Белецкий-Носенко Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО Павло Павлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Енциклопедист, прозаїк, поет, літературний критик, перекладач. Першим на теренах Російської ім-
перії висунув ідею створення парового плуга.
З дворянської родини козацько-старшинського роду. Дід, Кониський Г., – письменник, церковний
діяч 18 ст.
Народився 16 (27) серпня 1774 р. в м. Прилуках Пирятинського повіту Полтавської губернії
Російської імперії (нині – районний центр Чернігівської області України).
Помер 11 (23) червня 1856 в с. Лапинцях Прилуцького повіту Полтавської губернії Російської
імперії (нині – у складі м. Прилуки Чернігівської області України). Похований у своєму саду поряд
з дружиною, донькою та двома синами. На жаль, не збереглися ні садиба, ні сад, ні могила.
Навчався в Сухопутному шляхетському корпусі (1779-1793).
Служив поручиком в Катеринославському єгерському корпусі (1793-1978). Брав участь у бойових
діях, у тому числі і під проводом О. Суворова. В чині капітана 1798 р. вийшов у відставку і посе-
лився в Прилуках.
Працював підсудком Прилуцького повітового земського суду (1801-1803), помічником попечителя
Прилуцької лікарні (1807-1809), наглядачем повітового училища (1810-1812), почесним нагляда-
чем училищ Прилуцького повіту (1812-1849).
Член Товариства наук при Харківському університеті (1817).
Член Біблейського товариства (1820).
Член Вільного економічного товариства у Петербурзі (1824).
Член Товариства любителів російської словесності при Московському університеті.
Почесний благодійник Прилуцького училища.
Кавалер золотого хреста на георгіївській стрічці з написом: «За труди і хоробрість».
Друкувався в газеті «Полтавські губернські відомості».
Як літератор дебютував перекладом роману «Сімейство фон-Гальдена» А. Лафонтена.
Потім настала черга наступних перекладів: балади «Бій з драконом» Ф. Шіллера, роману
«Лізамор, або Замок Клостернський» Р. Шерідана, юридичної пам’ятки 16 ст. «Литовський
статут».
Опублікував наш плодовитий земляк і не один десяток цікавих доробків з археології, бджільницт-
ва, економіки, медицини, природознавства, техніки, серед яких «Бджоляр, або досвідне
бджільництво в південній смузі Росії» (1818), «Суттєві властивості поезії й риторики» (1821),
«Логіка» (1821), «Початкові основи римського права» (1826), «Про заразливу хворобу холеру»
(1831), наукові розвідки «Про перші гражданські літери в Росії», «Статистичне описання міста
Прилуки», «Біографія. Полковник прилуцький Іван Веремійович Ніс», «Про землеробство в
Прилуцькому повіті», «Короткий огляд про початок народної освіти в Росії взагалі і про початок
училищ в м. Прилуки й Прилуцькому повіті».
Б.-Н. – укладач «Словника німецьких письменників» (1816), «Словника герменевтичного, лінгвіс-
тичного, історичного, географічного…» (1832), «Граматики малоросійської мови», «Словника ма-
лоросійської, або південноросійської мови» (1838-1842). Що стосується останніх двох, то Б.-Н.
тут, по суті, – піонер, оскільки одним з перших аналізував граматичну будову та словниковий за-
пас української мови на творах письменників й народних висловах.
Серед критичних статей особливо вирізняються «Чи корисно критикувати великих письменни-
ків?» (після 1818), «Суттєві властивості поезії та риторики» (1821), «Про мову малоруську» (1838).
Б.-Н. належить кілька етимол. розвідок, а також дослідження «Лінгвістичні пам’ятки повір’їв у
малоросіян...», «Граматика південно-руської мови» (1843, рос. мовою; не опубл., доля рукопису
невідома). Укладав «Словарь герменевтический, лингвистико-исторический, географический, с
изъяснением истинного смысла устарелых, вышедших из употребления находящихся в летописях
российских, старых законах и проч.» (незакін.). До нашого часу дійшли тільки автограф і єдина
копія «Словаря малороссийского или юго-восточнорусского языка..., составленного по
произношению, каким говорят в Малой и Южной России...», над яким автор працював протягом
1838-1843 років.
Але ще більше у доробку Б.-Н. – белетристичних творів. Це «Казки малоросійською мовою»
(1812), «Балади малоросійською мовою» (1822-1829), «Байки», історичний роман «Зіновій Богдан
Хмельницький» (обидва твори – 1829), п’єса «Історичний переказ про Івана Золотаренко» (1839), а
також «Приказки» (1871), поема «Горпина, або Вхоплена Протерпіла» (1871), «Гостинець
землякам. Казки сліпого бандуриста»
Последние комментарии
11 часов 38 минут назад
20 часов 30 минут назад
20 часов 32 минут назад
3 дней 2 часов назад
3 дней 7 часов назад
3 дней 9 часов назад