Альбертини Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
АЛЬБЕРТІНІ Микола Вікентійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Публіцист, журналіст. Псевдонім – Н. Старик.
З чиновницької родини.
Народився 12 (24) серпня 1826 р. в м. Остері Чернігівської губернії Російської імперії (нині –
Козелецький район Чернігівської області України).
Помер 31 липня (12 серпня) 1890 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург
РФ).
Закінчив Остерське повітове училище (1839), третю московську гімназію (1846), юридичний факу-
льтет Московського університету (1851).
Працював викладачем у 2-му московському кадетському корпусі (1851-1859), літредактором
журналу «Московський огляд» (1859), політичним оглядачем журналу «Вітчизняні нотатки»
(1859-1863), завідуючим відділом газети «Голос» (1863-1864), кореспондентом газети «Санкт-
Петербурзькі відомості» (1864-1866),чиновником Архангельського присутствія (1869-1871) та
ревельської губернаторської канцелярії (1872-1873), асесором губернського правління (1873-1876),
директором естляндського тюремного комітету (1876-1879), чиновником Міністерства внутрішніх
справ Росії (1880-1883).
Зарахований до кабінету його Величності (1883-1888).
Друкувався в газетах «Північний вісник», «Голос», «Санкт-Петербурзькі відомості», журналах
«Вітчизняні нотатки», «Північні вісті», «Московський огляд», «Новий час».
Як літератор дебютував рецензією в журналі «Вітчизняні нотатки» (1857).
Потім настала черга статей «Політичні ідеї Токвіля і відгуки про нього в «Сучаснику», «Відповідь
«Сучасникові» (обидві – 1861),»Особливі напрямки в науці і журналістиці» (1863).
Поділяючи погляди французького соціолога А. Токвіля, настійливо пропагував те, що ми сьогодні
називаємо «західними цінностями», вважаючи за зразок британську суспільну систему. На цьому
підґрунті різко полемізував не тільки з владою, але й з т. зв. революційними демократами, в тому
числі з М. Чернишевським та М. Добролюбовим.
Внаслідок цього з владою стосунки у нашого земляка були більш ніж складними. Публікації
«Англійське державне та общинне облаштування й управління» (1860), «Про причини слабких
успіхів в деяких справах», «Особливий напрямок в науці та журналістиці» (обидві – 1863)
викликали незадоволення. В результаті А. зазнав не лише жорсткої критики з боку слов’янофілів,
а й постійних переслідувань з боку правлячого режиму.
Перший арешт стався 1861 р. Після звільнення за нашим земляком встановили таємний нагляд. І
він виїхав за кордон, де за власним зізнанням, почувався самотньо. Та «примусова еміграція» на-
довго не затяглася – публіциста незабаром відкликала в Росію… Слідча комісія.
Вчинивши психологічний тиск, знову заарештували і знову звільнили. Щоб 1866 р. кинути за гра-
ти – уже у т. зв. «справі гейдельберзької читальні» (декілька десятиліть вона була місцем
концентрації молоді, що не могла зреалізувати себе в Росії). Паралельно А. судили за статтю «Су-
дові порядки в прибалтійських губерніях», яку влада розцінила як таку, що підриває «устої».
Певний час А. таємно утримували в Петропавловській фортеці, а потім відправили у заслання в
Архангельськ. З забороною друкуватися.
Наш земляк не змирився і продовжував надсилати «незручні статті» в «Санкт-Петербурзькі
відомості». За порушення наказу «мовчати» непокірного вислали ще далі – у богом забуте м. Шен-
курськ (1867). Поліцейський нагляд тривав до кінця 1873 р.
Після повернення в Петербург А. знову пише, проте уже не з такою гостротою.
Серед друзів та близьких знайомих А. – К. Бестужев-Рюмін, М. Огарьов, М. Бакунін, М. Соловйов,
В. Корш, П. Лавров, К. Арсенєв, С. Громека, О. Герцен, С. Дудишкін та ін.
***
НЕ ТАКИЙ ЧАС
, з політичного кредо М. Альбертіні
Ми живемо не в такий час, щоб з народності робити релігію.
ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ – ВОРОГ НАУКИ, з статті М. Альбертіні «Політичні ідеї Токвіля і відгук
на них в «Сучасникові»
Невже ...наважитеся ще вимагати від нашої молоді, щоб вона серйозно вчилася? Облиште! Ви
(Чернишевський М. – авт.) гордитеся, здається, що вас читають із задоволенням. Чи знаєте, хто
читає вас з дійсним задоволенням?
Всі пани Якубовичі та Кондиреві (неграмотні перекладачі Токвіля). Тому-то вони й переклали так
потворно Токвіля, що вас вони читають із задоволенням і запліднилися від вас тією зневагою до
науки, до серйозної думки і до серйозної праці,
Последние комментарии
7 часов 10 минут назад
23 часов 14 минут назад
1 день 8 часов назад
1 день 8 часов назад
3 дней 14 часов назад
3 дней 18 часов назад