Кнорозов Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

КНОРОЗОВ Юрій Валентинович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський. Дешифрувальник системи письма

стародавніх майя; фундатор майяністики на теренах СРСР.

Лінгвіст, історик, фахівець із епіграфіки й етнографії, перекладач.

З міщанської родини. Батько, Кнорозов В. – інженер.

Народився 19 листопада 1922 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної

області України).

Помер 30 березня 1999 р. в м. Санкт-Петербурзі (РФ). Похований на заміському Санкт-

петербурзькому цвинтарі.

Закінчив робітничий факультет при 2-му Харківському медичному інституті (1939), навчався на

історичному факультеті Харківського державного університету (1939), закінчив історичний

факультет Московського державного університету (1939-1943; 1945-1948).

Був науковим співробітником Інституту етнографії і антропології ім. М. Міклухо-Маклая (1948-

1952), Інституту етнографії академії наук СРСР/РФ (1952-1999)

Брав участь у Другій світовій війні (1943-1945).

Лауреат Державної премії СРСР (1977).

Кавалер срібного ордена Ацтекського Орла Мексиканської Республіки (1995).

Кавалер Великої золотої медалі президента Гватемали (1990).

Персональний гість президентів Гватемали Вінісіо Сересо Аревала (1990) і Мексики Салінасом де

Гортарі (1995).

Спеціалізувався з проблем етнографії Центральної Америки, семіотики, порівняльно-історичного

мовознавства, математичних методів дослідження невідомих писемностей, археоастрономії,

шаманізму, еволюції мозку, теорії колективу.

Друкувався в журналі «Культура і життя».

Як майяніст дебютував статтею «Стародавня писемність Центральної Америки» (1952).

Потім настала черга наступних доробків: «Система письма стародавніх майя» (1955), «Промовисте

дерево: про дослідження стародавньої писемності острова Великодня» (1957), «Населення

Мексики і Центральної Америки до іспанського завоювання» (1959), «Писемність індійців майя»

(1963), «Характеристика мови протоіндійських написів/Попереднє повідомлення про дослідження

протоіндійських текстів» (1965), «Формальний опис протоіндійських зображень» (1972), «До

питання про класифікацію сигналізації» (1973), «Ієрогліфічні рукописи майя» (1975).

У Мехіко (Мексика) вийшло тритомне видання «Дешифрування, Каталог и Словник Шкарет Юрія

Кнорозова» (1999).

Переклав книгу Д. де Ланді «Повідомлення про справи в Юкатані» (1955).

У складі Російського державного гуманітарного університету створено Центр мезоамериканських

досліджень імені К.

У Мексиці знято фільм про науковий подвиг нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих К. – С. Токарєв, Г. Єршова, Д. Келлі, І. Федорова, О.

Окладников, М. Ко, С. Добржанська, С. Вайнштейн, Т. Проскурякова, В. Авдієв, М. Альбеділь, Т.

Степугіна, Б. Волчок та ін.


***

НЕМОЖЛИВОГО НЕ ІСНУЄ,

з професійного кредо Ю. Кнорозова

Те, що створене одним людським розумом, не може не бути розгадане іншим. З цієї точки зору,

нерозв’язних проблем не існує і не може існувати в жодній з областей науки!


СПЕЦІАЛЬНІ КОМІСІЇ І Я, сумний жарт Ю. Кнорозова

Створювалися нескінченні комісії з вивозу мене до Мексики і всі члени цих комісій там вже

побували.


БИТИ ПО ДОВБЕШЦІ, за спогадів Ю. Кнорозова

Коли мені виповнилося п’ять років, ми грали в крокет і брати стукнули мене кулею по лобу. Я не

знепритомнів і навіть не запищав. Для братів все обійшлося добре, а я майже перестав бачити. А

читати, зазначу, вже умів.

Зір зрештою відновили, хоч і насилу. Мабуть, це і була свого роду «чаклунська травма». Можу

дати рекомендацію: майбутніх дешифрувальників бити по довбешці, тільки неясно як. Можна для

експерименту узяти контрольну групу – а якщо хто кінці віддасть, тому так і треба!


ЙШЛИ МИ РАЗОМ, чотиривірш Ю. Кнорозова

Тихо все; даль ясна – и куда не взглянуть

В нежном свете зари заискрились оконца

Шли мы вместе тогда, и короткий наш путь

Озарили лучи восходящего солнца…


ВСЕ ВІДДАВАВ НАУЦІ, зі спогадів С. Вайнштейна

Зі мною в гуртожитку жив Юрій Кнорозов. Він все віддавав науці, все. Одержував стипендію і

негайно купував книги, а потім у всіх позичав на їжу. Харчувався водою і хлібом.

Займався розшифровкою писемності майя. Це йому вдалося, і він став всесвітньо відомим ученим.


ПОЇЗДКУ ДО США... ЗІПСУВАЛО ЦРУ, зі спогадів Г. Єршової