Стрибок у ніщо [Олександр Романович Бєляєв] (fb2) читать постранично, страница - 98

останній підйом. Минули вже те місце, де Блоттона схопив птах.

Ілюмінатори один за одним почали гаснути. Готуються до зльоту. Зачиняють віконниці… Мабуть, лягають в амортизаційні ящики… Не спізнитися б…

— Швидше! Швидше! — квапить Стормер, штовхаючи Пінча в спину.

— Не можу… серце… — задихаючись, відповідає Пінч. Він уже зрозумів: якщо закриті ілюмінатори — значить ракета негайно відлітає. Тепер забивати дюзи небезпечно: що коли саме в цю мить гримне вибух… І Пінч вирішив удати хворого. Він ловить повітря широко відкритим ротом, хитається, притискає руки до грудей… — Не можу йти… Ох! Я, здається, ногу зламав… І серце…

Блоттон нагнувся, обмацав ногу Пінча.

— Брешеш! — вийняв револьвер. — Пристрелю на місці, якщо не встанеш.

Пінч завив, підвівся і пошкандибав далі.

От і задня дюза… Чорний, страшний розтруб…

— Збирайте каміння. Швидше! — командує Блоттон.

Сліпуче світло, гуркіт, повітряний вихор…

Оглушені, осліплені, змовники розлітаються в різні боки і падають далеко на скелі… Якусь мить вогонь шаленіє на гірському майданчику, мов сонячний протуберанець, змітаючи величезне каміння, перетворюючи холодну воду в пару. Ракета здригнулася, заскреготіла стальним черевом по кам’яному ложу, зірвалася, злетіла, залишаючи за собою вогняний хвіст. Та ось хвіст обірвався, ракета зникла за густими хмарами. Вони ще світилися якийсь час, але незабаром померкло і їх сяйво…

Ганс сидів біля капітанського пульта, стежив за приладами і співав, — вій не міг не співати з радості.

У вікно ілюмінатора було видно аспідно-чорне небо і на ньому — великі різноколірні зорі. Марс червонів далеко в глибині неба.

Крукс на своєму зорельоті вже знявся з Марса і зараз летить десь в неосяжному просторі Всесвіту, прямуючи на Землю. Не знайти вогняного сліду його ракети — великі простори космосу. Але Крукс і Ганс дружньо розмовляють. Говорить з Гансом і Голуб з надземної станції, розмовляють і товариші з Землі.

От і вона світиться в неоглядній далині з своїм вірним супутником — Місяцем. Ракета з шаленою швидкістю відкидає назад простір. А здається, ніби стоїть на місці. Ганс нетерпляче підганяє важелями свій зореліт.

— Та ну ж бо, лети швидше! Мене чекають товариші, моя батьківщина, моя блакитна зоря — найкраща серед зірок. Моя планета. Мій світ…

Ганс співає — він не може не співати з радощів.

Беляев Александр Романович

ПРЫЖОК В НИЧТО

(На украинском языке)

Художнє оформлення Г. В. Малакова

Редактор В. С. Тімукіна

Художній редактор І. Ф. Манець

Технічний редактор Н. К. Личак

Коректори С. І. Іващенко, Н. Т. Попсуєнко

Здано на виробництво 2/Х й968 р. Підписано до друку 3/ХІІ 1968 р. Формат 84Х1081/32. Папір друк. № 3. Фіз. друк. арк. 8,0. Умовн. друк. арк. 13,44. Обл. — вид. арк. 14,48. Тираж 100.000. Зам. № 604. Ціна 57 коп.

Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». Київ, Пушкінська, 28.

Київська книжкова фабрика Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Воровського, 24.

7 — 3 — 2

72-68М

1

Опис цього банку не вигадка автора. Подібний банк, наприклад, є в Парижі (Французький Національний банк). — О. Б.

(обратно)

2

Найвищої в світі вершини Еверест (Джомолунгма) досягли Тенсінг (шерп, з народностей Непалу) та Хілларі (новозеландець) 29 травня 1953 року. Встановлена висота Евересту — 8848 м.

(обратно)

3

Нахил осі обертання Венери до площини орбіти невідомий.

(обратно)

4

Світловий рік—та відстань, яку світло проходить (швидкість — 300 000 кілометрів за секунду) протягом року. В світловому році, таким чином, круглим числом — 10 більйонів (тобто мільйон мільйонів) кілометрів.

(обратно)

5

За останніми науковими даними, Венера не має супутників.

(обратно)

6

За останніми науковими даними, кут нахилу осі обертання Венери приблизно -90 ±25. Тривалість періоду обертання 200–300 діб.

(обратно)

7

В атмосфері Венери досі не виявлено кисню.

(обратно)

8

Лепідодендрон—велетенська рослина кам’яновугільного періоду.

(обратно)