Заплотний лицар [Джордж Реймонд Річард Мартін] (fb2) читать постранично, страница - 36


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

відмінно засмажене.

Маекар Таргарієн, принц Перелітку, довго їв очима Дунка з Блошиного Подолу, мовчки рухаючи щелепою під сріблястою бородою. А тоді розвернувся і пішов геть, не вимовивши ані слова. Дунк чув, як він від’їхав разом зі своїми людьми. І по тому все стихло, окрім стрікотіння крил бабок, які шугали собі над водою.

XXV

Хлопець з’явився наступного ранку, щойно зійшло сонце. На ньому були старі чоботи, бурі штани, бура вовняна сорочка і стара подорожня свита.

— Батько сказали, що тепер я буду служити при вас.

— При вас, ПАНЕ, — нагадав йому Дунк. — Починай з сідлання коней. Каштан тепер твій, будь до нього ласкавий. На Грома сідати не смій, доки я не дозволю.

Яйк потупцював по сідла.

— Куди ми їдемо, пане?

Дунк подумав якусь хвильку, а тоді відповів:

— Ніколи не був за Червоними Горами. Хочеш подивитися Дорн?

Яйк вишкірився усмішкою.

— Люди кажуть, там дуже гарні лялькарі.

Подяка перекладачеві

Перекладач радо прийме подяку від читачів. Див. реквізити на сторінці http://www.ex.ua/view/18585623.