Вульф Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ВУЛЬФ Георгій (Юрій) Вікторович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Кристалограф. Автор основного закону рентгеноструктурного аналізу (1913). В кристалографії

існують наукові поняття «сітка Вульфа», «лінійка Вульфа – Федорова», «умова Вульфа – Брега».

З міщанської родини.

Народився 10 (22) червня 1863 р. в м. Ніжині Чернігівської губернії Російської імперії (нині –

Чернігівська область України).

Помер 25 грудня 1925 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на цвинтарі м. Таруса

Калузької області.

Закінчив Варшавські 6-у чоловічу класичну гімназію (1881) і фізико-математичний факультет

університету (1885).

Був викладачем Варшавського університету (1885-1888), співробітником Петербурзького

мінералогічного кабінету (1888-1889), Мюнхенської лабораторії проф. П. Грота (1889-1890),

Паризької лабораторії акад. О. Корню (1890-1891), викладачем Казанського (1897-1899),

Варшавського (1899-1904), Московського університетів (1907-1911; 1917-1925).

Член-кореспондент Російської академії наук (1921).

Член Московського товариства любителів природничих наук.

Почесний член Російського мінералогічного товариства.

Голова Товариства з розповсюдження фізичних наук ім. Умова.

Спеціалізувався з проблем кристалографії, кристалофізики, кристалооптики,

рентгеноструктурного аналізу, мінералогії.

Встановив вплив сили тяжіння на форму кристала під час його зростання з розчину; сконструював

кристалізатор, який обертався, і розробив метод вирощування кристалів правильної форми;

встановив закон процесу зростання кристалів, за яким швидкості росту граней пропорційні їх

питомим поверхневим енергіям; вивів умову дифракції рентгенівських променів в кристалах, що

стало основою рентгенівської спектроскопії.

Першим в Росії започав рентгеноструктурні дослідження.

Друкувався в журналах «Вісті Варшавського університету», «Zeitschrift fur Krystallographie und

Mineralogie», «Журнал Російського фізико-хімічного товариства», «Нотатки Імператорського

мінералогічного товариства».

Як вчений дебютував в «Вістях Варшавського університету» доробком, присвяченим електричним

властивостям кварцу (1884).

Потім настала черга праць «Оптичний метод Корню для вимірювання пружності твердих тіл»

(1894), «До питання про швидкості росту і розчинення кристалічних граней» (1895), «Симетрія і

виведення всіх її кристалографічних видів»« (1897), «Untersuchungen im Gebiete der optischen

Eigenschaften der isomorphen Krystalle», «Про способи зображення і обчислення кристалів стосовно

вимірювань з допомогою теодолітного гоніометра»« (обидві – 1902); «Про точність законів

геометричної кристалографії» (1903), «Керівництво з кристалографії» (1904), «Про капілярну

теорію форми кристалів» (1916), «Елементи кристалографії» (1923).

З владою порозуміння знаходив не завжди. Разом з передовою професурою на знак протесту проти

реакційної політики міністерства освіти залишив Московський університет (1911).

У Москві вийшла книга А. Гоєва і А. Соніна «Георгій Вікторович Вульф. 1863-1925.» (2001).

Серед друзів та близьких знайомих В. – П. Грот, А. Лагоріо, В. Вернадський, Є. Федоров, О.

Шубніков, О. Ферсман, М. Єгоров, П. Зілов, В. Полєнов, О. Корню, О. Карпинський, О. Ферсман,

В. Вернадський, А. Іоффе та ін.

***

СИМЕТРІЯ СЛОВА

, з наукового кредо Г. Вульфа

Подібно до музичних творів, можуть бути симетричними і твори словесності, особливо вірші.

БЛИСКУЧІ ВІДКРИТТЯ, з додатку до § 201 засідання Російської академії наук від 10 грудня

1921 р.

Георгій Вікторович ...врахував значення чисто фізичних методів в питаннях кристалографії, і у

ряді робіт початківця-вченого ми бачимо спроби, які тоді ще здавалися такими незвичайними,

внести до області кристалографії методи точних фізичних вимірювань. До найостанніших,

частиною ще не опублікованих робіт ...залишився на цьому шляху, і внесена ним методика

надовго залишиться в кристалографії завдяки своїй точності, простоті і витонченості.

Розуміючи кристал як фізичне тіло, Георгій Вікторович опублікував дуже скромну за розмірами

...роботу про швидкості росту і розчинення кристалічних граней. Ця праця донині зберегла своє

значення, вперше поставивши це питання на шлях точного експерименту і давши красиве

теоретичне пояснення швидкостей росту, який виявився пропорційним капілярним постійним.