Диков Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДИКОВ Іван Михайлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військово-морський діяч. Першим у світі під час бойових дій застосував маневрені мінні загороди

(1877); морський міністр Російської імперії (1907-1909); перший морський командир на теренах

Російської імперії, удостоєний двох найвищих державних бойових нагород – солдатської і

офіцерської.

З дворянської родини. Батько, Диков М., – поручик царської армії.

Народився в 1833 р. в Херсонській губернії Російської імперії (нині – Херсонська область

України).

Помер в 1914 р. в м. Петрограді Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований у

Володимирському соборі м. Севастополі Російської імперії (нині – столиця АРК України).

Закінчив Чорноморську юнкерську школу в м. Миколаїв (1854).

Служив гардемарином на Чорноморському флоті (1854-1856), офіцером на шхуні «Досвід» (1856),

пароплаві «Прут» (1856-1858), шхунах «Абін» і «Псезуаппе» (1859), «Саук-Су» (1860), пароплаві

«Турок» (1861), корветі «Кречет» (1861-1864), прапор-офіцером при головному командирі

Миколаївського порту (1865-1866), командиром пароплава «Прут» (1870), помічником директора

чорноморських та азовських маяків (1871-1877), командиром загону Нижньо-Дунайської флотилії

(1877-1878), прапор-капітаном при Головнокомандуючому діючої армії (1878-1879), командиром

Чорноморського учбово-мінного загону (1881-1885), командиром броненосного фрегата «Дмитро

Донський» (1885-1886), в.о. Головного інспектора мінної справи (1886), молодшим флагманом

Практичної ескадри Чорного моря (1890-1891), помічником начальника Головного морського

штабу (1891-1892), в.о. старшого флагмана Чорноморської флотської дивізії (1892-1894),

командувачем Практичною ескадрою Чорного моря (1894-1897), головою Морського технічного

комітету (1897-1900), морським міністром (1907-1909).

Брав участь у прокладенні телеграфних ліній на Чорному морі (1868-1869).

Учасник російсько-турецьких воєн (1854-1855; 1877-1878).

Член Адміралтейств-Ради (1898-1907).

Голова Комісії з дослідження морських бойових дій (1904-1905).

Голова Комісії з перегляду статуту про морський ценз і вироблення закону про проходження

служби офіцерськими чинами (1905).

Постійний член Ради державної оборони (1906-1907).

Член Державної Ради (1909-1917).

Кавалер орденів св. Станіслава 2-го ступеня з короною, св. Станіслава 1-го ступеня, св. Ганни 1-го

ступеня, св. Володимира 2-го ступеня, Білого Орла, св. Олександра Невського з діамантовими

знаками, Георгіївського хреста 4-го ступеня.

Серед друзів та близьких знайомих Д. – І. Бострем, О. Ізвольський, П. Столипін, В. Тімірязєв, С.

Воєводський, І. Григорович, Л. Брусилов, К. Пілкін, В. Стеценко та ін.


***

ХИРЛЯВІ ТІЛА,

з професійного кредо І. Дикова

У нинішніх умовах, коли Росія не вірить в свої морські сили, ніхто не дозволить натягувати

тільник на хирляві тіла прийдешніх поколінь


БЛИСКУЧА ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ, з енциклопедії «100 знаменитих російських

флотоводців»

Іван Диков у чині капітан-лейтенанта брав участь в турецькій війні 1877-1878 років, командуючи

флотилією, якій було доручено відкрити наступальні дії в напрямку Суліна. Пройшовши 28 липня

1877 року з Одеси в Килійській рукав з пароплавом «Досвід», 2 шхунами, 2 плавучими батареями

(баржами) і 4 мінними катерами, блискуче виконав відповідальне доручення.

Нижче розташування загону моряки навели бон, а сусідні гирла, Георгіївське і Сулінське,

загородили мінами, використавши... рибальський човен. Перша перетинку доставили водою за

допомогою «Досвіду» і катерів, а 2-гу – суходолом за 15 км.

...План Дикова полягав у тому, аби, скориставшись безпечністю турків, провести флотилію через

загороду до Суліна, звести ...2-у загороду і, позбавивши ворога можливості підійти до наших

суден, відкрити з них вогонь.

Не зважаючи на труднощі заходу, план Дикова втілили в життя блискуче...

У цьому бою вперше в світовій історії були застосовані маневрені мінні загороди, на яких загинув

турецький канонерський човен.


ЖОРСТКА ЯСНІСТЬ РОЗУМУ, з роману В. Пікуля «Три віки Окіні-сан»

У кегельбані він (міністр фінансів – авт.) зустрів Івана Михайловича Дикова. Тому було далеко за

сімдесят, проте він не втратив чіткої ясності розуму, був діяльний і бадьорий, стаючи якимсь

страховищем для імперської кубушки, бо на відтворення флоту бажав отримати понад два річних

бюджети.

– Ви ще не одержали посади? – запитав він. – Начебто є вакансія мінера в Лібаві.

Коковцев сказав, що в Петербурзі його зараз утримує хвороба дружини.

– Загибель сина надломила її. Це все Цусіма!

– Покладіть дружину в клініку Бехтерєва.

– Не придумаю, як запропонувати їй це?

– Так і скажіть, що ви здоровий чоловік, а вона – хвора жінка, – занадто жорстоко розсудив

старий.

НЕСПІШНО РЕФОРМУВАВ ФЛОТ, з статті «Диков Іван Михайлович» на flot.parus.ru

Виконував відповідальні завдання: контролював правильність розстановки мін у всіх

чорноморських портах, роботу маяків, електроосвітлення в портах і сигнальної частини.

Безпосередньо очолював роботи з проектування нових човнів і зразків морської зброї.

...Морським міністром Диков пробув всього 2 роки, проте діяльність його на цій посаді позначена

низкою важливих заходів: значно розширений доступ в морський корпус, куди до 1907 року

приймалися виключно діти військових моряків і потомствених дворян; запроваджені тимчасові

положення про суди озброєного резерву, правила про атестацію комісіях в портах і нове статути

про проходження служби офіцерами флоту...

Була встановлена класифікація судів військового флоту з розділенням його на «діючий», 1-й і 2-й

резерви; визначені терміни служби суден на флоті: для лінійних кораблів і броненосних крейсерів

– 10 років, для крейсерів і міноносців – доки їх елементи задовольняють вимогам; з’явився устав

про управління заводами морського відомства, ...а в основу їх управління покладені комерційні

початки.

В період керування міністерством Дикова корабельним інженерам надали офіцерські чини, і

утворили 2 військово-морських гуртки – в Петербурзі і Севастополі.

У 1908 р. І. Диков схвалив пропозицію встановити для всіх човнів однаковий силует – неодмінно з

двома щоглами, що утруднювало для ворожих розвідників розпізнавання.


РУКИ ДОХОДИЛИ НЕ ДО ВСЬОГО, з дослідження «Рапорт лейтенанта» на

wunderwaffe.narod.ru

Документи розкривають частину інтриги, яка вирішила долю озброєння крейсерів. ...Новий

начальник Морського генерального штабу контр-адмірал Ебергард нагадував морському

міністрові про те, що посилення озброєння крейсерів за пропозицією лейтенанта Страховського (2

8-дм, 12 6-дм і 8 120-мм гармат) дозволило б зробити їх «одиницями, що мають серйозне бойове

значення»). Проте Морський технічний комітет, аби уникнути перевантаження, пропонував

встановити лише 4 6-дм і 6 – 120-мм.

Про відмову від усіх проектів переозброєння стало відомо з доповіді колишнього товариша

морського міністра контр-адмірала Бострема. А. Ебергард намагався переконати міністра змінити

рішення.

...І. Диков доручив справу своєму товаришеві, а сам зайнявся боротьбою за економію і проти

розкошів, наказавши виключити каміни з устаткування салонів командирів «Баяна» і «Паллади».

...17 грудня 1908 р. морський міністр подав Миколі II доповідь про результати усесвітнього

конкурсу на проект лінійного корабля для Балтійського моря. На екземплярі доповіді, яку

повернули до Морського міністерства, І. М. Диков записав рішення царя: «Височайше дозволяю –

розпочати спорудження човнів».

...Хоча за останні роки в Морському міністерстві була здійснена низка крупних реформ (заміна

генерал-адмірала морським міністром, поява МГШ, запровадження комерційного управління на

деяких казенних заводах, перебудова системи підготовки кадрів тощо), Дума вимагала подальшої

реорганізації апарату морського відомства аж до заміни вищого керівництва і проведення

фінансової ревізії.

Думські діячі, як і раніше, не наважувалися ввіряти величезні грошові кошти в руки чинів з

«цусімського відомства».


ВОРОГУВАВ З ДУМОЮ, з книги О. Редігера «Історія мого життя»

Морське міністерство по відношенню до Думи зайняло іншу позицію; воно стверджувало, що у

флоті все йде благополучно, не знаходило потрібним запроваджувати в ньому реформи і лише

вимагало засобів на спорудження нового флоту замість загиблого під Цусімою.

Морський міністр Диков ставився до Думи відверто негативно і майже ніколи не бував в ній.

Внаслідок цього Дума до флоту ставилася вороже. Вона знаходила, що нам потрібний флот, але

флот боєздатний, а не бутафорський, притому упорядкований і дисциплінований, без маси

непотрібних установ і чинів, без тих величезних розкрадань, які у той час практикувалися на

флоті. Підтримувати ж, а, тим паче, розвивати флот колишнього характеру, вона визнавала

непотрібним і шкідливим, а тому впродовж низки років систематично скорочувала суми

асигнувань на флот.

...Я вважав і вважаю, що ...Диков (і його наступник Воєводський) не мали рації. ...Скажу, що

напрям дій Дикова був государеві симпатичніший, ніж мій, і що мої хороші стосунки з Думою

незабаром накликали на мене підозри, ніби я шукаю її підтримки і вже не є цілком надійним і

відданим слугою государя!


СКОМПРОМЕТУВАВ ВЛАСНИЙ ПОМІЧНИК, з книги О. Крилова «Мої спогади»

Державна дума восени 1907 р. звернулася до Морського міністерства з запитом щодо передачі

фірмі Віккерса креслень 10-дюймової гармати при замовленні крейсера «Рюрік».

Товариш (помічник – авт.) морського міністра І. М. Дикова контр-адмірал І. Ф. Бострем замість

того, щоб дати відповідь по суті, доручив юридичному відділові підшукати статтю, згідно якої при

замовленнях за кордоном товаришеві міністра надано право вирішувати, які дані можуть бути

повідомлені фірмам-виконавцям.

Юристи підготували таку доповідь, але, за недбалістю, переплутали не лише номер статті, але й

номер відповідного тому. Бострем і прочитав цю доповідь на пленарному засіданні Думи.

...Виявилося, що наведена стаття узята з Лісового статуту і свідчить: «За самовільну порубку лісу

в казенних лісах винні підлягають штрафові за такими-то розцінками і понад те покаранню за

такою-то статтею Кодексу про покарання кримінальні і виправні» (цитую по пам’яті).

Зрозуміло, що в залі піднявся безугавний регіт, під який Бострем повинен був зійти з кафедри.

Після цього, яке б пояснення товариш міністра не давав, в залі лунали вигуки: «Подивіться в

Лісовому статуті, там про це сказано».

Бострему не можна було і показатися в Думі, і його довелося перевести на іншу посаду...


ДЕ Я ВІЗЬМУ ДЛЯ ВАС ЕСКАДРУ, бувальщина

Коли Микола II затвердив «Малу програму розвитку флот», яка потягнула з скарбниці вісімсот

сімдесят мільйонів рублів, мінастр фінансів Коковцев якось занадто прозоро натякнув Дикову:

– Не знаю, як складеться моя кар’єра далі, але хотілося б рік-два провести на ескадрі, щоб

«виплавати» ценз.

На увазі мався ценз адміральський, без якого не було подальшого просуванні по службі. Диков це

розумів. Проте відповів:

– А де я візьму для вас ескадру?