Цюрупа Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

ЦЮРУПА Олександр Дмитрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Державний діяч.

З родини службовця. Батько, Цюрупа Д., – секретар Олешківської міської управи.

Народився 19 вересня (1 жовтня) 1870 р. в м. Олешках Дніпровського повіту Таврійської губернії

Російської імперії (нині – м. Цюрупинськ Херсонської області України).

Помер 8 травня 1928 р. в с. Мухолатці Кримської області СРСР (нині – в складі селища Олива

Автономної Республіки Крим України). Урна з прахом похована біля Кремлівської стіни (м.

Москва, РФ).

Закінчив Олешківське міське училище (1887), навчався в Херсонському сільськогосподарському

училищі (1887-1893).

Працював робітником лісопильного заводу (1894), статистиком Херсонської повітової земської

управи (1895-1917), товаришем (помічником) наркома продовольства (1917-1918), наркомом

продовольства РРФСР (1918-1921), заступником голови Раднаркому і Ради Праці та Оборони

РРФСР (1921-1922), заступником голови Ради народних комісарів СРСР (1922-1928).

Іменем нашого земляка названі вулиці в містах Конотоп, Кременчук, Київ (Україна), Москва,

Курськ, Воронеж, провулок в м. Липецьк, санаторій в м. Сочі, Будинок культури в м. Санкт-

Петербург, селище міського типу в Московській області (усі – РФ), а також теплохід.

В м. Уфа (РФ) Ц. встановлено пам’ятник (1970), його іменем названо вулицю, а на будинку, де

певний час мешкав, відкрито меморіальну дошку (1956).

Ім’я земляка носив Херсонський сільськогосподарський інститут (1929-1998).

Московський театр сатири поставив спектакль «Привіт від Цюрупи» (1999).

Цюрупинська міська рада прийняла рішення про повернення місту історичної назви Олешки

(2007).

Серед друзів та близьких знайомих Ц. – М. Горький, М. Красильников, О. Шмідт, Г. П’ятаков, А.

Луначарський, З. Райх, М. Бухарін, Л. Красін, Г. Крижанівський, В. Ленін, М. Томський, Л.

Каменєв, О. Єрманський, Я. Свердлов та ін.

***

КУСЕНЬ ХЛІБА, з політичного кредо О. Цюрупи

Ніхто не дозволить без спротиву, активного чи пасивного, вирвати кусень хліба з свого рота.

НЕ ВТЯГУЙТЕ НАС У ПОЛІТИКУ, з виступу О. Цюрупи на Всеросійському продовольчому

з’їзді 24 листопада 1917 р.

Продовольчий апарата годує мільйони людей, і використовувати цей апарат як знаряддя

політичної боротьби – неприпустимо.

БАРТЕР МАЄ ОРГАНІЗУВАТИ ДЕРЖАВА, з доповіді А. Цюрупи Раднаркому в березні 1918

р.

Справа постачання хлібом переживає тяжку кризу. Селяни, не одержуючи мануфактури, плугів,

цвяхів, чаю й інших предметів першої необхідності, розчаровуються в купувальній силі грошей і

перестають продавати свої запаси, вважаючи за краще зберігати замість грошей хліб. Криза

посилюється нестачею грошових знаків для розрахунку в тих місцях, де зсипання ще проводиться.

Аналіз існуючого становища приводить до висновку, що тільки постачання селу того, чого воно

потребує, тобто предметів першої необхідності, може «проявити» захований хліб. Всі інші заходи

– відверті паліативи...

Товарообмін вже і тепер повсюдно відбувається шляхом мішечництва (робітники обмінюють свій

продукт на продовольство для себе). Припинити цей стихійний процес можна лише одним

способом – організовуючи його в масштабі державному...

ПРОДОВОЛЬЧА ДИКТАТУРА, з кореспонденції А. Іванова «Батько» кривавих продзагонів»

Цюрупа був одержимий утопічною ідеєю загального Щастя, Рівності і Братерства, проте на шляху

до загального благоденствування пролив немало крові. Чужої крові. Чи розумів він це?

Саме Цюрупа утілював в життя партійний Декрет про продовольчу диктатуру і був одним з

ідеологів створення комнезамів (комітетів бідноти) і продзагонів, які проводили продрозкладку.

Скільки за цими словами стоїть людських життів, тому, хто хоч трохи знайомий з радянською

історією, пояснювати не треба. Біографія Цюрупи – яскравий приклад цілеспрямованої людини,

охочої «прикрасити» своє життя революційними ідеями.

...Продармія під загрозою зброї примушувала селян здавати хліб, придушувала місцеві

продовольчі заколоти, проводячи при цьому масові розстріли.

РІТТІХ, А НЕ ЦЮРУПА, з матеріалів конференції «Жовтень 1917: зміст і значення», проведеної

Горбачов-фондом

Серед сучасних міфів є й такий: Жовтень поклав початок принципово новим, і за суттю, і за

методами, продовольчій політиці. Насправді весь арсенал засобів, що склали основу продовольчої

політики «військового комунізму», фактично сформувався ще до Жовтневої революції.

29 листопада 1916 р. О. О. Ріттіх (з листопада 1916 р. – управитель міністерства землеробства, а з

12 січня 1917-го – міністр землеробства) підписав ухвалу про хлібне розверстування, а 7 грудня

були визначені норми губернських постачань з подальшим розрахунком продрозкладки за

повітами і волостями. Продрозкладка в Росії започаткована в січні 1917 року.

17 лютого 1917 р. Ріттіх виступив в Державній Думі з детальним обґрунтуванням продрозкладки

як дієвого засобу вирішення продовольчих проблем.

Після Лютневої революції, в перші два місяці діяльності Тимчасового уряду, продовольчою

політикою керував земський лікар-подвижник кадет А І. Шингарьов. Будучи міністром

землеробства, він провів закон про хлібну монополію.

...У першому складі Раднаркому наркомом у справах продовольства став потомствений дворянин

Іван-Броніслав Адольфович Теодорович. Однак до середини грудня, коли він остаточно залишив

посаду, результати його діяльності дорівнювали нулю.

...25 лютого 1918 р. Раднарком затвердив наркомом продовольства О. Цюрупу. Цю справу він –

земський статистик, агроном-практик, керівник крупними латифундіями – знав досконально.

Цюрупа пропонував запаси промтоварів, сільськогосподарських машин і предметів першої

необхідності на суму 1,162 млн. руб. направити в хлібородні регіони. ...Спираючись на кадрове

ядро Наркомату – і старих, досвідчених харчовиків – Цюрупа проводить в життя розроблену ще

царським міністром Ріттіхом продрозкладку і підготовлений кадетом Шингарьовим закон про

хлібну монополію.

Влітку і восени 1918 р. в центрі уваги Цюрупи – збирання врожаю, заготівля продовольства. За

допомогою профспілок, фабзавкомів і місцевих Рад Наркомпрод створював робочі загони, які

організували на місцях збирання врожаю, транспортування зерна і заготівлю хліба.

Громадянська війна змушувала до надзвичайних заходів. Цюрупа роз’яснював: «Зараз, коли у нас

немає. товарів, коли наші запаси не поповнюються і живемо одержаним нами спадком, ми не

можемо провести товарообміну в широкому масштабі. Зараз, коли громадянська війна відняла у

нас величезні хлібні території, паливні й ін., форми майбутнього нам недоступні. Ми маємо,

вдаючись до сурогатів, по своєму ліжку простягати ніжки... В умовах пожежі не можна допускати

експериментів. Ми повинні одержати хліб».

Які ж реальні підсумки діяльності наркомпрода Цюрупи? За даними економіста-аграрія П. І.

Лященка деградація хлібного ринку почалася до революції 1917 р. А після Жовтня заготівля хліба

незмінно збільшувалася. ...Таким був результат діяльності Цюрупи, котрий використав досвід

вітчизняної продовольчої політики дореволюційних років.

ЗУСТРІЧ З ПОЕТОМ, з книги П. Кузька «Єсенін, яким я його знав»

Однією з постійних тем наших розмов була продовольча політика Наркомпроду, і Єсенін часто

сперечався зі мною, захищаючи мішечництво і лаючи загороджувальні загони. Поет не завжди

розумів жорстку продовольчу політику більшовиків...

Якось під час однієї з наших бесід (це було влітку 1918 року) я розповів Єсеніну про те, яку

величезну організаторську роботу з постачання населення продуктами першої необхідності

виконують О. Д. Цюрупа і його колегія і як скромно живуть нарком та його помічники. Народний

комісар продовольства О. Д. Цюрупа обідав разом з своїми товаришами по службі в

наркомпродівській їдальні, причому частенько без хліба.

Єсенін попросив познайомити його з Цюрупою. ...Я легко влаштував зустріч.

Цюрупа був уважний і привітний з Єсеніним. Під час короткої розмови він сказав, що радий

познайомитися з поетом, що він про нього чув і читав його вірші, які йому сподобалися.

Прощаючись, Олександр Дмитрович просив передати привіт Зінаїді Миколаївні (дружині Єсеніна

С. – авт.), яка в цей час вже не працювала в комісаріаті.

Сергій Олександрович був дуже задоволений цим побаченням.

ЗНЕПРИТОМНІВ ВІД ГОЛОДУ, з повісті М. Прилєжаєвої «Життя Леніна»

Цюрупа ...встав. І раптом похитнувся і впав, втративши свідомість, на підлогу.

Ленін схопився, підбіг:

– Олександре Дмитровичу, голубчику, що з вами?

Цюрупа лежав на спині, розкинувши руки, з мертвотно-сірим обличчям. Його оточили. Хтось

викликав по телефону лікаря.

– Води, швидше води!

Хтось окропив з карафи Цюрупі обличчя. Він поворушився. Глибоке зітхання підняло груди. Він

опам’ятовувався. Його посадили на стілець. Він витер хусткою лице, вигляд у нього був

винуватий, збентежений.

– Наробив клопоту, зірвав засідання!

– Нарком продовольства непритомніє з голоду, – похитав головою Володимир Ілліч. – Важко ми

живемо. А все-таки казенне майно необхідно берегти, – сказав він Цюрупі. – Товариші, це казенне

майно вже дуже в поганому стані. Пропоную негайно відправити на капітальний ремонт.

ЧИСТІСІНЬКА ЛИПА, з статті А. Зоркого «Непритомність наркома»

У незабутньому 1918-му на засіданні Раднаркому раптом відчув запаморочення і знепритомнів

товариш Цюрупа – не якийсь там Троцький, а вірний ленінець, нарком продовольства. Лікарі

констатували – від систематичного недоїдання. Ленін страшно розхвилювався, негайно

запропонував підвищити платню наркомам, а Цюрупу відправити на відпочинок до села,

знайшовши йому персональну куховарку.

Цей жалісний епізод – нарком продовольства в голодному відпаді – увійшов до святців багатьох

історико-революційних кінострічок і спектаклів. Тим часом все це – чистісінька липа.

Грудна жаба, якою справді страждав і від якої згодом помер нарком продовольства, не має нічого

спільного з браком особистого провіанту.

Цюрупа забезпечував свої потреби в спеціальному кремлівському розподільнику. За ордером від 3

листопада 1920 року він поніс додому хліба і вершкового масла приблизно по 4 кілограми, сиру,

цукру, кави і мила – по 2, та на додачу 10 банок консервів... Наступного дня прихопив бідолаха ще

пуд хліба, 12 банок сардин, м’яса і яблук – по 4 кілограми, понад півтора кілограми сиру,

вершкового масла, не то лососевої, не те осетрової ікри, а крім того, цукру і чаю – так, дрібку

(«Російський архів», 1993 №3, стор. 232).

У СПАДОК ЗАЛИШИВ... КОНСТИТУЦІЮ, бувальщина

Опісля багато років після смерті батька Всеволод Олександрович Цюрупа, журналіст газети

«Ізвєстія», знайшов в домашній бібліотеці брошуру – текст першої Конституції першої в історії

людства держави трудящих. І на титульному листі прочитав чотири слова:

«Моїм дітям – замість заповіту. О. Цюрупа, 1920 р. Москва».