Андриевский Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
АНДРІЄВСЬКИЙ Павло Аркадійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Критик, фейлетоніст. Псевдонім – Голка.
З дворянської родини. Батько, Андрієвський А., – голова Катеринославської казенної палати; мати
– з старовинного роду Герсеванових; брат Андрієвський С., – відомий адвокат; брат Андрієвський
М., – математик.
Народився 29 червня (11 липня) 1849 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний
центр однойменної області України).
Помер 20 березня (1 квітня) 1890 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України).
Закінчив Катеринославську гімназію (1866), юридичний факультет Харківського університету
(1871).
Працював слідчим у м. Самара (1873-1875), присяжним повіреним округу Московської судової па-
лати (1875-1880), присяжним повіреним Київського судового округу (з 1880), видавцем-редак-
тором київської літературно-політичної газети «Зоря» (1880-1886), фейлетоністом редакції газети
«Київське слово» (1886-1889).
Друкувався в газетах «Самарський довідковий аркуш», «Київське слово», «Зоря», «Київський
аркуш», «Киянин».
Як літератор дебютував театральною рецензією в газеті «Самарський довідковий аркуш» (поч. 70-
х).
Потім настала черга драми «Хвороба століття» (1878), комедії «Привиди» (1879).
Перу А. належать книги «Щоденник людини-гультіпаки» (1886), «Голка. Гумористичні оповідан-
ня» (1888).
Нашому землякові приписують також пародію на «Горе від розуму» Д. Фонвізіна.
Серед друзів та близьких знайомих А. – Є. Струйська, М. Кулішер, А. Альтшуллер та ін.
***
КРАЩЕ ДАВАТИ, з життєвого кредо П. Андрієвського
Краще в борг давати, ніж в борг брати.
ГВАЛТ, КРАДУТЬ, з фейлетону П. Андрієвського
Залізничні звірі, по суті, найнебезпечніші, і поки людство не винайшло ніяких засобів для їх
приборкання, і навіть полювання на них з прокурором до останнього часу не досягало мети,
оскільки прокурор, звичайно, хапав у свої лапки лише дрібних звірів з цієї сім’ї, а з крупнішими
породами упоратися не міг.
...Кріт залізничний... разом з землею, що пропорційно вигрібається і настеляється, вигрібає з
скарбниці купи золота, яким вистилає і набиває свої палати і житла. Переслідуючи цю єдину мету,
залізничний кріт-землекоп, звичайно, аніскільки не піклується про міцність своїх робіт. ... Він
часто кидає свої роботи і виходить вже на велике світло або випускає туди своїх дитинчат, які, не
зважаючи на своє темне минуле, майже завжди набувають видного становища і хорошого місця в
тваринному царстві.
...Залізничний бобер-будівельник вмудряється іноді збудувати з іржавих і тонких залізних
прутиків і гнилих шпал грандіозні споруди, повітряні мости, які перекидаються через
щонайширші річки і повинні виносити тяжкість декількох сот тисяч пудів, чого вони, звичайно, і
досягають, тримаючись міцно до першого нещасного випадку. ...Незвичайно ненажерлива
тварина, яка володіє величезних розмірів черевною порожниною, довгими загребущими лапами, з
надзвичайно гострими кігтями. Харчується вишуканою їжею, переважно залізничними акціями
всяких найменувань... Особливо ж експлуататор любить так звані урядові гарантії і субсидії – це
його ласе блюдо.
...Сюди відносяться всі ті звірі з тієї ж сім’ї, які завдяки природним, кумівських та ін. симпатіям з
боку вищих порід залізничників мають хороші оклади і для яких, власне, винаходять особливі
посади і штати, а саме: завідувачки оббивками вагонів першого класу, доглядачі замкових ручок у
всіх будівлях на лінії, начальники температури у вагонах, помічники завідувачок за наглядом
служби стрілочників, старші доглядачі піддувал... тощо. Все це більшою частиною чистенькі
пристойні звірі, дуже кумедні і незвичайно послужливі; вони чудово уміють ходити на задніх
лапках і одержують різні подачки у вигляді нагород, надбавок та ін.
СПРАВЖНЯ СЕНСАЦІЯ, з рецензії П. Андрієвського «Іванов» в газеті «Київське слово» за 18
травня 1889 р.
Жодна п’єса з сучасного репертуару не викликала такої сенсації, не викликала стільки обговорень
і пересудів у пресі і в публіці, як цей перший драматичний твір одного з найталановитіших
белетристів нашого часу А. Чехова.
СИВОУСИЙ КІТ, з книги А. Білого «Початок століття»
Будинок Мурузі, малиново-червоні меблі: сидить Андрієвській, поет
Последние комментарии
1 час 6 минут назад
2 часов 16 минут назад
10 часов 21 минут назад
10 часов 41 минут назад
11 часов 6 минут назад
11 часов 10 минут назад