Хавкина Любовь [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ХАВКІНА Любов Борисівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Бібліограф, бібліотекознавець. Засновник бібліотекознавства на теренах Російської імперії і СРСР.

З міщанської родини. Батько, Хавкін Б., – лікар.

Народилася 12 (24) квітня 1871 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Померла 2 червня 1949 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похована на Міуському

цвинтарі.

Закінчила другу Харківську жіночу гімназію (1887), курси при музичному училищі (1893),

навчалася на філологічному факультеті Берлінського університету (1898–1901).

Коли Х. виповнилося 19 років, вона виявила бажання добровільно чергувати у «дешевому

абонементі», нещодавно відкритому для бідноти у ХГБ, а потім безплатно викладала в недільній

школі Х. Д. Алчевської (1888-1890). Працювала бібліотекарем, науковим працівником, членом

правління Харківської громадської бібліотеки (1890-1913), викладачем перших бібліотечних

курсів при Московському народному університетові ім. Шанявського (1913), членом комісії

бібліотекознавства РБТ (1913-1916), директором Московського науково-дослідного інституту

бібліотекознавства (1920-1928).

Почесний член ряду зарубіжних академій наук.

Голова Російського бібліотечного товариства.

Заслужений діяч науки Російської Федерації.

Кавалер золотої медалі міжнародної виставки у бельгійському Льєжі (1905) і срібної медалі на

«Олександрівській стрічці».

Друкувалася в газетах «Харківські губернські відомості», «Мова», журналах «Вісник виховання»,

«Освіта», «Російська школа», «Для народного вчителя», «Бібліотекар».

Як літератор дебютувала в журналі «Російська школа» статтею «Берлінські народні читальні і

бібліотеки» (1899).

Потім настала черга книг «Бібліотеки, їх організація і техніка. Керівництво з бібліотекознавства»

(1904), «Керівництво для невеликих бібліотек» (1911), що витримала шість перевидань,

«Короткого начерку діяльності Харківської громадської бібліотеки за 25 років» (1912), «Нью-

Йоркська публічна бібліотека» (1913), «Книга и бібліотека» (1918), низки бібліографічних статей і

нарисів про В. Гофмана, Х. Алчевську, Д. Багалія, А. Калішевського, І. Залуського, М. Дьюї.

Зусиллями Х. були видані «Авторські таблиці Кеттера в переробці для російських

бібліотек»(1916).

Перу нашої землячки також належить 75 перекладів наукової, художньої , дитячої літератури з

англійської, німецької, італійської, іспанської, французької, шведської мов.

Складеними нею «Тризначними авторськими таблицями Кеттера» (1931) спеціалісти

послуговуються дотепер.

Вся творча спадщина Х. нараховує понад 500 одиниць друку.

Х. займає чільне місце в організації першого в Російській імперії наукового відділення

бібліотекознавства (1903) при Харківській громадській бібліотеці. Вона – засновник російського

бібліотекознавства, автор проекту бібліотечної освіти. Саме за її ініціативою на теренах Російської

імперії відкрито перший бібліотечний нотний абонемент (1903).

Секція бібліотекознавства Російського бібліотечного товариства висловила їй подяку за книгу, яка

поклала початок російському бібліотекознавству.

Серед друзів та близьких знайомих Х. – Х. Алчевська, Д. Багалій, В. Данилевський, О. Калмикова,

Г. Ахматова, О. Блок, Е. Андерсон, В. Артисевич, О. Покровський, М. Шагінян, Х. Ліденберг, Н.

Крупська, І. Ситін, К. Рубинський, М. Дьюї, М. Баллін та ін.


***

ТЕНДЕНЦІЙНИМИ БІБЛІОТЕКИ БУТИ НЕ ПОВИННІ, з професійного кредо Л. Хавкіної

Бібліотека закладає фундамент загальнолюдської культури, тому вплив державної політики

зменшує її завдання, звужує її роботу, додає її діяльності тенденційності і однобічності,

перетворює її на знаряддя партійної боротьби, яка публічній бібліотеці за самою її суттю має бути

чужа.

ПЕРІОДИКА ДЛЯ ІСТОРІЇ ЦІННА, з листа Л. Хавкіної В. Трамбицькій від 21 травня 1945 р.

Спочатку раджу Вам переглянути літературу, яка стосується 25-річного ювілею Харківської

громадської бібліотеки (попередниці Короленківської бібліотеки).

… Бібліографія дореволюційних статей і літератури про бібліотеки є у другому виданні моєї книги

«Бібліотеки, їх організація і техніка». Ці джерела, а також «Праці» 1 Всеросійського з’їзду з

бібліотечної справи 1911 р. (СПб., 1912) та 1 Загальноземського з’їзду з питань