Загорский Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЗАГОРСЬКИЙ Петро Андрійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Анатом, фізіолог. Фундатор першої анатомічної школи на теренах Російської імперії.

З родини священика.

Народився 9 (20) серпня 1764 р. в с. Понорниці Чернігівського полку Російської імперії (нині –

Коропський район Чернігівської області України).

Помер 20 березня (1 квітня) 1846 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург

РФ).

Навчався в Чернігівській колегії, закінчив медико-хірургічне училище при Санкт-Петербурзькому

генеральному сухопутному шпиталі (1786).

Працював писарем при Понорницькій ратуші, підлікарем Санкт-Петербурзького генерального

сухопутного шпиталю (1785-1786), прозектором Санкт-Петербурзького медико-хірургічного

училища (1786-1790), міським і повітовим лікарем Шліссельбурзького повіту (1790-1793), штаб-

лікарем Кірасирського полку, який квартирував в Київській губернії (1793-1797), ад’юнктом

анатомії Московського медико-хірургічного училища (1797-1799), викладачем Петербурзької

медико-хірургічної академії (1799-1846).

Дійсний (1807), почесний (1841) член Петербурзької академії наук.

Почесний член Московського товариства дослідників природи, Харківського, Віленського

медичного та Санкт-Петербурзького фармацевтичного товариств.

Друкувався в «Працях Академії наук», «Загальному журналі лікарських наук», «Продовженні

технологічного журналу».

Як вчений дебютував роботою «De fora-mine ovali cordis in adults» (1790).

Потім настала черга наступних доробків: «Про соки ока відносно до властивостей їх і причин, що служать до добутку очної хвороби, катарактою називаної», «Про перевагу щеплення

коров’ячої віспи перед звичайною», «Порівняльне дослідження зобу домашніх білих птахів...»,

«Про неприродне влаштування щитоподібного хряща як причини недорікуватості», «Огляд

різноманітних людських виродків», «Про будову райдужної оболонки в морського собаки...»,

«Про рідкі частини людського тіла», «Рятівна дія кровопускання при сказі від покусання

скаженим собакою», «Про існування заліза й марганцю в кістках», «Про можливості зруйнувати

зростки, що утворяться в сечовому міхурі (сечові камені)».

З. також – автор «Анатомо-фізіологічного словника», котрий, на жаль, не зберігся.

Проте найголовнішою працею нашого земляка вважається «Скорочена анатомія або керівництво

до пізнання будови людського тіла на користь тих, хто навчається лікарській науці», яка

витримала п’ять видань поспіль (1802).

Всього перу вченого належить понад 150 наукових робіт, присвячених проблемам анатомії,

фізіології, крові, нервової системи, фармакології, зоології, фізіології травлення, гігієни праці, теплообміну.

Фундаментальна праця «Порівняльне дослідження нервової системи хребетних тварин»

залишилася незакінченою.

З. першим на теренах Російської імперії заклав основи експериментальної і порівняльної

фізіології, запровадив класифікацію потвор.

Багата бібліотека З. передана Томському державному університету (1889).

З нагоди 50-річчя лікарської, наукової і громадської діяльності вченого заснована премія його

імені за кращі доробки з анатомії (1836).

Серед друзів та близьких знайомих З. – Ф. Тихорський, М. Міклашевський, І. Книгін, П. Карейша,

Я. Петров, Д. Велланський, М. Рожалін, В. Малахов, Л. Риклицький, Ф. Яворський,

М. Карпинський, І. Буяльський, П. Наранович, І. Тереховський та ін.


***

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ПІЗНАННЯ,

з професійного кредо П. Загорського

Для пізнання будь-якого природного явища, ми зобов’язані належним чином визначити його

характер і вивчити все індивідуальне в його природі.


СЛІД ВИВЧАТИ ІНДИВІДУАЛЬНЕ, з «Скороченої анатомії» П. Загорського

Потрібна особлива дбайливість у тій частині цього пізнання, яке займається дослідженням

структури людського тіла, бо чим важливіший предмет, чим він досконаліший, тим більш

турботливого й більш строгого вишукування він вимагає від нас.


ЗАСНОВНИК РОСІЙСЬКОЇ АНАТОМІЇ, з вітального слова О. Нечаєва

Оприлюдненням цього твору («Скороченої анатомії» – авт.), який навряд чи поступається

пальмою першості кращим на тодішній час керівництвам з анатомії в Європі, і поширенням

теоретичних і практичних знань у галузі анатомії між численними своїми слухачами, автор

безперечно заслуговує називатися засновником анатомії в Росії.


ТРУДАР НАУКИ, з розвідки К. Коновалова «П. А. Загорський – видатний анатом, фізіолог і

лікар»

…За прекрасно вирішені важкі завдання з анатомії «Demonstratio cordis» і «Operatio cataractae et fistulo lacrimalis», запропоновані на генеральному іспиті в госпітальному училищі, Загорський

одержав звання лікаря, проте з підлікарською платнею через брак вакансії.

…В 26 років він виконав своє перше наукове анатомо-фізіологічне дослідження «De foramine

ovali cordis in adulto». За цю оригінальну роботу Медична колегія присудила авторові звання штаб-

лікаря. Із цього приводу М. Тикотин у своїй праці «П. А. Загорський і перша російська анатомічна

школа» пише, що «Загорський залишився незадоволеним рішенням колегії, яка мала право

«зводити в докторський градус». Не пройшло й тижня, як він подав прохання про звільнення з

госпітальної й навчальної служби.

…На кафедрі анатомії, фізіології й хірургії медико-хірургічного училища «Загорський остаточно

розвинув свою надзвичайну здатність до спостереження дрібних і сухих подробиць і вміння

зв’язати їх в одне ціле й викласти цікаво для слухачів». У той же час він продовжував науково-

дослідну роботу. Ці праці принесли йому наукову славу й закріпили за ним репутацію видатного

анатома.

…У 1807 р. тоді ще небагатий російський медичний книжковий склад збагатився першою

російськомовною книгою з анатомії. Вийшла у світ оригінальна й класична праця у двох книгах

П. А. Загорського «Скорочена анатомія…». По цьому керівництву вчилося кілька поколінь лікарів.

Простий перелік праць вченого яскраво свідчить про широту його наукових інтересів. Причому

на відміну від багатьох сучасників, які надавали перевагу німецькій і французькій мовам, П. А.

Загорський писав російською й латиною.

Він був чудовим педагогом, невтомним дослідником, справжнім трударем науки.


ПЕДАГОГ-НОВАТОР, з статті «Петро Андрійович Загорський» на interspine.narod.ru

Одним з видатних попередників М. Пирогова був відомий учений, засновник першої російської

школи анатомів, академік Петро Андрійович Загорський, творець вчення про зв’язок форми

органів з функцією.

…З перших років перебування в Медико-хірургічній академії він виділявся серед інших

професорів принципово новими й твердими педагогічними й науково-практичними установками.

Його думка працювала в різних напрямках: удосконалення науки, поширення в Росії передових

знань. Ще раніше, працюючи ад’юнктом Сухопутного медико-хірургічного училища, він

усвідомлював відповідальне завдання підготовки висококваліфікованих військових лікарів-

хірургів. І бачив, яке велике значення в роботі хірурга має знання анатомії, Читаючи в стінах

академії курс анатомії й фізіології, першим увів для студентів обов’язкові заняття на трупах.

…З особливою старанністю й любов’ю Петро Андрійович займався створенням анатомічного

музею при академії. І вважав його важливою учбово-допоміжною установою, від правильної

організації роботи якої залежить більше швидке й поглиблене знайомство студентів з тим чи

іншим розділом анатомії. Велику увагу він і його помічники приділяли виготовленню штучних

анатомічних препаратів з воску.

П. А. Загорський захоплювався вивченням аномалій і зібрав багату колекцію, котра послужила

йому матеріалом для багатьох досліджень з тератології. Згодом при музеї нагромадилася настільки

значна кількість препаратів, що надлишок їх був переданий в інші університети й школи (Київ,

Харків, Томськ, Казань).

Однією з головних причин, що утрудняла розвиток медичної освіти в Росії, була відсутність

підручників з медицини, зокрема з анатомії людини. Перекладні іноземні книги були

малодоступні, а прийнятий метод записів лекцій у зошиті часто призводив до грубих помилок. П.

А. Загорський як педагог-новатор не міг миритися з подібним становищем. Його прагнення

вивести на самостійний шлях розвитку російську медицину, зокрема анатомію, звільнити її від

іноземного впливу виявилося в бажанні створити власними силами перший вітчизняний посібник

з анатомії, який не тільки не поступався б іноземним, а перевершував більшість з них. У березні

1861 р. він представив на конференцію Медико-хірургічної академії власний оригінальний твір

російською мовою «Скорочена анатомія…».

…П. А. Загорський славився як чудовий лектор, чиї лекції відвідуються найретельніше. Він гаряче

любив молодь і прагнув розвити у своїх учнях любов і повагу до науки. Він часто запрошував їх

до себе як помічників, а потім сміливо рекомендував на посаду прозектора й ад’юнкта.

Вченому пощастило за життя побачити, що зерна, кинуті ним на ниву наукових шукань, дали

багаті сходи. Сотні лікарів, багато з яких займали високі посади, і ряд видатних професорів

академії й університетів вважали себе його учнями.

Вніс він і значний вклад у створення російської анатомічної термінології, супроводивши свій

посібник з анатомії розділом «Перелік найуживаніших слів», запропонувавши замінити ряд

латинських термінів російськими.

Навала Наполеона на Росію й Вітчизняна війна 1812 р. змусили П. А. Загорського як патріота піти

ординатором у шпиталь для лікування поранених.

В останні роки життя, незважаючи на похилий вік, учений залишався хоронителем анатомічного

музею Академії наук і був зайнятий складанням анатомо-фізіологічного словника.


ГОТУВАВ ЗАМІНУ, з статті «У полоні анатомії» на Fmy.chernigov.net

Особливо великий вплив на формування І. В. Буяльського як анатома і людини мав професор

Петро Андрійович Загорський – перший завідувач кафедри анатомії та фізіології, що була

започаткована в 1798 р. у Петербурзькій медико-хірургічній академії, основоположник

анатомічної школи в Росії. Його перу належить перший підручник «Скорочена анатомія, або

Керіництво до пізнання будови людського тіла для тих, хто вивчає лікарську науку» (1802). Про

його самодостатню цінність говорить наступний факт: книга витримала п’ять видань.

Академік П. А. Загорський багато праці доклав до упорядкування російської анатомічної

термінології і номенклатури.

Думаючи про майбутнє, вчений готував собі заміну. Він помітив у студента Іллі Буяльського

виняткову працелюбність і неабиякі здібності, які поєднувались з незвичайною майстерністю

препарувати. І всіляко підтримував його...

Document Outline

YANDEX_11