Бурачок Степан [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
БУРАЧОК Степан Онисимович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Суднобудівник, видавець, прозаїк, літературний критик.
З військової родини. Батько, Бурачок О., – адмірал.
Народився 17 (29) травня 1800 р. в с. Заньках Ніжинського повіту Чернігівської губернії
Російської імперії (нині – Ніжинський район Чернігівської області України).
Помер 26 грудня 1876 р. (7 січня 1877 р.) в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-
Петербург РФ). Похований на Смоленському православному цвинтарі.
Закінчив петербурзьке училище корабельної архітектури (1817).
Очолював Астраханське адміралтейство (1821-1831), викладав у петербурзькому Морському кор-
пусі (1831-1864). За його проектами побудовано 30 військових кораблів. Вийшов у відставку в чи-
ні генерал-лейтенанта корпусу корабельних інженерів.
Б. – лауреат Демидовської премії (1838).
Засновник журналу «Маяк сучасних освіти й освіченості» (1840-1845).
Разом з С. Зеленим видав двотомні «Лекції алгебраїчного та трансцендентного аналізу, прочитані
академіком М. Остроградським» (1837).
Опублікував книгу «Людський організм, та й уся природа є гомеопатична лабораторія життєвих
виробництв» (1869).
Б. також – автор декількох праць з математики й кораблебудування.
Незважаючи на солідний чин і досить високе становище у суспільстві, через свої, як вважав
петербурзький бомонд, «малоросійські закидони» постійно мав неприємності. Власне, про т. зв.
«закидони». Ось що з цього приводу написано в першому томі біографічного словника «Російські
письменники. 1800-1917», який побачив світ 1989 р.: Б. «переважно увагу приділяв
третьорозрядним (?!!) письменникам. Незмінно високо оцінювалися досягнення української
літератури (саме цим пояснюється поява в «Маяку сучасних освіти й освіченості» віршів Т. Г.
Шевченко)».
Верх «братнього» цинізму: визнаного усім світом генія-Кобзаря віднесено до письменників навіть
не другого, а третього ґатунку!
До того ж наш земляк вважав недостатньо освіченими росіян В. Жуковського та О. Пушкіна, різко
критикував М. Лермонтова за аморальність «Героя нашого часу», написавши повість «Герої
нашого часу» (1845). У свою чергу, кращими письменниками, крім Т. Шевченка, вважав Г. Квіт-
ку-Основ‘яненка та О. Башуцького.
На думку критика А. Григор’єва, Б. – «послідовний представник чистого застою».
Така позиція поступово спричинила літературну ізоляцію, не могла не позначитися на фінансових
справах Б. як видавця, і він врешті-решт вимушений був відмовитися усіх своїх проектів.
Вихід його сатиричної «Повісті без назви» (1838) заборонила цензура.
Серед друзів та близьких знайомих Б. – Т. Шевченко, Ф. Глинка, Д. Толстой, А. Муравйов, А.
Вагнер, І. Мальцев, М. Загоскін, Х. Вітт, С. Джунковський, М. Барков, В. Буняківський, П.
Корсаков, Ф. Каразін, К. Посьєт, М. Черняєв, В. Верховський, О. Мартинов та ін.
***
НЕ РОЗУМНО,
з життєвого кредо С. Бурачка
Багато чого на світі розумне, та не розумно: зовні – ангел світла, а всередині – біс.
ПЕЧОРІН – ПОТВОРА, А НЕ ЛЮДИНА, з антиповісті С. Бурачка «Герої нашого часу»
– Ви читали, пані, «Героя» – як він вам здається?
– Ой, незрівнянна річ! Російському ще не виходило нічого подібного..., так все жваво, мило, по-
новому..., мова така легка! Інтерес – так і заманює.
– А вам, пані?
– Я не зчулася, як прочитала, – і так шкода було, що незабаром скінчилося, – чому лише дві, а не
двадцять частин?
– А вам, пані?
– Читаю... Суцільна принадність! З рук не хочеться випустити. От якби всі так писали російською, ми б не стали читати жодного французького роману.
– Ну а ви, Ів. Ів., що скажете?
– А мені здається, поява «Героя нашого часу» і така його зустріч свідчать про занепад як нашої
літератури, так читацького смаку.
Усі (в один голос):
– Ой! Як це так можна!.. Ой! Хто ж так варварські оцінює!.. Ой! Це просто заздрість!.. Ой! Ось так
вбивають таланти!.. Ой! схаменіться, Ів. Івановичу!..
Я:
– Mesdames, messieurs, перш ніж сперечатися, чи не краще розібрати всю книгу, переглянути всієї
її пружини, підставки, гвинтики, частини, обговорити?..
…І я насправді розгвинтив «Героя» і ось що знайшов.
Зовнішня побудова роману добра… Внутрішня ж нікуди не годиться: ідея помилкова, напрямок
хибний. …Риси людські спотворені до безглуздості.
Последние комментарии
1 час 45 минут назад
1 час 48 минут назад
2 дней 8 часов назад
2 дней 12 часов назад
2 дней 14 часов назад
2 дней 15 часов назад