Зустріч з тайфуном (збірка) [Герман Адольфович Максимов] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (41) »
* * *
Я відшукав Антену без жодних труднощів — по телефонній книзі. Раніше мені якось не спало на думку, що він у Москві і все так елементарно: взяти трубку, подзвонити, домовитись про зустріч.* * *
Ми сидимо в кафе-морозиво “Арктика”, біля величезного вікна, за яким тихо кружляють фіалкові від рекламних вогнів лапаті сніжинки. Зал майже порожній, у дальньому кутку офіціантки не поспішаючи п’ють чай. — Цікаво, — в’яло каже Антена. — Щодо машин дуже цікаво. Так, ось що… Забув спитати: ти не бачив Аду Полозову? Як вона… Що ж, усе природно. Ада мусить цікавити Антену більше, ніж мої розмови про машини. Одного разу я розбив свій годинник. Розбив капітально, в ремонт його не брали. Виручив Антена: він втис у годинниковий футляр безбатарейний приймач, настроєний на “Маяк”. Я довідувався про час по радіо; це не дуже зручно, зате оригінально. Ось тоді я припустився помилки. Я показав цей годинник Аді. Вона займалась фехтуванням, дуже пишалася цим, казала, що фехтування виробляє характер. Безумовно, виробляє. Навіть занадто. Вона зняла свій годинник і стукнула ним об підвіконня — ефектно і точно. Не пам’ятаю, якої марки був годинник. Маленький, овальний. Здається, “Краплинка”. “Можна не поспішати, — великодушно промовила Ада, — кілька днів я обійдусь без годинника, але мені хотілося б мати приймач з двома діапазонами”. Зимових канікул в Антени цього разу не було. Навіть Нового року він не зустрічав. Коли він з’явився після канікул, Ада сказала, що вигляд у нього дикуватий і заклопотаний. Але “Краплинку” Антена приніс у повному порядку. З двома діапазонами. Годинник також ішов. — Ми з нею листувались, — розповідає Антена. — Майже півроку. Вона писала, що хоче стати приборкувачкою. А що! За ідеєю, підійшло б… Взагалі Ада цілком могла б стати приборкувачкою. Але вола стала стюардесою. Дальні лінії: Москва-Делі, Москва-Рим, Москва-Токіо… Вона загинула в Гімалаях. Так, звичайно, у неї була “Краплинка” першого випуску. Дуже маленький годинничок, схожий на краплинку застиглого янтарю. Антена водить пальцем по синьому пластику стола, креслячи розталим морозивом акуратну вісімку. — Ось як воно сталось, — каже нарешті Антена, — Гімалаї… Далеко. Ну, не надто вже далеко. За ці роки я побував у багатьох країнах: що в наші часи відстань? Мілан, Софія — соціологічні конгреси. Коломбо — міжнародний симпозіум. Оттава — конференція по застосуванню в соціології електронних обчислювальних машин. Париж, Лондон — дискусійні зустрічі з західними соціологами. Туристські поїздки: Єгипет, Польща, Куба, Болгарія. В Міжнародний соціологічний рік працював у Західному Сибіру і в Монголії. Антена приголомшений. Він запитує про єгипетські піраміди, і я розповідаю, хоч думки мої вперто повертаються до Ади. Чому? Це безглуздо, болісно. На ці думки накладено табу. Зараз я їх позбудуся. Так ось, піраміди. Здаля відчуваєш себе ошуканим: чекав чогось більшого. Але в міру того, як під’їжджаєш ближче, піраміди ростуть, підіймаються вгору, вгору, до самого неба — це справляє якесь гнітюче враження. Антена уважно слухає, потім каже: — А все-таки дивно, що ти кинув хімію і зайнявся соціологією. Нема нічого дивного. У цьому світі взагалі усе закономірно. Моя бабуся з материнського боку була чистокровною циганкою. У мене така спадковість: прагнення передбачати майбутнє. Так що соціологією я зайнявся зовсім не випадково. Антена недовірливо усміхається. Гаразд, я можу пояснити це по-іншому: — Якби існував двовимірний світ, тамтешнім жителям, напевне, дуже хотілося б хоч одним оком заглянути в третій вимір. Що там? Як там?.. У нашому тривимірному світі просторіше. Як відзначив поет, “є розгулятись де на волі”. Але подибуються люди, яким обов’язково необхідно висунути ніс у майбутнє. Взяти й висунути. Що там? Як там?.. Антена охоче погоджується: — Це правильно. Дуже хочеться заглянути в майбутнє… Ми вже дві години сидимо в цьому холодильнику (тут принаймні тихо), і я ніяк не можу призвичаїтись до того, що Антена не зробив кар’єри. (Я маю на увазі наукову кар’єру і вкладаю в це слово хороший, чесний зміст). Антена був найталановитіший у нашому класі. Буває, що людина змалку стає- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (41) »
Последние комментарии
5 минут 9 секунд назад
1 час 45 минут назад
1 час 46 минут назад
2 дней 20 часов назад
2 дней 20 часов назад
2 дней 20 часов назад