Туган-Барановский Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Іванович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Економіст, історик.

З дворянської родини.

Народився 8 (20) січня 1865 р. в с. Соляниківці Куп’янського повіту Харківської губернії

Російської імперії (нині – Куп’янський район Харківської області України).

Помер 21 січня 1919 р. неподалік м. Одеси дорогою до Парижу.

Навчався в 5-й Московській, 1-й Київській, 2-й Харківській гімназіях, закінчив фізико-

математичний факультет Харківською університету (1884-1888).

Стажувався в Англії (1892-1893), працював в департаменті міністерства фінансів (1893-1895), викладачем Петербурзького університету (1895-1899; 1905-1913), Петербурзького політехнічного

інституту (1913-1917), міністром фінансів Центральної Ради України (1917-1918), деканом

юридичного факультету Українського університету (1918-1919). Був призначений радником

української дипломатичної місії у Франції, проте Парижу не дістався, раптово померши в дорозі.

Академік Української академії наук (1919).

Член Імператорського вільного економічного товариства.

Член кадетської партії, балотувався в Державну думу Росії, проте не пройшов.

Т.-Б. – автор ідеї встановлення першого пам’ятника Т. Шевченку в Україні (1905), за його участю

заснована Академія наук України (1919).

Друкувався в журналах «Юридичний вісник», «Праці Імператорського вільного економічного

товариства», «Світ божий», «Початок», «Вісник Європи», «Український народ в його минулому і

нинішньому», «Вісник кооперації».

Дебютував науковою статтею «Вчення про граничну корисність господарських благ як причини

їхньої цінності» (1890).

Потім настала черга доробків: «Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на

народне життя» (1894), «Російська фабрика в минулому і нинішньому», «Статистичні підсумки

промислового розвитку Росії» (обидві – 1898), «Основна помилка К. Маркса» (1899), «Промислові

кризи. Нарис с соціальної історії Англії» (1900), «Теоретичні основи марксизму», «Нариси з

новітньої історії політичної економії і соціалізму» (обидві – 1905), «Сучасний соціалізм у своєму

історичному розвитку» (1906), «Основи політичної економії» (1909), «У пошуках нового світу.

Соціалістичні громади нашого часу» (1913), «Періодичні промислові кризи» (1914), «Соціальні

основи кооперації» (1916), «Російська революція і соціалізм», «Паперові гроші і метал» (обидві –

1917), «Соціалізм як позитивне вчення» (1918), «Вплив ідей політичної економії на

природознавство і філософію» (1925 – після смерті).

Теорію Маркса наш земляк вважав лише почасти вірною: «Ніколи не був необмеженим

шанувальником Маркса і завжди ставився до його теорії, визнаючи її сильні сторони, критично».

Не дивно, що В. Ленін зараховував Т.-Б. до ненависних йому буржуазних демократів.

У свою чергу, наш земляк був переконаний, що прообраз майбутнього суспільства – кооперація, заснована на вільній самоорганізації.

Ні з царською, ні з комуністичною владою Т.-Б. спільної мови не знаходив. За участь в

студентському революційно-демократичному русі його виключили з Харківського університету, за «неблагонадійність» позбавили права на викладацьку діяльність в Петербурзі (1899). А згодом

взагалі вислали звідти до Полтавської губернії (1901).

Жовтневої революції наш земляк не сприйняв, намірившись емігрувати до Франції, чого йому не

дала здійснити смерть.

Ім’я Т.-Б. присвоєно Донецькому державному університету економіки і торгівлі.

Серед друзів та близьких знайомих Т.-Б. – В. Винниченко, П. Скоропадський, М. Кондратьєв, М.

Ковалевський, М. Трушевський та ін.

* * *

КАПІТАЛІЗМ, ТА НЕ ТОЙ

, з наукового кредо

М. Туган-Барановського

Російський капіталізм схожий на західноєвропейський негативними рисами, але у нього зовсім

відсутній позитивний бік.

З ЧАСОМ ЦЕ ЗНАННЯ ПРИЙДЕ, з книги М. Туган-Барановського «Вплив ідей політичної

економії на природознавство та філософію»

Природознавці мало знайомі з теорією граничної корисності, створення якої становить гордість

найновішої економічної науки. Але з часом це знання прийде, і тоді природознавство зуміє

використати всі можливі висновки цього принципу для пояснень органічного світу. Розроблена

економістами теорія боротьби за існування вже зумовила цілу революцію науки про походження