Щелков Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
ЩЕЛКОВ Іван Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фізіолог. Фундатор експериментальних фізіологічних досліджень на теренах Російської імперії.
З купецької родини.
Народився 21 лютого (5 березня) 1833 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України).
Помер 14 (27) травня 1909 р. в м. Судаку Таврійської губернії Російської імперії (нині –
Автономна Республіка Крим України).
Закінчив Харківську гімназію №2 (1846-1850), медичний факультет Харківського університету
(1855), стажувався в Віденському, Берлінському, Паризькому, Празькому університетах (1858-
1861).
Працював помічником ординатора Харківської хірургічної клініки (1856-1857), викладачем (1857-
1881), проректором (1881-1884), ректором (1884-1890) Харківського університету, ректором
Варшавського університету (з 1890).
Почесний мировий суддя (1870).
Почесний член Ради Харківського університету (1892).
Кавалер орденів св. Анни II ступеня, св. Станіслава I ступеня, св. Володимира III ступеня.
Засновник харківської школи фізіологів.
Уперше в Росії організував фізіологічну лабораторію, що дозволило започаткувати на теренах
імперії експериментальні дослідження.
Наукові праці нашого земляка присвячені фізіології. Його перу належать наступні доробки:
«Anatomica et physiologica apparatus urinarii in animalibus vertebralis descriptio» (1857), підручник з
фізіології.
Що стосуєтьься оосбистого життя, то Щ. Рано втратив батька (1845).
Серед друзів та близьких знайомих Щ. – І. Мечніков, М. Сумцов, Р. Вірхов, К. Людвіг, В.
Данилевський, Е. Дюбуа-Реймон, І. Лосієвський, Е. Брюкке, Ж. Хасаханова, Д. Лямбль та ін.
***
ВІТЕР ЗМІНИТЬСЯ,
з життєвого кредо І. Щелкова
Рано чи пізно вітер зміниться, і дим полине в інший бік.
ДЕБЮТУВАВ Я В ЛАБОРАТОРІЇ ЩЕЛКОВА, зі спогадів І. Мечникова
Говорячи про російських фізіологів, не можу не згадати мого вчителя проф. І. П. Щелкова з
Харкова. До нього викладання фізіології в університеті велося по-стародавньому. Становище
змінилося відразу з поверненням із-зі кордону Щелкова, який побував у низці кращих німецьких
лабораторій.
Викладання його носило повністю науковий характер і супроводжувалося мистецьки
поставленими дослідами. Щелков улаштував малюсіньку лабораторію, забезпечену необхідними
посібниками, і дав притулок у ній двом учням, один з яких – автор цих рядків. Там я здійснив
свою першу учнівську роботу з фізіології.
ПОЧИНАЛИ З КІМНАТ ДЛЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН, зі спогадів В. Данилевського
Помалу йому вдалося заволодіти прилеглими приміщеннями, так що на початку 70-х рр., коли я
почав працювати в І. П., його лабораторія складалася з 4 невеликих кімнат, до яких через
коридорчик примикали ще 2 низенькі напівтемні кімнатки, котрі більше підходили для утримання
тварин, ніж для роботи.
Починаючи з 1862/1863 навчального року, з фізіологічної лабораторії почали з’являтися наукові
праці як самого І. П., так і його учнів – студентів і лікарів. Цей рік став для неї роком народження, тому що тільки тепер тут стали здійснюватися необхідні для викладання демонстрації й досліди
над тваринами, і в тому ж році до неї надійшло різних предметів 65 номерів на суму 955 руб. 40
коп.
Перші кроки професорської діяльності І. П. збіглися з запровадженням нового університетського
статуту, затвердженого Государем Імператором Олександром II 18 червня 1863 р. Поява статуту –
факт першочергової важливості в історії кафедри фізiологiї, тому що був покладений початок
розширення фізiологічного кабінету (лабораторiї). За цим статутом для фізіологічного кабінету
виділялася щорічна сума в 750 руб. на навчальні посібники, господарські й інші витрати.
ВІДСТАВ ВІД ОДНОКУРСНИКІВ НА ТРИ РОКИ, з розвідки М. Аржанова «Забута історія.
Іван Щелков»
У перші десятиліття життя Івана Петровича вітер мінявся кілька разів, сприяючи знаходженню
ним «тверезого погляду на речі».
Батько, Петро Дмитрович Щелков, помер 1845 року. Про те, що харківський купець і почесний
громадянин мав у своєму розпорядженні солідні засоби, свідчить хоча б такий факт: в 1832 р.,
оглянувши Харків, імператор Микола I висловив невдоволення відсутністю парадного плацу. У
наступному році П. Д. Щелков за власні кошти побудував такий плац на Михайлівській площі
(нині –
Последние комментарии
1 час 34 минут назад
10 часов 26 минут назад
1 день 3 часов назад
1 день 4 часов назад
1 день 4 часов назад
1 день 4 часов назад