Максимович Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


МАКСИМОВИЧ Іван


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, перекладач, священик. В чернецтві – Іоанн (1676). Св. Синодом Російської Православної

Церкви зарахований до лику святих (1916). Фундатор першої на теренах Російської імперії

духовної семінарії в м. Чернігові (1700).

З дворянської родини. Батько, Васильківський М., – підданий Києво-Печерської лаври.

Народився в грудні 1651 р. в м. Ніжині Ніжинського полку (нині – районний центр Чернігівської

області України).

Помер 10 (21) червня (липня?) 1715 р. в м. Тобольську Російської імперії (нині – Тюменська

область РФ). Похований в Тобольському соборі.

Закінчив Київську духовну академію (1668).

Був учителем Київської духовної академії (1668-1676), ієродияконом, ієромонахом, проповідником та економом Печерської лаври, намісником Брянського Свенського монастиря

(1677-1696), архімандритом Чернігівського Єлецького монастиря (1696-1711), митрополитом

Тобольським і всього Сибіру (1711-1715). Цікавий факт: до останнього місця призначення владика

зі своїм скарбом прибув на двох плотах. З собою привіз 17 українців: трьох ієромонахів, двох

ієродияконів, світського писаря, півчих.

М. – автор доробків «Роз’яснення на псалом 50», «Абетка святих» (обидва – 1705), «Богородице

Діво» (1707), «Не туне писася, від багатьох собирася» (1709), «Синаксар» (1710), перекладач книг

«Феатрон, або Ганьба моралістична» (1708), «Царський шлях хреста», «Роздуми про молитву

«Отче наш» (обидва – 1709) Б. Хефтена, «Іліотропіон» І. Дрекселія (1714), «Богомислія» І.

Гергарда (1710).

Між іншим, «Абетка святих» – чи не найоб’ємніший на той момент поетичний твір усіх часів та

народів: у ньому нараховувалося 23166 рядків.

Наш земляк також відредагував збірник проповідей І. Златоуста «Дзеркало від Божественного

Писання» (1705).

Автобіографічна віршована повість «Подорожній» (1712-1715) так і не побачила світу.

Перекладав з латини.

З владою стосунки у нашого земляка складалися неоднозначно. З одного боку, він присвячував

Петру I свої твори, брав участь в проголошенні анафеми гетьману Мазепі. З другого, мав

сміливість суперечити царському фавориту О. Меншикову.

Та й у його перекладі «Богомислія» І. Гергарда пізніше вбачили «велику лютеранству суперечку», книгу заборонили.

Серед друзів та близьких знайомих М. – Л. Баранович, Ф. Углицький, Федір Олексійович, Петро I, А. Кантемир, І. Гізель, О. Меншиков та ін.


***

НЕ ДЛЯ СТРАЖДАНЬ,

з життєвого кредо І. Максимовича

Не для скорботи, не для страждань створена людина.


СПРАВЖНІ БЛАГА, з проповіді І. Максимовича «Царський шлях Хреста Господнього, який

вводить до життя вічного»

Значна частина людей шукає блаженства там, де його немає, тобто на землі, в швидкоплинній

славі і в суєтній і скороминучій насолоді світу цього, замість справжніх благ ганяючись за тінню, забуваючи при цьому, що за злочинною насолодою постають страждання і муки, а за християнське

терпіння скорботи уготовляються людині і в цьому житті дарування духовні, і в майбутньому вічні

невимовні блага і нескінченна радість та насолода.

УСІМ НА ПОДИВ, вірш І. Максимовича «Щастя»

Схотілося щось князю чудне учинити,

Тож вирішив коштовну у море впустити

Улюблену обручку, та вранці приносить

Рибалка рибу з моря і голос возносить:

«Купи оцю рибину, що дав мені Бог,

То й буде з неї користь для нас, для обох».

О чудо! Що згубилось, у рибі знайшлося –

Усім таке на подив тоді відбулося.

Химерно грає щастя, тут можна з’явити,

Але я іншим хочу цю мову кінчити.

На Дарія князь гордо посунув військами,

Гадав, що своє щастя нестиме мішками.

З Оронтом зіштовхнувся і з того моменту

Утратив свою силу, розбитий дощенту.

А князя після битви одразу зловили

Й зашморг йому на шию по тому наділи.

Лишивсь навік у горах птахам до обіду,

Наруга не лишила від щастя і сліду!

НЕ ТУЖИ, БРАТЕ, видіння І. Максимовича

Архієпископ Іван тяжко захворів і в молитвах закликав допомогти святого Феодосія, перебуваючи

у впевненості, що той догодив Богу своїм праведним життям. Святий Феодосій з’явився

побратиму і сказав:

– Не переживай, брате. Господь почув твої молитви, і ти видужаєш. Вставай з постелі і готуйся

служити Божественну літургію. Це тобі