Багряні жнива Української революції [Роман Коваль] (fb2) читать постранично, страница - 188


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Повстанської армії Н. Махна. Народився в родині наймитів. Анархіст-терорист із 1904 р. Внаслідок травми 1905 року втратив ноги. У 1907–1917 рр. заробляв на прожиття, граючи на гармошці. Зарубаний червоноармійцями.

(обратно)

[2]

Щусь Феодосій (1893, с. Дібрівка Олександрівського пов. Катеринославської губ., тепер с. Велика Михайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл. — червень 1921, м. Недригайлів, тепер Сумської обл.). Повстанський отаман (від червня 1918), член штабу 3-ї Задніпровської бригади ім. батька Махна (лютий — травень 1919), начальник кавалерії загону Н. Махна (липень — серпень 1919), командир кавалерійської бригади 3-го корпусу (вересень — грудень 1919), член штабу Повстанської армії Н. Махна (травень 1920 — квітень 1921), начальник штабу 2-ї групи Повстанської армії (травень — червень 1921). Народився в сім’ї наймитів. Від 1915 р. служив матросом на російському флоті. Активний учасник гуляйпільської «Чорної гвардії». Організатор дібрівської групи анархо-терористів. Убитий у бою проти 8-ї дивізії Червоного козацтва.

(обратно)

[3]

Гетьманська варта — поліція часів Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського.

(обратно)

[4]

Дібрівка (Дібрівки, Діброва) Олександрівського повіту Катеринославської губ. — тепер с. Велика Михайлівка Покровського району Дніпропетровської області.

(обратно)

[5]

Колись велике село Бурлацьке тепер навіть не має сільради і підпорядковане сільраді с. Чубарівка Пологівського району Запорізької області.

(обратно)

[6]

Кірпічов Лев Нилович (нар. 18.11.1876) — генерал-майор лейб-гвардії кінної артилерії, з 24 жовтня 1918 р. — командир Київської добровольчої дружини і Зведеного корпусу гетьманської армії. Один з організаторів оборони Києва від «банд Петлюри». Російський монархіст.

(обратно)

[7]

Крушинський 1919 року став державним секретарем уряду УНР.

(обратно)

[8]

Житомирська юнацька школа.

(обратно)

[9]

Не плутати з селом Біла Криниця Рівненського району Рівненської області.

(обратно)

[10]

Нарис написано у співавторстві з Костем Завальнюком 2003 року.

(обратно)

[11]

Село Велика Мечетня належало до Балтського повіту Подільської губернії, нині — Кривоозерського району Миколаївської області.

(обратно)

[12]

Тепер село Волочиського району Хмельницької області.

(обратно)

[13]

Цей отаман називався ще й Чорною Хмарою. Його справжнє прізвище — Антон Якович Гребенник (15.1.1890, с. Велика Михайлівка Катеринославської губ. — після 30.11.1923).

(обратно)

[14]

Перемикінці — частини генерала Перемикіна, який підлягав комітету Бориса Савінкова, ідеолога «третьої Росії».

(обратно)

[15]

Справжнє прізвище вбивці було Мазур. По-вуличному називали його Матеєм, а частіше глузливо — Матеяшко, тобто «недороблений Матей». За вбивство отамана одержав він, як твердить інше джерело, 10 мільйонів рублів. Пізніше селяни помстилися за смерть отамана і киями забили Матеяшка.

(обратно)

[16]

Розділ написано на початку листопада 2004 року.

(обратно)

[17]

Нарис написано у співавторстві з Олександром Солодарем.

(обратно)

[18]

Велика Михайлівка (Дібрівки, Діброва) Олександрійського повіту Катеринославської губернії — тепер с. Велика Михайлівка Покровського району Дніпропетровської області. В цьому селі народився також отаман Феодосій Щусь (1893–1921).

(обратно)

[19]

Не плутати з чернігівським отаманом Євгеном Ангелом.

(обратно)

[20]

Бахмут — тепер м. Артемівськ Донецької області.

(обратно)