Диков Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДИКОВ Іван Михайлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Військово-морський діяч. Першим у світі під час бойових дій застосував маневрені мінні загороди

(1877); морський міністр Російської імперії (1907-1909); перший морський командир на теренах

Російської імперії, удостоєний двох найвищих державних бойових нагород – солдатської і

офіцерської.

З дворянської родини. Батько, Диков М., – поручик царської армії.

Народився в 1833 р. в Херсонській губернії Російської імперії (нині – Херсонська область

України).

Помер в 1914 р. в м. Петрограді Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований у

Володимирському соборі м. Севастополі Російської імперії (нині – столиця АРК України).

Закінчив Чорноморську юнкерську школу в м. Миколаїв (1854).

Служив гардемарином на Чорноморському флоті (1854-1856), офіцером на шхуні «Досвід» (1856),

пароплаві «Прут» (1856-1858), шхунах «Абін» і «Псезуаппе» (1859), «Саук-Су» (1860), пароплаві

«Турок» (1861), корветі «Кречет» (1861-1864), прапор-офіцером при головному командирі

Миколаївського порту (1865-1866), командиром пароплава «Прут» (1870), помічником директора

чорноморських та азовських маяків (1871-1877), командиром загону Нижньо-Дунайської флотилії

(1877-1878), прапор-капітаном при Головнокомандуючому діючої армії (1878-1879), командиром

Чорноморського учбово-мінного загону (1881-1885), командиром броненосного фрегата «Дмитро

Донський» (1885-1886), в.о. Головного інспектора мінної справи (1886), молодшим флагманом

Практичної ескадри Чорного моря (1890-1891), помічником начальника Головного морського

штабу (1891-1892), в.о. старшого флагмана Чорноморської флотської дивізії (1892-1894),

командувачем Практичною ескадрою Чорного моря (1894-1897), головою Морського технічного

комітету (1897-1900), морським міністром (1907-1909).

Брав участь у прокладенні телеграфних ліній на Чорному морі (1868-1869).

Учасник російсько-турецьких воєн (1854-1855; 1877-1878).

Член Адміралтейств-Ради (1898-1907).

Голова Комісії з дослідження морських бойових дій (1904-1905).

Голова Комісії з перегляду статуту про морський ценз і вироблення закону про проходження

служби офіцерськими чинами (1905).

Постійний член Ради державної оборони (1906-1907).

Член Державної Ради (1909-1917).

Кавалер орденів св. Станіслава 2-го ступеня з короною, св. Станіслава 1-го ступеня, св. Ганни 1-го

ступеня, св. Володимира 2-го ступеня, Білого Орла, св. Олександра Невського з діамантовими

знаками, Георгіївського хреста 4-го ступеня.

Серед друзів та близьких знайомих Д. – І. Бострем, О. Ізвольський, П. Столипін, В. Тімірязєв, С.

Воєводський, І. Григорович, Л. Брусилов, К. Пілкін, В. Стеценко та ін.


***

ХИРЛЯВІ ТІЛА,

з професійного кредо І. Дикова

У нинішніх умовах, коли Росія не вірить в свої морські сили, ніхто не дозволить натягувати

тільник на хирляві тіла прийдешніх поколінь


БЛИСКУЧА ВІЙСЬКОВА ОПЕРАЦІЯ, з енциклопедії «100 знаменитих російських

флотоводців»

Іван Диков у чині капітан-лейтенанта брав участь в турецькій війні 1877-1878 років, командуючи

флотилією, якій було доручено відкрити наступальні дії в напрямку Суліна. Пройшовши 28 липня

1877 року з Одеси в Килійській рукав з пароплавом «Досвід», 2 шхунами, 2 плавучими батареями

(баржами) і 4 мінними катерами, блискуче виконав відповідальне доручення.

Нижче розташування загону моряки навели бон, а сусідні гирла, Георгіївське і Сулінське,

загородили мінами, використавши... рибальський човен. Перша перетинку доставили водою за

допомогою «Досвіду» і катерів, а 2-гу – суходолом за 15 км.

...План Дикова полягав у тому, аби, скориставшись безпечністю турків, провести флотилію через

загороду до Суліна, звести ...2-у загороду і, позбавивши ворога можливості підійти до наших

суден, відкрити з них вогонь.

Не зважаючи на труднощі заходу, план Дикова втілили в життя блискуче...

У цьому бою вперше в світовій історії були застосовані маневрені мінні загороди, на яких загинув

турецький канонерський човен.


ЖОРСТКА ЯСНІСТЬ РОЗУМУ, з роману В. Пікуля «Три віки Окіні-сан»

У кегельбані він (міністр фінансів – авт.) зустрів Івана Михайловича Дикова. Тому було далеко за

сімдесят, проте він не втратив чіткої ясності розуму, був діяльний і бадьорий, стаючи якимсь

страховищем для імперської кубушки, бо на відтворення флоту бажав отримати понад два річних

бюджети.

– Ви