Смирнов Борис [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


СМИРНОВ Борис Леонідович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: туркменсько-російський.

Лікар, перекладач.

З інтелігентської родини. Батько, Смирнов Л., – земський лікар; мати, Демидовська С., –

письменниця.

Народився 15 грудня 1891 р. в с. Козляничах Сосницького повіту Чернігівської губернії Російської

імперії (нині – Сосницький район Чернігівської області України).

Помер 2 травня 1967 р. в м. Ашхабаді Туркменської РСР СРСР (нині – столиця Республіки

Туркменистан). Похований на міському цвинтарі. Надгробок прикрашає біломармурова книга –

символ «Махабхарати».

Закінчив 6-у Петербурзьку гімназію (1910), Військово-медичну академію (1914).

Був військовим лікарем (1914-1916), земським лікарем, лікарем військкомату в Чернігівській

губернії (1917-1919), ординатором клініки нервових хвороб Київського медичного інституту

(1920-1929), консультантом-невропатологом Йошкар-Олінської обласної лікарні (1929-1935),

науковим співробітником Туркменського інституту неврології і фізіотерапії (1935-1939),

викладачем Туркменського державного медичного інституту (1939-1956).

Академік академії наук Туркменської РСР.

Заслужений діяч науки ТРСР (1943).

Лауреат премії ім. Моторін (1914).

Друкувався в «Вістях Академії наук», «Вістях Військово-медичної академії»«Вістях

Туркменського філіалу АН СРСР».

Як учений дебютував у «Вістях Академії наук» науковою статтею (1912).

Потім настала черга доробків «Дослідження топографічної анатомії бічних шлуночків мозку»,

«Крайні типи мінливості поверхневих вен спинного мозку і стан їх за певних загальних інфекцій»

(1938), «Вікові особливості вен спинного мозку і стан їх за певних патологічних умов» (1939).

Головна праця С. – переклад з санскриту семи випусків «Махабхарати» (1955-1967). Восьмий –

«Напад на сплячих» – вийшов уже після смерті С.

Всього на рахунку нашого земляка 74 друковані роботи.

Нині в Туркменистані функціонує Фонд освіти і відродження духовності ім. академіка Б. Л.

Смирнова.

У Кишиневі створена Молдовська асоціація Бориса Леонідовича Смирнова.

Серед друзів та близьких знайомих С. – П. Беліков, В. Шевкуненко, Ю. Волобуєв, Г. Лисенко, Ю.

Реріх, К. Менон, Б. Маньковський, Г. Бебурішвілі, М. Мостковий. І. Березін, П. Грінцер, Ф.

Вальнер, Б. Мішра та ін.


***

ПРАВДА

, з життєвого кредо Б. Смирнова

Вище за правду не існує закону.


АДЕКВАТНЕ ВРАЖЕННЯ, зі спогадів Б. Смирнова

Після довгих шукань впродовж 20 років я переконався, що правильніше не добиватися втиснення

тексту в точні схеми лічених складів і наголосів, а прийняти принцип вільного вірша, який можна

вимовляти легко, співуче, близько до того, на якому читається санскритський текст індійцями, а

тому і передати адекватне художнє враження.


НИЗЬКО СХИЛЯЄМО ГОЛОВИ, з листа Б. Мішри Б. Смирнову

Учені моєї країни дивляться на Вас з глибоким хвилюванням, пошаною і захопленням Вашою

великою роботою. Наші голови низько схиляються з благоговінням, коли ми слухаємо, читаємо і

дивимося Ваші чудові художні і літературні праці, які тріпочуть життям, вони чарівливі і

надихають.

Ваші відвідини Індії гаряче віталися б і стали б для нас джерелом великого щастя і радощів.


ВАГОМИЙ ВНЕСОК, з оцінки діяльності Б. Смирнова Ю. Реріхом

Ваша робота над «Бхагавадгітою» і великим епосом Індії («Махабхаратою» – авт.) є значним

внеском до радянської індології і в Індії справила належне враження.


ПЕРЕКЛАД – ЗРАЗКОВИЙ, з оцінки діяльності Б. Смирнова Б. Гафуровим

Переклади поем «Оповідь про Нал», «Подружня вірність», «Бхагавадгіта» є зразком передавання

ідейно-художніх достоїнств оригіналу іншою мовою, зразком перекладацького мистецтва. Ви

любовно зберегли і розкрили в російському перекладі індійського епосу такі його дорогоцінні

риси, як гуманістична спрямованість, високий етичний пафос, культ знання і розуму.


ВИ ЗАМІНИЛИ ІНСТИТУТ, з оцінки діяльності Б. Смирнова Р. Уляновським

Така гігантська праця під силу лише цілому інституту.


НЕХАЙ ХТОСЬ СПРОБУЄ ЗРОБИТИ КРАЩЕ, з оцінки діяльності Б. Смирнова М. Анікеєвим

Індологи всіх країн світу ніколи не залишають без уваги жодного нового перекладу цього твору на

будь-яку з сучасних мов, піддаючи строгому і прискіпливому аналізу лінгвістичну цінність і

теоретичні позиції авторів. Що стосується якості перекладу, то він свідчить про найбільшу

наукову сумлінність автора, який не лише вільно володіє санскритом, але й критично вивчив і

використав майже всі наявні переклади «Гіти» основними європейськими мовами.

Суддею автора в цьому питанні може бути тільки той, хто його перевершить.


БЛАГОРОДНА СПРАВА, з оцінки діяльності Б. Смирнова Е. Макаєвим

Ви виконали благородну, важку і украй потрібну справа...

Вражений, як Ви чудово чітко, вірно і поетично бездоганно схоплюєте дух оригіналу. Ми всі

схиляємося перед Вашою мужністю, беззавітною відданістю науці і дослідницькою творчістю.


ШАНУЄМО НАРІВНІ З НЕРУ, з оцінки діяльності Б. Смирнова К. Меноном

Народ і уряд Індії високо цінують Ваш внесок до індійської культури. Ми зустрічатимемо Вас в

нашій країні так, як шануємо тільки Неру.


ВРЯТУВАВСЯ ДИВОМ, зі спогадів Ю. Волобуєва

Відкопав (після руйнівного Ашхабадського землетрусу – авт.), орієнтуючись за голосом, Б. Л.

Смирнова. Його врятували книжкові стелажі, які утримали дах, що звалився.

Ледь з’явившись з ями розкопки, Борис Леонідович раптом знову поліз донизу – за рукописом

своєї книги. А тут – знову сильні підземні поштовхи! Проте обійшлося...

Б. Л. Смирнов скомандував: «Біжи, збирай своїх друзів, хто живий, – і на площу Карла Маркса!

Там організовуємо госпіталь, допомагатимете. І людям дорогою говоріть, щоб туди поранених

несли!

ЛІКАРСЬКИЙ ПОДВИГ, з статті В. Бойка «Лікар Смирнов – йог і перекладач»

У ту ж ніч (мова про Ашхабадський землетрус 1948 р. – авт.) на центральній площі Ашхабада

Смирнов і його товариші-лікарі влаштували на швидку руку госпіталь. Запалили багаття,

кип’ятили у відрах воду, накрили простирадлами обідні столи і приступили до роботи.

Борис Леонідович оперував черепні поранення. Інші ампутували кінцівки. Світло факелів і багать

освітлювало страшну картину: сотні лежачих покотом людей, фігури лікарів, що схилилися над

столами...

Ні у якій статистиці немає, скільки за ці дні і ночі було зроблено Борисом Леонідовичем, скількох

він врятував від смерті! І хіба один цей епізод з життя Смирнова – не подвиг?


ФУНДАТОР ТУРКМЕНСЬКОЇ НЕЙРОХІРУРГІЇ, з розвідки А. Венчикова «Життєвий шлях Б.

Л. Смирнова»

У довоєнний період наукові інтереси Борис Леонідович спрямовував на вивчення загально

клінічних питань краєвої патології. Досліджував особливості протікання нервових захворювань в

умовах ТРСР, вивчав важливу і нову тоді проблему лікування нейробруцельозу, першим дав

характеристику вірусного енцефаліту типу «А».

Він – зачинатель і творець нейрохірургії в Туркменістані. На базі Інституту неврології і

фізіотерапії організував нейрохірургічне відділення і провів там багато сотень операцій на

центральній і периферичній нервовій системі. Вперше в Радянському Союзі Борис Леонідович

провів складну операцію з приводу випинання міжхребцевого диска.


СТОЇТЬ ВИЩЕ ЗА ПОПЕРЕДНИКІВ, з кореспонденції В. Бойка «Лікар Смирнов – йог і

перекладач «Махабхарати» і «Бхагаватгіти»

Доки Ольвіопольський полк стояв в Польщі і офіцери пили вино або волочилися за жінками,

Смирнов вивчав ідиш і польську. Приїхавши до Ашхабаду, насамперед узявся за освоєння

туркменської, якою опанував досконало. Він знав також англійську, іврит, італійську, іспанську...

І, звичайно, санскрит!

А ось ще один цікавий факт. У довгому списку наукових робіт Смирнова я наткнувся на

несподіваний запис: «1948 рік. Спостереження за польотом метеорита Леонівка. Опублік. в Віст.

Туркм. філіалу АН СРСР, 1948 р. №1, с.99».

...Суть багаторічної роботи Бориса Леонідовича полягала не тільки в створенні підрядкового

перекладу і навіть не в майстерності його обробки, хоча обидві ці завдання розв’язані блискуче.

Справа в іншому.

«Махабхарата» – текст особливий. На відміну від старогрецького епосу, насичена філософськими

відступами, що представляють величезну цінність для розуміння світогляду стародавніх індусів,

стародавніх народів взагалі. У них сконцентрована мудрість тисячоліть, уявлення про Всесвіт, про

людину і суспільство того часу. Аби піднятися до рівня справжнього перекладача «Махабхарати»

потрібно і самому стати філософом, бути знавцем Платона і Аристотеля, Лао Цзи, Канта і Гегеля.

Смирнову належало проаналізувати численні філософські і релігійні тлумачення «Махабхарати»,

про яку існує неозора багатомовна література різного тлумачення і напрямів. При цьому важливо

було не підпасти під чужий вплив, зберегти власне – наукове! – бачення епосу і філософське його

трактування.

Б. Л. Смирнов досяг успіху і в цьому, вставши урівні, а мабуть, і вище за своїх попередників.


ЗАРАХОВАНИЙ ДО ЗОЛОТОГО ФОНДУ, з статті Г. Мелікова «Подвиг в ім’я науки»

Б. Л. Смирнов стояв біля витоків неврологічної, нейрохірургічної і курортологічної служби

Туркменістану, був науковим керівником створеного за його участю Туркменського науково-

дослідного інституту неврології і фізіотерапії.

Особливо напруженою була його робота в роки Великої Вітчизняної війни, коли в Ашхабаді

дислокувалася низка евакуаційних шпиталів, де він працював консультантом-нейрохірургом, і в

лікарні відновної хірургії. За далеко не повними даними, Б. Л. Смирнов лише за період з 28 січня

1942 р. по 8 травня 1946 р. виконав 149 крупних нейрохірургічних операцій, зокрема 9 – з приводу

пухлин головного мозку, 5 – з приводу пухлин спинного мозку, 17 – протрузій міжхребетних

дисків і інших, причому операцію з приводу протрузії міжхребетного диска він здійснив вперше в

колишньому Радянському Союзі.

...Один з перших перекладачів «Махабхарати» російською мовою, Берг стверджував, що

європейські мови не в змозі передати в перекладі з санскриту всю красу оригіналу. Учений-медик

з Туркменістану спростував цю думку. В основу свого перекладу він поклав новаторський

принцип передачі віршованої форми епосу вільним віршем. 16 варіантів перекладу виконав Борис

Леонідович – титанічна праця, – і жоден з них не задовольнив вимогливого ученого. Бракувало

якогось важливого елементу.

Якого? Осяяння прийшло несподівано. Допоміг випадок. Якось Борис Леонідович слухав пряму

радіопередачу з Індії – співали санскритською. І в ці недовгі хвилини ефіру він уловив дух

санскриту, відчув дух оригіналу «Махабхарати». У цьому новому ключі він зробив останній – 17-

й, найвдаліший переклад безсмертного літературного пам’ятника. Нескороминуща цінність чого

полягає в тому, що мільйонам людей відкрився могутній прошарок стародавньої індійської

культури.

Масштаби діяльності Бориса Леонідовича у галузі індології створили незвичайний прецедент. Не

буде перебільшенням сказати, що з 1955 р. по 1967 р. роботи Смирнова перетворили Ашхабад на

один з найвідоміших центрів індології.

Б. Л. Смирнов за правом належить до тієї чудової плеяди видатних діячів науки і культури

Туркменістану, які складають його гордість і славу, його золотий фонд.