Смирнов Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
СМИРНОВ Борис Леонідович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: туркменсько-російський.
Лікар, перекладач.
З інтелігентської родини. Батько, Смирнов Л., – земський лікар; мати, Демидовська С., –
письменниця.
Народився 15 грудня 1891 р. в с. Козляничах Сосницького повіту Чернігівської губернії Російської
імперії (нині – Сосницький район Чернігівської області України).
Помер 2 травня 1967 р. в м. Ашхабаді Туркменської РСР СРСР (нині – столиця Республіки
Туркменистан). Похований на міському цвинтарі. Надгробок прикрашає біломармурова книга –
символ «Махабхарати».
Закінчив 6-у Петербурзьку гімназію (1910), Військово-медичну академію (1914).
Був військовим лікарем (1914-1916), земським лікарем, лікарем військкомату в Чернігівській
губернії (1917-1919), ординатором клініки нервових хвороб Київського медичного інституту
(1920-1929), консультантом-невропатологом Йошкар-Олінської обласної лікарні (1929-1935),
науковим співробітником Туркменського інституту неврології і фізіотерапії (1935-1939),
викладачем Туркменського державного медичного інституту (1939-1956).
Академік академії наук Туркменської РСР.
Заслужений діяч науки ТРСР (1943).
Лауреат премії ім. Моторін (1914).
Друкувався в «Вістях Академії наук», «Вістях Військово-медичної академії»«Вістях
Туркменського філіалу АН СРСР».
Як учений дебютував у «Вістях Академії наук» науковою статтею (1912).
Потім настала черга доробків «Дослідження топографічної анатомії бічних шлуночків мозку»,
«Крайні типи мінливості поверхневих вен спинного мозку і стан їх за певних загальних інфекцій»
(1938), «Вікові особливості вен спинного мозку і стан їх за певних патологічних умов» (1939).
Головна праця С. – переклад з санскриту семи випусків «Махабхарати» (1955-1967). Восьмий –
«Напад на сплячих» – вийшов уже після смерті С.
Всього на рахунку нашого земляка 74 друковані роботи.
Нині в Туркменистані функціонує Фонд освіти і відродження духовності ім. академіка Б. Л.
Смирнова.
У Кишиневі створена Молдовська асоціація Бориса Леонідовича Смирнова.
Серед друзів та близьких знайомих С. – П. Беліков, В. Шевкуненко, Ю. Волобуєв, Г. Лисенко, Ю.
Реріх, К. Менон, Б. Маньковський, Г. Бебурішвілі, М. Мостковий. І. Березін, П. Грінцер, Ф.
Вальнер, Б. Мішра та ін.
***
ПРАВДА
, з життєвого кредо Б. Смирнова
Вище за правду не існує закону.
АДЕКВАТНЕ ВРАЖЕННЯ, зі спогадів Б. Смирнова
Після довгих шукань впродовж 20 років я переконався, що правильніше не добиватися втиснення
тексту в точні схеми лічених складів і наголосів, а прийняти принцип вільного вірша, який можна
вимовляти легко, співуче, близько до того, на якому читається санскритський текст індійцями, а
тому і передати адекватне художнє враження.
НИЗЬКО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ, з листа Б. Мішри Б. Смирнову
Учені моєї країни дивляться на Вас з глибоким хвилюванням, пошаною і захопленням Вашою
великою роботою. Наші голови низько схиляються з благоговінням, коли ми слухаємо, читаємо і
дивимося Ваші чудові художні і літературні праці, які тріпочуть життям, вони чарівливі і
надихають.
Ваші відвідини Індії гаряче віталися б і стали б для нас джерелом великого щастя і радощів.
ВАГОМИЙ ВНЕСОК, з оцінки діяльності Б. Смирнова Ю. Реріхом
Ваша робота над «Бхагавадгітою» і великим епосом Індії («Махабхаратою» – авт.) є значним
внеском до радянської індології і в Індії справила належне враження.
ПЕРЕКЛАД – ЗРАЗКОВИЙ, з оцінки діяльності Б. Смирнова Б. Гафуровим
Переклади поем «Оповідь про Нал», «Подружня вірність», «Бхагавадгіта» є зразком передавання
ідейно-художніх достоїнств оригіналу іншою мовою, зразком перекладацького мистецтва. Ви
любовно зберегли і розкрили в російському перекладі індійського епосу такі його дорогоцінні
риси, як гуманістична спрямованість, високий етичний пафос, культ знання і розуму.
ВИ ЗАМІНИЛИ ІНСТИТУТ, з оцінки діяльності Б. Смирнова Р. Уляновським
Така гігантська праця під силу лише цілому інституту.
НЕХАЙ ХТОСЬ СПРОБУЄ ЗРОБИТИ КРАЩЕ, з оцінки діяльності Б. Смирнова М. Анікеєвим
Індологи всіх країн світу ніколи не залишають без уваги жодного нового перекладу цього твору на
будь-яку з сучасних мов, піддаючи строгому і прискіпливому аналізу лінгвістичну цінність і
теоретичні позиції авторів. Що стосується якості перекладу, то він свідчить про найбільшу
наукову сумлінність автора, який не лише вільно володіє санскритом, але й критично вивчив і
використав майже всі наявні переклади «Гіти» основними європейськими мовами.
Суддею автора в цьому питанні може бути тільки той, хто його перевершить.
БЛАГОРОДНА СПРАВА, з оцінки діяльності Б. Смирнова Е. Макаєвим
Ви виконали благородну, важку і украй потрібну справа...
Вражений, як Ви чудово чітко, вірно і поетично бездоганно схоплюєте дух оригіналу. Ми всі
схиляємося перед Вашою мужністю, беззавітною відданістю науці і дослідницькою творчістю.
ШАНУЄМО НАРІВНІ З НЕРУ, з оцінки діяльності Б. Смирнова К. Меноном
Народ і уряд Індії високо цінують Ваш внесок до індійської культури. Ми зустрічатимемо Вас в
нашій країні так, як шануємо тільки Неру.
ВРЯТУВАВСЯ ДИВОМ, зі спогадів Ю. Волобуєва
Відкопав (після руйнівного Ашхабадського землетрусу – авт.), орієнтуючись за голосом, Б. Л.
Смирнова. Його врятували книжкові стелажі, які утримали дах, що звалився.
Ледь з’явившись з ями розкопки, Борис Леонідович раптом знову поліз донизу – за рукописом
своєї книги. А тут – знову сильні підземні поштовхи! Проте обійшлося...
Б. Л. Смирнов скомандував: «Біжи, збирай своїх друзів, хто живий, – і на площу Карла Маркса!
Там організовуємо госпіталь, допомагатимете. І людям дорогою говоріть, щоб туди поранених
несли!
ЛІКАРСЬКИЙ ПОДВИГ, з статті В. Бойка «Лікар Смирнов – йог і перекладач»
У ту ж ніч (мова про Ашхабадський землетрус 1948 р. – авт.) на центральній площі Ашхабада
Смирнов і його товариші-лікарі влаштували на швидку руку госпіталь. Запалили багаття,
кип’ятили у відрах воду, накрили простирадлами обідні столи і приступили до роботи.
Борис Леонідович оперував черепні поранення. Інші ампутували кінцівки. Світло факелів і багать
освітлювало страшну картину: сотні лежачих покотом людей, фігури лікарів, що схилилися над
столами...
Ні у якій статистиці немає, скільки за ці дні і ночі було зроблено Борисом Леонідовичем, скількох
він врятував від смерті! І хіба один цей епізод з життя Смирнова – не подвиг?
ФУНДАТОР ТУРКМЕНСЬКОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ, з розвідки А. Венчикова «Життєвий шлях Б.
Л. Смирнова»
У довоєнний період наукові інтереси Борис Леонідович спрямовував на вивчення загально
клінічних питань краєвої патології. Досліджував особливості протікання нервових захворювань в
умовах ТРСР, вивчав важливу і нову тоді проблему лікування нейробруцельозу, першим дав
характеристику вірусного енцефаліту типу «А».
Він – зачинатель і творець нейрохірургії в Туркменістані. На базі Інституту неврології і
фізіотерапії організував нейрохірургічне відділення і провів там багато сотень операцій на
центральній і периферичній нервовій системі. Вперше в Радянському Союзі Борис Леонідович
провів складну операцію з приводу випинання міжхребцевого диска.
СТОЇТЬ ВИЩЕ ЗА ПОПЕРЕДНИКІВ, з кореспонденції В. Бойка «Лікар Смирнов – йог і
перекладач «Махабхарати» і «Бхагаватгіти»
Доки Ольвіопольський полк стояв в Польщі і офіцери пили вино або волочилися за жінками,
Смирнов вивчав ідиш і польську. Приїхавши до Ашхабаду, насамперед узявся за освоєння
туркменської, якою опанував досконало. Він знав також англійську, іврит, італійську, іспанську...
І, звичайно, санскрит!
А ось ще один цікавий факт. У довгому списку наукових робіт Смирнова я наткнувся на
несподіваний запис: «1948 рік. Спостереження за польотом метеорита Леонівка. Опублік. в Віст.
Туркм. філіалу АН СРСР, 1948 р. №1, с.99».
...Суть багаторічної роботи Бориса Леонідовича полягала не тільки в створенні підрядкового
перекладу і навіть не в майстерності його обробки, хоча обидві ці завдання розв’язані блискуче.
Справа в іншому.
«Махабхарата» – текст особливий. На відміну від старогрецького епосу, насичена філософськими
відступами, що представляють величезну цінність для розуміння світогляду стародавніх індусів,
стародавніх народів взагалі. У них сконцентрована мудрість тисячоліть, уявлення про Всесвіт, про
людину і суспільство того часу. Аби піднятися до рівня справжнього перекладача «Махабхарати»
потрібно і самому стати філософом, бути знавцем Платона і Аристотеля, Лао Цзи, Канта і Гегеля.
Смирнову належало проаналізувати численні філософські і релігійні тлумачення «Махабхарати»,
про яку існує неозора багатомовна література різного тлумачення і напрямів. При цьому важливо
було не підпасти під чужий вплив, зберегти власне – наукове! – бачення епосу і філософське його
трактування.
Б. Л. Смирнов досяг успіху і в цьому, вставши урівні, а мабуть, і вище за своїх попередників.
ЗАРАХОВАНИЙ ДО ЗОЛОТОГО ФОНДУ, з статті Г. Мелікова «Подвиг в ім’я науки»
Б. Л. Смирнов стояв біля витоків неврологічної, нейрохірургічної і курортологічної служби
Туркменістану, був науковим керівником створеного за його участю Туркменського науково-
дослідного інституту неврології і фізіотерапії.
Особливо напруженою була його робота в роки Великої Вітчизняної війни, коли в Ашхабаді
дислокувалася низка евакуаційних шпиталів, де він працював консультантом-нейрохірургом, і в
лікарні відновної хірургії. За далеко не повними даними, Б. Л. Смирнов лише за період з 28 січня
1942 р. по 8 травня 1946 р. виконав 149 крупних нейрохірургічних операцій, зокрема 9 – з приводу
пухлин головного мозку, 5 – з приводу пухлин спинного мозку, 17 – протрузій міжхребетних
дисків і інших, причому операцію з приводу протрузії міжхребетного диска він здійснив вперше в
колишньому Радянському Союзі.
...Один з перших перекладачів «Махабхарати» російською мовою, Берг стверджував, що
європейські мови не в змозі передати в перекладі з санскриту всю красу оригіналу. Учений-медик
з Туркменістану спростував цю думку. В основу свого перекладу він поклав новаторський
принцип передачі віршованої форми епосу вільним віршем. 16 варіантів перекладу виконав Борис
Леонідович – титанічна праця, – і жоден з них не задовольнив вимогливого ученого. Бракувало
якогось важливого елементу.
Якого? Осяяння прийшло несподівано. Допоміг випадок. Якось Борис Леонідович слухав пряму
радіопередачу з Індії – співали санскритською. І в ці недовгі хвилини ефіру він уловив дух
санскриту, відчув дух оригіналу «Махабхарати». У цьому новому ключі він зробив останній – 17-
й, найвдаліший переклад безсмертного літературного пам’ятника. Нескороминуща цінність чого
полягає в тому, що мільйонам людей відкрився могутній прошарок стародавньої індійської
культури.
Масштаби діяльності Бориса Леонідовича у галузі індології створили незвичайний прецедент. Не
буде перебільшенням сказати, що з 1955 р. по 1967 р. роботи Смирнова перетворили Ашхабад на
один з найвідоміших центрів індології.
Б. Л. Смирнов за правом належить до тієї чудової плеяди видатних діячів науки і культури
Туркменістану, які складають його гордість і славу, його золотий фонд.
Последние комментарии
22 минут 20 секунд назад
1 час 32 минут назад
9 часов 37 минут назад
9 часов 57 минут назад
10 часов 22 минут назад
10 часов 26 минут назад