кредо В. Баранова-Россіне

Допоки мистецтво не звільниться від предмету, воно прирікає себе на рабство.

НЕБАЧЕНЕ, з автобіографічної книги Х. Арпа «On My Way»

У Швейцарії, мене відвідав російський (так у Х. Арпа – авт.) художник Россіне й показав

малюнки, у яких він виявив свій внутрішній світ небаченим досі чином за допомогою барвистих

крапок і вигнутих ліній. Це не були відвернені пейзажі, портрети, натюрморти, які можна було

бачити на полотнах кубістів.

Я показав йому полотна, покриті чорною завісою, з мережею дивних письмен, рун,