Первый признак псевдонаучного бреда на физмат темы - отсутствие формул (или наличие тривиальных, на уровне школьной арифметики) - имеется :)
Отсутствие ссылок на чужие работы - тоже.
Да эти все формальные критерии и ни к чему, и так видно, что автор в физике остановился на уровне учебника 6-7 класса. Даже на советскую "Детскую энциклопедию" не тянет.
Чего их всех так тянет именно в физику? писали б что-то юридически-экономическое
подробнее ...
:)
Впрочем, глядя на то, что творят власть имущие, там слишком жесткая конкуренция бредологов...
От его ГГ и писанины блевать хочется. Сам ГГ себя считает себя ниже плинтуса. ГГ - инвалид со скверным характером, стонущим и обвиняющий всех по любому поводу, труслив, любит подхалимничать и бить в спину. Его подобрали, привели в стаб и практически был на содержании. При нападений тварей на стаб, стал убивать охранников и знахаря. Оправдывает свои действия запущенным видом других, при этом точно так же не следит за собой и спит на
подробнее ...
тряпках. Все кругом люди примитивные и недалёкие с быдлячами замашками по мнению автора и ГГ, хотя в зеркале можно увидеть ещё худшего типа, оправдывающего свои убийства. При этом идёт трёп, обливающих всех грязью, хотя сам ГГ по уши в говне и просто таким образом оправдывает своё ещё более гнусное поведение. ГГ уже не инвалид в тихушку тренируется и всё равно претворяет инвалидом, пресмыкается и делает подношение, что бы не выходить из стаба. Читать дальше просто противно.
Слог хороший, но действие ГГ на уровне детсада. ГГ -дурак дураком. Его квартиру ограбили, впустил явно преступников, сестру явно украли.
О преступниках явившихся под видом полиции не сообщает. Соглашается с полицией не писать заявление о пропаже сестры. Что есть запрет писать заявление ранее 3 дней? Мало ли, что кто-то не хочет работать, надо входить в их интерес? Есть прокуратура и т.д., что может заставить не желающих работать. Сестра не
подробнее ...
пришла домой и ГГ отправляется в общественную библиотеку, пялясь на баб. Если ГГ и думает, то головкой ниже пояса. Писатель с наслаждением описывает смену реакции на золотую карту аристо. Диалоги туповатые, на уровне ребёнка и аналогичным поведением. История драки в школе с кастетами и войнами не реально глупая. Обычно такие тупые деологи с полицией, когда один сознаётся в навете оканчивается реальным сроком. Когда в руки ГГ попали вымогатели с видео сестры, действия ГГ стали напоминать дешевый спектакль. Мне данный текст не понравился, сказочно глупый.
запропонував йому цигарку, але він відмовився і сидів, нахилившись грудьми вперед, тоді як довгі гнучкі пальці його здорової руки нервово обмацували різьблені прикраси масивного столу. Я з професійною ретельністю уважно вивчав його зовнішність. Безумовно вродливе, правильне обличчя, з тонким носом, густими чіткими бровами і маленькими вухами. Приємний малюнок губ, темне волосся і темно-карі очі.
«Вразлива і пристрасна натура», — подумав я і відзначив винувато-збентежений вираз його обличчя, характерний для дуже нервових або хворих людей. Поки я вичікувально дивився на нього, він поглянув зо два рази мені в очі, відразу ж відвів їх і зробив декілька рухів горлом, мовби ковтаючи щось. «Ваготонік», — промайнуло в моєму мозку.
Поранений лейтенант заговорив, помітно хвилюючись, тихим голосом, іноді ледь задихаючись. Він посміхнувся, і я був зачарований цією швидкою, але якоюсь особливо радісною і ясною усмішкою, що цілком зняла вимучену похмурість з його дуже молодого лиця.
— Професор Новгородцев сказав мені, що ви багато вивчали різні, важко пояснювані мозкові захворювання. Це, знаєте, дуже чуйна людина, — все життя пам’ятатиму про нього з вдячністю… Я зараз у поганому стані — мене переслідують галюцинації, і наростає якась дика напруга; здається, що я ось-ось з’їду з глузду. Додатково безсоння і сильні болі в голові — ось тут, — і він показав на верхню частину потилиці. — Різні лікарі по-різному пробували мене лікувати — не допомогло.
— Розкажіть-но мені історію вашого поранення, — зажадав я, і знову чарівна швидка усмішка переродила його обличчя.
— О, це навряд чи може мати відношення до моєї хвороби. Я поранений осколком міни в суглоб правої руки, але контузії ніякої не було. Осколок розбив кістку, її вийняли, потім робитимуть пересадку кістки, а поки рука бовтається мов батіг.
— Значить, ані при пораненні, ані опісля ніяких явищ контузії у вас не помічали?
— Ні, ніяких.
— А коли у вас почався такий особливий психічний стан?
— Нещодавно, місяців так з півтора… Так, либонь, ще в шпиталі, де я лежав, у мене разом з одужанням йшло все наростаюче відчуття неспокою, потім минуло, а зараз ось що сталося. Зі шпиталю я вже два місяці з гаком як вийшов.
— А зараз розкажіть, чому, як ви самі вважаєте, виникло ваше захворювання? Які відчуття і галюцинації у вас відбуваються?
Лейтенант боровся з наростаючим збентеженням. Я поспішив йому допомогти, строго заявивши, що, якщо він хоче моєї допомоги, то повинен дати мені в руки якомога більше відомостей. Я не пророк і не знахар, а учений, якому для вирішення будь-якого питання потрібна певна фактична основа. Хай не соромиться — у мене сьогодні є час — і розповість усе докладніше. Поранений переборов поступово соромливість і почав розповідати, спочатку затинаючись і з зусиллям підбираючи вирази, але потім звик до моєї спокійної уваги і виклав всю свою історію навіть, я б сказав, з художнім смаком.
До війни лейтенант Леонтьєв був скульптором, і я справді пригадав, що бачив деякі його роботи на одній з виставок на Кузнецькому. Це були переважно невеликі статуетки спортсменів, танцівниць і дітей, виконані просто, але з таким глибоким знанням природи руху і тіла, які властиві лише справжньому таланту.
Художник і сам був добрячим спортсменом — плавцем. На одному зі змагань з плавання він зустрівся з Іриною — дівчиною, що вразила художника досконалою красою тіла. Кохання було взаємним. Ірина, в протилежність багатьом вродливим дівчатам, була простою і чуйною. Очі лейтенанта сяяли глибоким внутрішнім захопленням у той час, як він розповідав про свою кохану, і я дуже живо, навіть з якимось натяком на заздрість, уявив собі цю прекрасну молоду пару. Потрібно мати серце закоханого і душу художника, щоб так жваво, скромно і коротко розповісти про кохану дівчину і передати всю ясність і силу своєї любові. Коротше кажучи, лейтенант цілком підкорив мене і заочно зачарував своєю Іриною.
З цією любов’ю, де гармонійно поєднувалися захоплення художника і радість закоханого, до Леонтьєва прийшло владне бажання роботи — прилучення всіх людей до того прекрасного почуття, яке було створене Іриною і ним. Він вирішив створити статую своєї коханої і передати в ній весь блиск її чарівності, весь вогонь життя, що б’є ключем, а не лише створити холодний, відточений символ прекрасного тіла, подібний до класичних зразків. Це спочатку невиразне бажання поступово оформилося і зміцніло, поки нарешті художник не був цілком захоплений своєю ідеєю.
— Ви розумієте, професоре, — сказав він, нахиляючись до мене, — у цій статуї було б не лише служіння світу, не лише моя ідея, але й велика подяка Ірині.
І я зрозумів його.
Задум художника оформився дуже швидко: його кохана не розлучалася з ним, та Леонтьєв довго не міг вирішити, який матеріал узяти йому для статуї. Примарна білизна мармуру не підходила, так само не відповідала його ідеї різка смаглявість бронзи. Інші сплави або
Последние комментарии
8 часов 36 минут назад
16 часов 35 минут назад
1 день 7 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 11 часов назад
1 день 11 часов назад